Тема: Леонід Глібов «Щука», «Муха і бджола», «Жаба і віл»

Професії машин

Б.гато років тому люд.на винайшла кол.со. Вона зрозум.ла: ва.кі пр..дмети можна пер.міщувати з місця на місце без в.ликих зусил.. Якщо уявити, що в техн.ки  є  св.я  азбука, то на першому мі.ці у ній буде кол.со.

Потім люд.на навч.лася випл.вляти м.тал. З вугі.ля нафти в.ди вид.була енергію. Люд.на ств.рила м.шину. М.шина доп.м.гла їй будувати будинки і заводи  місити тісто і са.жати л.си  сі.ти хліб і доїти к.рів  ткати п.лотно і р.бити п.пір. Приг.даймо, які є м.шини: авто/мобіль вантажівка к.мбайн трактор тепло/воз всюди/хід літак р.кета… Усі ці м.шини роблять люд.ну в тисячі разів с.л.нішою.

28.04

Класс

           Тема:          Контрольна робота 4

                 Написати тв1р на одну з тем:  «В1йна 1 людина»

                                                                            «Книжка – п1дручник життя»

                                                                           «Посп1шайте робити добро»

                                             

Класс  

Тема: Соблюдение важнейших орфоепических норм украинского літературного языка. Чтение вслух.

Опрацювати параграф 30 стр. 411-420.

Открыть электронный учебник по ссылке

http://drive.google.com/file/d/12saqV_9EThHO8QGmP6ZQHeaouzsXvjno/view?usp=sharing

Домашняя работа. Выполнить тесты на стр.419-420.

Г. 9 класс   Украинский язык и литература.

ТЕМА: «Марко Вовчок. „Інститутка”. Образи в повісті».

 

1.. Слово вчителя.

  Змальовуючи героїв, талановиті письменники намагаються показати не лише індивідуальні, притаманні певній людині риси, а й характерні для більшості людей даного часу й стану. Тому ці образи називають типовими, і діють такі герої за типових обставин.

Наприклад, дівчата із дворянських сімей училися в пансіонах або інститутах, цікавилися здебільшого танцями й музикою, мріяли про вигідних женихів; як поміщиці були жорстокими до кріпаків, пихатими, жадібними, вважаючи все, зроблене людьми, своєю беззаперечною власністю, даною Богом.                           Такою є й інститутка, недаремно ж у неї немає у творі навіть власного імені.

2. Складання «сюжетного ланцюжка».

    

 Устина розповідає → Приїзд → Устина стає служницею інститутки, → Приїзд →

про себе панночки терпить знущання, її ледь не задушили гостей

Панночка закохується, → Молоді виїжджають → Панночка взялась хазяйнувати на →

одружується з полковим зі слугами на свій хутір хуторі по-своєму

лікарем

Устина знайомиться з Прокопом.

 

 3. Порівняльна характеристика Устини й панночки.

 

 

Спільне

Сироти, молоді дівчата, розумні, здатні кохати

Відмінне

 

Устина  весела, життєрадісна, працьовита, доб­ра, привітна, з повагою ст

авиться до людей, над усе цінує волю, покірно сприймає негаразди, навіть знущання; спостережлива й кмітлива

  Панночка жорстока, груба, лицемірна, з погордою ставиться до про­стих людей, жадібна, примх­лива.; любить чоловіка, але по-дивному

 

— Якщо взяти в цілому, то образ панночки можна вважати негативним, а образ кріпачки Устини — позитивним. Спробуйте визначити, а чи є щось позитивне у панночки, а негативне — в Устини.

(Панночка розумна, кмітлива, хазяйновита; Устина дуже покірна, несмілива і т. ін.)

Міні-вікторина «Про кого це?»

1) «Високий парубок, ставний, поглядає, всміхається». (Прокіп.)

2) «Плечистий, вусатий, у високій шапці. То-то чорнявий... як єсть собі ворон». (Назар.)

3) «Любо на волі дихнути». (Устина.)

4) «І говорить, і діло робить, і дитину колише». (Катря.)

5) «Нехай недобрі плачуть, а ти перетривай усе, витерпи бідочку!» (Бабуся:служниця.)

6) «Стоока наче вона була, все бачила, всюди, як та ящірка, по хутору звивалась... тільки погляне, то наче за серце тебе рукою здавить». (Інститутка.)

7) «Не б'є, не-лає, та нічим і не дбає». (Пан.)

 

  ДОМАШНЄ ЗАВДАння: Дати письмову в1дпов1дь на питання:

 

— Чому дівчина-кріпачка має ім'я, а панночка — ні?

— Хто, враховуючи назву твору, є головною героїнею повісті — Устина чи інститутка?

— Чому панночка захотіла одружитися з небагатим полковим лікарем, хоча до неї залицялися, напевно, й багатші паничі?

Украинский язык и литература               8 класс.

     Тема:  Анатолій Дімаров «Тирлик».

