2020-06-29
91Г. (пятница)
Дисциплина: «Украинский язык и литература»
Группа № 78
Урок № 60
Тема: Дифференцированный зачет
Цели урока:
- актуализировать знания по программе;
- продемонстрировать уровень усвоения материала;
- развивать внимание обучающихся;
- воспитывать интерес к языку и литературе.
Материалы урока
Вопросы к дифференцированному зачету:
Українська мова
1. Основні завдання курсу “Українська мова”.
2. Основні тенденції розвитку української літературної мови.
3. Культура фахового мовлення.
4. Мова як засіб пізнання, мислення, спілкування. Функції мови.
5. Стилі і типи мовлення.
6. Основні ознаки офіційно-ділового стилю.
7. Літературна мова. Мовна норма. Види норм.
8. Культура мови. Культура мовлення під час дискусії.
9. Мова і професія.
10. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
11. Мова і думка. Види, форми, прийоми розумової діяльності.
12. Основні закони риторики.
13. Поняття етики ділового спілкування, її предмет і завдання.
14. Основні види ділового спілкування: публічний виступ, ділова бесіда, службова нарада та переговори.
15. Основні правила ділового спілкування.
16. Мовленнєвий етикет.
17. Професійна етика медичного працівника.
18. Правила спілкування фахівця при проведенні зустрічей, переговорів, прийомів та по телефону.
19. Терміни і термінологія.
20. Лексика за сферою вживання.
21. Термінологічна і професійна лексика, її відмінність від загальновживаної.
22. Типи термінологічних словників.
23. Складні випадки слововживання.
24. Пароніми та омоніми в діловому мовленні.
25. Синоніми в діловому мовленні.
26. Фразеологічні звороти у мовленні медиків.
27. Багатозначні слова і контексти. Синонімічний вибір слова.
28. Складноскорочені слова, абревіатури та графічні скорочення.
29. Орфографічні норми сучасної української літературної мови.
30. Правопис прізвищ, імен та по батькові.
31. Вживання м’якого знака та апострофа.
32. Правопис префіксів.
33. Безособові конструкції на -но, -то.
34. Зміни приголосних при словотворенні та словозміні.
35. Ознаки культури мови.
36. Орфоепічна правильність мовлення.
37. Граматична правильність мовлення.
38. Точність мовлення.
39. Логічність мовлення.
40. Багатство і різноманітність мовлення.
41. Чистота мовлення.
42. Доречність мовлення.
43. Виразність мовлення.
44. Культура діалогу.
45. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм.
46. Правопис відмінкових закінчень іменників ІІ відміни у родовому відмінку.
47. Рід, число невідмінюваних іменників.
48. Правопис складних іменників та прикметників.
49. Правопис прислівників.
50. Особливості вживання числівників у діловому мовленні.
51. Прийменник по в діловому мовленні.
52. Синтаксичні норми сучасної української літературної мови.
53. Складні випадки керування в службових документах.
54. Однорідні члени речення в діловому мовленні.
55. Вживання дієприкметникових та дієприслівникових зворотів у діловому мовленні.
56. Документ — основний вид ділового мовлення. Загальні вимоги до складання документів.
57. Види документів та їх класифікація.
58. Правила оформлення сторінки. Вимоги до тексту документа.
59. Реквізити документів та вимоги до їх написання.
60. Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристика, накази щодо особового складу, резюме, заява.
61. Довідково-інформаційні документи.
62. Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошення, доповідні і пояснювальні записки, виробничі звіти. Виробничі протоколи. Витяг з протоколу.
63. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів.
Українська література
1. Напрямки літератури ХІХ ст.
2. Головні напрямки мистецтва ХІХ — початку ХХ ст.
3. Особливості культури ХХ ст.
4. Головні напрямки мистецтва 20—30 роках ХХ ст.
5. Історичні умови розвитку української культури в ХХ ст.
6. Культура рідного краю.
7. Особливості розвитку сучасної світової культури.
8. Релігії ХХ ст., закономірності розвитку і функціонування.
