Р.м. Допис дискусійного характеру в газету

Сьоме травня

Класна робота

Вигук як особлива частина мови

Лінгвістичне дослідження. Чому вигук не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови? Проаналізуйте слово «ох» за поданим планом.

1. Чи має слово лексичне значення?

2. Чи виступає воно членом речення?

3. Чи можна до нього поставити питання?

4. Чи слугує воно засобом зв’язку?

5. Зробіть висновок, яких знань вам не вистачає про це слово.

Опрацюйте теоретичний матеріал

Вигук– це незмінна частина мови, яка не належить ні до самостійних, ні до службових частин мови, виражає почуття, емоції, волевиявлення людини, не називаючи і їх служить засобом виразності в художній літературі: Ой люлі, люлі, моя дитино, вдень і вночі (Т.Шевченко).

Вигуки відрізняються від повнозначних слів тим, що не мають лексичного значення і граматичних ознак, а від службових слів тим, що не виконують властивих їм службових функцій (поєднувати інші слова, надавати їм інших смислових відтінків тощо).

Вигук не виступає членом речення, але на місці самостійної частини мови він набуває конкретного значення і виконує її синтаксичну роль.

Вправа

Прочитайте текст, який знаходяться у вас на партах. Знайдіть у

ньому вигуки, випишіть їх.

1. Ах, яка конвалія ніжна та красива квітка! 2. Ух, яка в неї тонесенька

стеблина та широке листя! 3. О, маленькі білі пуп'янки міцно тримаються за стеблину. 4. Ого! З конвалії роблять жіночі парфуми. 5. Боже, мені так подобається ця квітка!

 

Ознайомтесь з групами вигуків за значенням

№	Група	Що виражає	Приклади
1.	Емоційні (почуттєві)	хвилювання, почуття (страх, подив, іронію, сум, гнів, обурення, зневагу, радість тощо)	ох, ах, о, пхе, ух, іч, ет, тьху, ура! Овва! Ой лишенько,! Горенько Моє! Боже мій милий!
2.	Спонукальні (волевиявлення)	спонукання до дії, оклик, звертання	гей, агов, геть, марш, ціп-ціп, тю-тю-тю, на-на, алло
3.	Звуконаслідувальні слова	голоси тварин, різні шуми, звуки природи	ку-ку, кукуріку, ха-ха, тьох-тьох, ш-ш-ш, дзень, бр-р-р, ко-ко-ко
4.	Слова ввічливості	етикет (вітання, подя­ка, прощання, проба­чення, побажання)	добрий день, добридень, на до­браніч, до побачення, прощай­те, спасибі, дякую, щасливо, бу­вайте здорові, дай Боже, Боже поможи, на здоров’я
5.	Слова, утворені від інших частин мови	утворені від іменни­ків у кличному відмін­ку або називному від займенників, дієслів	Мамо! Леле! Слава! Мати рід­на! 0 Боже! Господи милосерд­ний! Рятуйте! Цур йому! Ли­шенько!

 

Групи вигуків за походженням

Непохідні	Похідні (утворені від інших частин мови)
Їх походження встановити не можливо: а, о, ой, ох. Ці звуки можуть повторюватися: А-а-а! Ш-ш-ш…	Утворені з повнозначних частин мови: Мамо! Рятуйте!

Серед вигуків спостерігається широка омонімія. Наприклад, вигук о! може виражати страх, подив, іронію, сум, гнів, обурення, зневагу, радість тощо. Вигуки також можуть бути омонімічними іншим частинам мови, наприклад, вигук ой має омонім – підсилювальну частку ой:

• Ой одна я, як билина в полі (Т. Шевченко).

 

Вправа

► Спишіть  текст, підкресліть вигуки однією рискою емоційні, а двома - звуконаслідувальні.

ЗОЛОТІ БДЖОЛИ

У нас новина: дідусь завів бджіл.

Дві маленькі хатки стоять за нашою хатою у садку. Хатки називаються вуликами.

Продеру очі, зирк у вікно — сонячні промені стрибають по шибках.

Зирк по хаті — їх повна хата. Отак вистрибом літають. Наче ті бджоли. Тільки не гудуть. То на дзеркалі зблиснуть, то у відрі з водою, то на миснику серед посуду.

Ох, якби не бджоли,— сидів би і дивився.