Письменник Анатолій Дімаров народився 5 травня 1922р. на хуторі Гараськи (офіційно Миргород) на Полтавщині в сім’ї учителя Андроніка Гарасюти. Коли родину розкуркулили, батьки заради безпеки ді- тей розлучилися: мати вказала, що чоловік помер, змінила документи і дала дітям своє дівоче прізвище. Анатолій виріс під прізвищем Дімаров.

У дитинстві пережив Голодомор в Україні 1932—1933. Юнак, після закінчення середньої школи, був мобілізований до армії. Воював на Південно-Західному фронті, побував в окупації, був командиром партизанського загону, його поранено й сконтужено. Нагороджений, як учасник війни, орденами й медалями.

Анатолій Дімаров написав кілька захоплюючих книжок для дітей: «Блакитна дитина», «На коні і під конем», «Про хлопчика, який не хотів їсти», «Для чого людині серце», «Друга планета», «Тирлик».

Тема: твору «Тирлик»- зображення дитинства головного героя та повоєнного життя людей сільської місцевості. Ідея: уславлення доброти, людяності; шанобливе ставлення до дорослих; засудження війни. Основна думка: війна руйнує долі людей, відбирає щастя та радість. Головним героєм оповідання Анатолія Дімарова «Тирлик» є маленький хлопчик років чотирьох-шести. Невідомо, звідки з’явилося у нього це прізвисько, але скоріш усього, так його прозвали ще тоді, коли він був зовсім маленьким і не вмів вимовляти звук «р». У Тирлика була мама, але вона жила далеко від нього і тому виховували малого бабуся і дідусь, з якими він жив на маленькому хуторі, де окрім Тирлика, дітей зовсім не було. Тому товаришувати хлопчикові доводилося з бабусями і дідусями.  План оповідання “Тирлик” 1.Єдина дитина усел1. 2.Незвичне ім’я. 3. Морока зі штаньми  4.Сніданок.  5.Зустріч із сонцем.  6.Робота у полі.  7.Підготовка до свята. 8.Проводженя діда Петра.  9.Спогади про Любу. 10.Вигаданий сон. 11.Бажане ягня. 12.Частування меду у діда Остапа. 13.Баба Ольха. 14.Мед для Котька. 15.Бузиновий ліс. 16.Пиріжки від баби Уляни.  17.Лист від матері. 18. Тирлик від’їжджає додому

ДОМАШНЄ ЗАВДАння: Прочитати опов1дання: «Тирлик». Записати в зошит тему,1дею, основну думку опов1дання.

 

Украинский язык литература  5 класс    23.04.

Тема: Изображение красоты родной природы способами поэтического языка. Е.Гуцало «Чар1вники», М.Рыльский «Дощ»                                                                                      

  

Читання пов1домлення

  У поезії видатного українського поета Максима Тадейовича Рильського найголовніше місце в його багатогранній творчості посідає тема людини і природи.     У кожному рядку ніби відбувається їхнє єднання. Автор доводить, що людина і природа нероздільні.
У роздумах про життя поет доходить висновку» що людина не може існувати без природи, особливо наголошує на людському відчутті краси.
Максим Рильський майстерно відтворює звуки природи, тонко розуміє її «мову». Він вплітає в рядки поезії надзвичайні яскраві спостереження.

1.. Робота з текстом «Дощ»
-. Читання вірша М. Рильського «Дощ».
- Тема: оспівування краси природи.
 - Ідея: возвеличення чарівності дощу.
 - Основна думка: захопленість рідною природою, її величним та                          дивовижним світом, райдужними кольорами.
. - Жанр: пейзажна лірика.
- Художні засоби.
- Метафори: «впав бадьоро», «відкривай груди», «дощ остудить», «дощ оживить    і запліднить», «дощ звеселить».
- Порівняння: «дощ-гість».
- Епітети: «благодатний», «довгожданий», «сяйвом осіянний», «золотий вечірній гість», «впав бадьоро, свіжо, дзвінко», «закурені будинки», «зголоднілих передмість», «гарячі груди», «буйним повівом», «повівом зеленим», «білі села».
  

Євген Гуцало — майстер не лише прозових творів, а й ліричних, віршованих. У його поезіях оживають зорі та місяць, ніч та ранок, а журавлі своїм пером описують красу рідної землі.

2. Виразне читання поезії «Чарівники» Бесіда з учнями

· ЧАРІВНИКИ

· Ніч — велика чарівниця!

· Зчарувала звіра, птицю,

· зчарувала всіх людей —

· не побачиш їх ніде.

· Не побачиш вітра в полі,

. ні тополю на роздоллі,

· ні метелика, ні бджілку,

· ні в цвіту вишневу гілку...

·

· Ранок — все відчарував:

· сині квіти поміж трав,

· і метелика, і бджілку,

· і в цвіту вишневу гілку,

· і баского вітра в полі,

· і тополю на роздоллі,

· всіх людей, і звіра, й птицю!..

·

· Ніч — велика чарівниця,

· та ще більший чарівник

· ранок — щирий трудівник,

· що і сам трудитись звик,

· що до праці всіх розбудить,

· хай то птиці, звірі, люди...

