Робота над змістом твору «Моя автобіографія»

Українська література            група 4 – Е - 18    22.04.2020

 Тема: Остап Вишня. Усмішки. Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні.

Мета: знати про гумористичну, сатирично-викривальну традицію української; вміти аналізувати усмішки, художні засоби, портрет, пейзаж, засоби характеротворення, використання народних прикмет, прислів'їв, приказок.; порівнювати мисливські усмішки Остапа Вишні з пейзажними описами у творах інших письменників: виховувати любов до природи.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

.

               О.Вишні випало жити в пору великих соціальних зрушень, в період світлих надій і чорної розпуки, епохальних звершень і масового терору. Іронія літературної долі письменника в тому, що його унікальний сатиричний хист сягнув висоти в часи утвердження кривавої диктатури Сталіна, і проте саме йому, найталановитішому серед всіх українських сміхотворців, удалося вижити й дочекатися настання "відлиги", коли вперше за чверть віку з'явилися сприятливі умови для творчості. Можна тільки уявити: багато міг би зробити цей веселий геній, якби в період найвищого розквіту не зазнав нищівного удару і якби над ним майже до смерті не висів дамоклів меч берієвської інквізиції.

                   13 листопада 1889р. на хуторі Чечва, біля тихого містечка Груні, що на Полтавщині, в маєтку поміщиків фон Рот народився хлопчик Павло Губенко. Хоч народився хлопчик у поміщицькому маєтку, але не належав він ні до дворянського, ні до поміщицького роду, і вперше його голос пролунав не в розкішних хоромах, а в селянській білій хаті, де жив його батько Михайло Кіндратович Губенко – колишній солдат царської армії, а потім прикажчик у фон Ротів. Через шістнадцять літ після цієї події він не без лукавого усміху запише в щоденнику: "Я, такий собі Павлушка, селянський син, бігав без штанів по Груні на Полтавщині, бігав, ширяв картоплю, драв горобців, била мене мати віником і навіть горнятками череп'яними кидала в голову. Спасибі матері!"

               У цій хаті крім Павла, народилося ще шістнадцять Губенків, і вже сама ця обставина змушувала батьків добре-таки сушити голову над одвічним і легким родинним питанням: як влаштувати дитину в школу, як звести кінці з кінцями, щоб дати їй освіту та вивести в люди. Ось як згадує про це Остап Вишня у творі "Думи мої, думи мої…":"Потім освіта. Розірвана освіта (перший учитель Іван Максимович Мовчан, старий дід – і він бив нас лінійкою по руках, а я б тепер, коли б мав змогу знайти цю лінійку, я б її поцілував… Потім з Павлушки вийшов Остап вишня. Письменник. Так як же я не буду вдячним за віник і за горнятко матері, за лінійку вчителеві І.М.Мовчанові. І я вдячний".

                 Тридцять п'ять років подарувала доля Остапу Вишні на творчу діяльність; з них третину йому випало прожити на засланні. Інша людина назавжди втратила б здатність сміятися, проте він знову прийшов до народу, що відродив письменника до нового життя.

Засвоєння знань з теорії літератури

         Остап Вишня — письменник-гуморист. Упродовж життя написав близько двох з половиною тисяч творів: це гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади. Започаткував у літературі новий жанр — усмішку (різновид гумористичного оповідання, у якому оповідь про події була короткою, точною, дотепною і доброю). Провідна тема всієї творчості письменника: розвінчання недоліків людини і суспільства.

Оповідна манера усмішок Остапа Вишні дає йому змогу наблизитися до широкого кола уявних слухачів (читачів), оскільки імітує ситуацію безпосередньої розмови з ними. Такого «ефекту присутності» авторові допомагає досягти ціла система звертань, запитань оповідача до самого себе і до читачів, традиційних зачинів, іронічних порад, а також тверджень, визначень, доказів, натяків.

        У своїй системі засобів комічного Остап Вишня важливу роль відводив іронічно перефразованим народним приказкам, прислів'ям, фразеологічним зворотам, переінакшеним уривкам казок, анекдотів, небилиць тощо. Мова його творів жива, вона насичена яскравими порівняннями (щуки, як човни-довбанки; качви тієї, як хмари, як тої ряски), дотепними приказками, влучними прислів'ями. Поєднуючи лексику різних стилів, вводячи в опис комічних ситуацій високопарні слова, автор підсилює комічний ефект.

Важливу стилістичну роль у творах Вишні відіграють діалектизми, архаїзми, професіоналізми, терміни. Для створення комічного автор вдається до контрастних зіставлень, яскравих метафор, гіпербол. Малюючи простих трудівників, застосовує жартівливі розмовні інтонації, та хоч і ставить своїх героїв у комічні ситуації, робить це з особливою теплотою, так що такі твори викликають у читача вогнистий сміх.

             Зовсім інші засоби комічного вживає Остап Вишня, коли зображує бюрократів, хабарників, підлабузників, п'яниць. Тут панують нещадна сатира і дотепне висміювання. Письменник вдається до бурлескної лексики, лайливих, принизливих слів, вживає форми середнього роду замість чоловічого, тут лунають викривально-саркастичні інтонації. Те, що заслуговує на гнівний осуд, автор показує у перебільшено смішному вигляді. Гіперболізація, гротеск, іронія, контраст, свідоме зниження образів, самовикриття персонажів — такий різноманітний арсенал образотворчих засобів сатирика. Глибоко осягнувши закони комічного, письменник, однак, постійно шукав нових прийомів і засобів його творення. Остап Вишня не тільки розширив, а й збагатив жанрові різновиди памфлету, фейлетону, гуморески, нарису, створив особливий різновид фейлетону та гуморески — усмішку.

Робота над змістом твору «Моя автобіографія»

     Гумористичну оповідь про свій життєвий шлях О.Вишня написав протягом 15-16 березня 1927р. Відразу ж вона побачила світ у видавництві "Книгоспілка", через рік була надрукована вдруге.

"Чому ж я так поспішав з своєю автобіографією? Через віщо сам оце її випускаю у світ? Та дуже просто. Я ж не певний, що як дуба вріжу, хтось візьметься за мою біографію… А так сам зробиш, - знатимеш уже напевно, що вдячні нащадки ніколи тебе не забудуть", - писав він у постскриптумі. Вишня гуморист добродушно кепкує сам з собою.

           У цій біографії відображений «долітературний» період. Гумореска скомпонована з невеликих розділів – "фресок". Із своєї біографії О.Вишня "вихоплює найяскравіші, найхарактерніші епізоди, події. Те, що найбільше врізалось в пам'ять.

Завдання  для самостійної роботи:

1.Зробити конспект «Цікаві моменти з життя».

 

Преподаватель:                                                                     О.Н.Бутенко