Годі! Побіжу до бджіл.

Гульк — а на порозі півень.

«Кукуріку!» — здоровкається зі мною.

Треба б йому нотацію прочитати, що знову водив курей у шкоду. Але він показуватиме, начебто не розуміє, що накоїв. Потім з ним побалакаю (За М. Слабошпицьким).

Опрацюйте опорну таблицю вживання розділових знаків при вигуках і правила правопису вигуків за підручником.

Розділові знаки при вигуках

Ставимо кому	Ставимо знак оклику	Не ставимо кому
На початку і в середині речення: О, як горить душа моя тривожна	На початку речення при вимові з підвищеною інтонацією: Ой! Як тут гарно, різнобарвно!	Після вигуків перед особовими займенниками: Ой ти дівчино, з горіха зерня. Після вигуків о, ой перед звертанням: Ой Музо! Ся пісня двосічна, мов зброя

Правопис вигуків та звуконаслідувальних слів

1. Вигуки і звуконаслідувальні слова, що повторюються або вимовляються протяжно, пишуться через дефіс: Кує зозуля. Б’є молоточком у кришталевий великий дзвін – ку-ку! ку-ку! – і сіє тишу по травах (Коцюбинський). Аге-е-й, чи дощ ідеш косить? (Білоус)

Зверніть увагу!Через дефіс пишуться такі вигуки, як: їй-Богу, їй-право, їй-бо.

2. Вигуки, які не передають повторюваних чи протяжних звуків, пишуться разом: бабах, кукуріку, добраніч, добривечір, добридень.

Зверніть увагу!Якщо потрібно передати протяжність цих звуків, то вони пишуть через дефіс: ку-ку-рі-ку-у-у, ба-а-ба-а-ах.

3.Окремопишуться: от тобі й на, до побачення, будь ласка, на добраніч, оце так тощо

Сьоме травня

Домашня робота

Вправа

Запишіть речення, знімаючи риску і розставляючи розділові знаки.

1. Добри/день дівонько Чи добре живеться? 2. Ну/ж парубче хутчій. 3. Ох чого моя зіронька плаче? 4. Країно рідна Ох ти далека мріє! 5. Гов Лукашу гов Го/го/го/го! А ти де? 6. Цить/цить Не говори Мовчи! 7. Ой лишенько як страшно ха/ха/ха (З творів Лесі Українки).

Дану роботу виконуємо на окремому подвійному аркуші в лінію.

Восьме травня

Класна робота

Р.м. Допис дискусійного характеру в газету

Прочитайте лист учениці, який надійшов до редакції газети «Однолітки». Як ви думаєте, чому дівчина звернулася за порадою в газету?

Шановна редакціє!

Порадьте, як бути. У мене вдома є і хороші диски, й цікаві книжки, тому однокласники часто просять дати покористуватися ними. Я залюбки їх даю. Проте не все мої друзі повертають.

Мама сварить мене за це і не дозволяє нічого позичати. Але я все одно даю, тому що боюся почути за спиною: «жадібна».

Ви скажете: «Треба нагадувати, щоб повертали». Спочатку я так і робила. Та минає місяць, і мені вже ніяково вкотре нагадувати.

У нас була велика бібліотека, а тепер багатьох улюблених книжок немає. Я засмучена. Мабуть, усе ж доведеться послухати маму і нікому нічого не давати (Лариса А).

II. Редакція газети опублікувала звернення до читачів. Проаналізуйте його і посперечайтеся на цю тему.

                                   Шановні читачі!
       Скажіть, чи охоче ви даєте однокласникам свої речі покористуватися. Чи траплялося, що вам довго не повертали (або взагалі не віддавали) взяті на якийсь час речі? Як ви поводились у таких випадках? Чи бувало вам ніяково нагадувати однокласникам про те, що час повернути книжку (чи щось інше)?

1 Залюбки — рос. с удовольствием.

2 Вкотре — рос. в очередной раз.

Як ви вчинили б на місці Лариси — послухали б маму чи продовжували б роздавати свої речі?
Якщо Лариса перестане давати друзям книжки й диски — чи справедливо буде вважати її жадібною? Поміркуйте. Свої міркування оформіть у вигляді допису в газету (поради дівчині).

Восьме травня

Домашня робота