· Два оці чарівники

· в світі цім живуть віки.

 

· Тема твору: зображення гармонійного явища: прихід ранку після ночі.

· Ідея твору: захоплення гармонією змін у природі.

· Основна думка: кожна зміна у природі, де панує гармонія, по-своєму гарна.

· Рід літератури: лірика.

· Жанр: вірш

· Тематика: пейзажна лірика.

·

· Художні засоби.

· Епітети: «ніч - велика чарівниця», «в цвіту вишневу гілку», «баского вітра», «сині квіти», «більший чарівник», «ранок – щирий трудівник».

· Метафори: «срібло з відер ллється», «ллється … срібло з відер», «чарівники … живуть віки».

 

3. Розгадайте  угорський  кросворд.

 

1. Невеликий прозовий твір, у якому зображено переважно один епізод із життя персонажів (Опові­дання). 2. Перенесення назви з одних предметів чи явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними (Метафора). 3. Оповідання Є. Гуцала (Лось). 4. Художній засіб, який полягає в «оживленні» пред­мета або явища (Персоніфікація). 5. Художнє озна­чення (Епітет).

(Кросворд записати у зошит)

 4. Домашнє завдання. Дати письмову в1дпов1дь.  1. У чому полягає відповідальність  людини перед навколишнім світом? 2. Щоозначає вислів «уміти бачити красу»?   3. Чи всі люди мають таку можливість?   4. Чому дехто цієї краси не помічають?

 

       Украинский язык литература 6 класс    23.04.

         

Тема: Леонід Глібов  «Щука», «Муха і бджола», «Жаба і  віл»

1. Прочитати текст З ім’ям Леоніда Івановича Глібова ви вже знайомі з п’ятого класу, коли вивчали його поетичні загадки, акровірші. Сьогодні на черзі — один із найцікавіших літературних жанрів — байка. Не все й не завжди можна було сказати прямо та одверто. Байка ж давала можливість, хоч і в прихованій формі, критикувати «сильних світу цього», указувати людям на їхні вади й недоліки. Леоніду Глібову вдавалося зробити це ще й у досконалій художній формі.

     Відомий байкар Леонід Глібов із дитинства захоплювався казками. Маючи яскраву фантазію, хлопець виразно уявляв особливості характеру й звички героїв казок — вовків, левів, зайців, лисиць. Йому навіть здавалося, що тварини насправді думають і розмовляють, що серед них є добрі й злі, багаті й бідні. Свій перший вірш написав у тринадцять років.

«Цікаво!» Виникнення байки    

 Байки були відомі ще в Стародавній Греції. Батьком літературної байки називають Езопа. Тому про алегоричну мову часто кажуть «езопова». Езоп був рабом, до того ж дуже некрасивим зовні. Але його гострого язика боялися всі. Кінець кінцем він був скинутий зі скелі. Про самого Езопа ходили численні легенди. Ось одна з них.

Господар звелів приготувати Езопові страву з чогось найкращого. Той пішов на базар, купив язика й приготував його. Наступного разу господар знову звелів приготувати страву з чогось найгіршого, і Езоп знову подав язик. «Як же так?» — закричав господар. Мудрець на це відповів: «Немає нічого кращого за язик (мову), як і немає нічого гіршого за злий язик».

У пізніші часи байкар Федр надав творам Езопа віршованої форми.

Записати  в зошит

Гумор — різновид комічного, відображення смішного в життєвих ситуаціях і людських характерах.

Сатира — різке осміяння суспільних вад за допомогою сатиричних засобів.

Байка — невеликий алегоричний твір повчального характеру.

Алегорія — троп, у якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу (наприклад, у казках Лисиця уособлює хитрість, Вовк — жорстокість, хижацтво, Лев — владність, інколи мужність).

      Мораль (байки) — повчальний висновок у кінці твору.

 

Слово вчителя

    Сила байок Л. Глібова в тому, що майже в кожному творі відчувається народна точка зору на зображувані події. Розкриваючи паразитизм, жорстокість, невігластво панівних класів, байкар протиставляв їм працьовитість і чесність простого люду, показував його моральну вищість, стверджував його місце й роль у житті суспільства. Сила впливу, переконливість і дієвість кращих байок Л. Глібова визначається їх високою художньою досконалістю і безкомпромісною правдою життя. Глибина алегоричних узагальнень ґрунтується в них не на якихось виняткових випадках чи конкретних історичних фактах, хоч вони й були покладені в основу байок, а на повсякденних реальних людських взаєминах. Завдяки цьому байки Л. Глібова зберігатимуть своє значення доти, доки у світі існуватимуть осуджені ним явища. Не дивно, що ті його байки, в яких висміяно лінощі, марнослів’я, чванство, хвалькуватість та інші вади актуальні й сьогодні.

3.    Домашнє завдання: 1. Дати визначення байці як літературному жанру.     (Записати в зошит)

      2. Виразночитати байки   «Щука», «Муха і бджола», «Жаба і віл»

 .       Одну байку вивчити напам ять (на виб1р)