Пригадайте частини мови

П’яте травня

Класна робота

Будова слова. Словотвір. Морфологія. Орфографія

Розгляньте групи слів. Поміркуйте, у чому полягає особливість творення виділених слів кожної групи. Зробіть висновок про різноманітність способів творення слів в українській мові.

Пригадайте способи словотворення

Вправа 1

Запишіть слова в три колонки залежно від способу творення: 1) префіксальний; 2) суфіксальний; 3) префіксально-суфіксальний. Доповніть кожну колонку власним прикладом.

Прабатьківщина, віршовий, прискорення, білуватий, обгородити, нехитрий, гарбузище, голосний, гіллястий, надвірний.

Вправа 2

Від яких слів можна утворити іменники безафіксним способом? Випишіть ці слова й утворіть від них такі іменники.

  ЗРАЗОК. Відлітати —> відліт; сухий —> суша.

  Наглядати, виходити, відмінний, боліти, відтискати, прадід, юний, гнилий, зустрічати, доглядати, висота, добирати, мокрий, зелений, пропускати, вітерець, боліти, переказувати.

Пригадайте!!!

Морфеміка (будова слова) — розділ мовознавства, що вивчає значу­щі частини слова (морфеми).

Значущими частинами слова є корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Основа — частина слова без закінчення. Вона виражає лексичне зна­чення слова, тому є спільною для всіх форм слова (міст-о, міст-а, міст-у, міст-ом).

Закінчення — змінна значуща частина слова, що виражає його грама­тичне значення (рід, число, відмінок, особу, час тощо,) і слугує для зв’язку слів у словосполученні й реченні. Наприклад, у слові весняна закінчення |а| вказує на жіночий рід, однину, називний відмінок. Закінчення мають усі змінні слова, хоча воно може бути нульовим, тобто таким, що не ви­ражається звуком і не позначається літерою, але має певне граматичне значення: лісП, (чоловічий рід, однина), прочитавО (минулий час, чоло­вічий рід, однина).

Не мають закінчень незмінювані слова:

— прислівники (тихо, увечері, здалеку);
— дієприслівники (співаючи, прибігши);
— інфінітив дієслова (любити, знати);
— незмінювані слова іншомовного походження (таксі, поні, бюро).

Корінь — головна значуща частина слова, що містить спільне значен­ня спільнокореневих слів (воля, воленька, звільнити).

Зауважте! Треба відрізняти спільнокореневі слова від слів з омоні­мічними коренями. Так, у словах гора, горе, горювати, угорі однаковий корінь гор, однак ці слова не є спільнокореневими, оскільки корінь у них має різне лексичне значення. Тому маємо дві групи споріднених слів: го­ра, угорі, гірка; горе, горенько, горювати.

Префікс — значуща частина слова, що стоїть перед коренем і слугує для творення слів із новим лексичним значенням або відтінком у значен­ні: осінній — передосінній, чекати — зачекати).

Суфікс — значуща частина слова, яка стоїть після кореня та слугує дія творення слів з новим лексичним значенням або відтінком у значен­ні: учити — учитель, калина — калинонька).

Різновидом суфікса є частка -ся(-сь), яка стоїть у кінці дієслів. Такий різновид суфікса називається постфікс: хвилюватися).

 Пройдіть за посиланням онлайн-тестування, зробіть скриншот результату. Надішліть повідомленням у ВК.

 https://www.testwizard.ru/test.php?id=11076

П’яте травня

Класна робота

Пригадайте частини мови

В українські мові вирізняються десять частин мови – 6 самостійних, 3 – службових і вигук

• самостійні (повнозначні), оскільки слова з цих частин мови можуть виконувати синтаксичні ролі членів речення (підмет, присудок, додаток, означення та обставини)
• службові (неповнозначні) слова не виконують синтаксичних ролей у реченні, до них не можна поставити питань, є незмінюваними
• окремою частиною є вигук.

П’ять частин мови об’єднують змінювані слова (ті, що відмінюються і дієвідмінюються) – це іменник, прикметник, числівник, займенник і дієслово. Усі інші частини мови є класами незмінюваних слів.

Частини мови, слова яких відмінюються, називаються іменними. Це – іменник, прикметник, числівник і займенник.

№	Частина мови	Лексичне значення	Питання	Синтаксична роль	Приклади
САМОСТІЙНІ
1.	Іменник	назва предмета	хто? що?	всіма членами речення	мама, син, земля
2.	Прикметник	ознака предмета	який? чий?	означення, присудок,іноді підмет	рідний, безмежний, батьків
3.	Числівник	число, кількість предметів, поря­док при лічбі	скільки? котрий?	всіма членами речення	десять, шостий
4.	Займенник	вказує на пре­дмет, ознаку, кі­лькість, але не називає їх	хто? що?який?чий? котрий? скільки?	всіма членами речення	ми, ніщо, будь-який,весь, той
5.	Дієслово	дія, стан предмета	що роби­ти? щозробити?	всіма членами речення	милувати­ся, замис­люватися
6.	Прислівник	ознаки дії,предмета, іншоїознаки	як? де?коли?навіщо?	обставина	весело, тут,вчора,на щастя
СЛУЖБОВІ
7.	Прийменник	служить для зв’язку слів у словосполученні і ре­ченні			перед, над, поза
8.	Сполучник	з’єднує однорідні члени речення, прості речення у складному			і, але, бо, як
9.	Частка	надає додаткові відтін­ки, утворює окремі гра­матичні форми			атож, ні, хіба, якраз, тільки
ВИГУК
10.	Вигук	виражає почуття, емоції, волевиявлення		підмет,додаток	ах, ох, алло, ура, бух

Спишіть текст, вставляючи пропущені літери, розставлячи пропущені розділові знаки. У першому абзаці визначте частини мови.

Настає літо і ро-лившись (не)стримною повін-ю хату затоплює зелень здіймают-ся (темно)зелені хвилі кукурудзи          вод-спадами л-єт-ся в-юнка квасоля пл-вуть задумл-во погойдуючись ясночолі соня-ники.

Наближаєт-ся осінь і дорогою повз неї проїж-жають навантажені з-рном автомашини. А над нею (в)день і (в)ночі ключами і зграями (по)одинці пролітають птахи л-леки і журавлі дикі гуси і стрижі і граки.