9. Літературний процес ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст.; українська література в контексті розвитку суспільства:
- історична місія української літератури, її особлива роль у житті поневоленої нації;
- зв’язок художнього мислення митця з провідними тенденціями доби;
- основні риси українського модернізму;
- складні історико-культурні умови розвитку літератури ІІ пол. ХІХ – поч. ХХ ст.
10. І.С.Нечуй-Левицький:
- загальна характеристика творчості;
- повість „Кайдашева сім’я”: соцiально-побутова повість-хроніка, реалізм твору, актуальність проблематики; відображення українського менталітету у творі; традиції народного побуту й моралі; утвердження цінностей національної етики засобами комічного; образна система твору.
11. Панас Мирний (П.Рудченко):
- загальна характеристика творчості;
- роман „Хіба ревуть воли, як ясла повні?”: перший в українській літературі соціально-психологічний роман; співавторство з І. Біликом; символічність назви; широта подання картин народного життя; особливості композиції; духовно-моральна деградація Чіпки, її причини, типове й екстремальне у долі героя; проблеми життєвого вибору, обов’язку людини перед собою та іншими, заперечення зла й насильства.
12. Драматургія і театр ІІ пол. ХІХ ст.:
- соціально-культурні умови створення професійного театру;
- «театр корифеїв» - унікальне явище національної культури;
- внесок М.Кропивницького, М.Старицького, П.Саксаганського, І.Карпенка-Карого, М.Заньковецької, М.Садовського у становлення та розвиток українського професійного театру.
13. І.К. Карпенко – Карий:
- загальна характеристика творчості;
- п’єса „Мартин Боруля”: жанрова специфіка (трагікомедія); підміна особистісних етичних цінностей (чесність, порядність, працелюбність) становою приналежністю; психологічна переконливість і трагікомічне „звучання” образу Мартина Борулі; характеристика головного героя з точки зору сучасного читача;
14. І. Я.Франко:
- загальний огляд життя і творчості;
- поезія “Декадент” (збірка «Мій Ізмарагд») — поетичне кредо І. Франка;
- лірика збірки “З вершин і низин”: загальне уявлення про зміст, ідейне звучання, композицію збірки; Франкова концепція поступу людства, незламності життєвого та національного оптимізм у вірші “Гімн”;
- філософська поема „Мойсей ”: проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті народу; пролог до поеми — заповіт українському народові на шляху державотворення; неоромантизм як спосіб відображення дійсності; образна система твору;
15. Б.Грінченко:
- загальний огляд творчості;
- оповідання “Каторжна”: утвердження прагнення людини до любові, добра; засудження невідповідності між високим призначенням людини та умовами її будення.
16. М.Коцюбинський:
- загальний огляд творчості;
- психологічна новела „Intermezzo”: імпресіонізм як спосіб відображення дійсності; автобіографічна основа; проблема пошуку душевної рівноваги творчою особистістю як передумови повноцінного життя; психологічно переконливе розкриття внутрішнього стану людини; оригінальність образної системи твору;
- повість „Тіні забутих предків”: язичницьке світовідчуття наших предків; глибока символічність назви у зв’язку з метою написання повісті; проблематика твору: кохання як найвищий вияв духовної краси, невідповідність між високим призначенням людини й умовами її будення, необхідність гармонійного єднання людини й природи; утілення в образах Івана та Марічки народних уявлень про кращі моральні якості.
17. Леся Українка:
- життєвий і творчий шлях;
- життєві ідеали та громадянська позиція поетеси у віршах: „Contra spem spero!” ( вірш напам’ять ), „І все-таки до тебе думка лине...”, „Стояла я і слухала весну», „Все, все покинуть, до тебе полинуть...”;
- драма-феєрія „Лісова пісня ”: фольклорно-мiфологічна основа сюжету; символічність образу Мавки як уособлення духовності й краси; символічність образу Лукаша як заперечення відступництва від високих духовних ідеалів; неможливість поєднання високої духовності та буденного прагматизму в образі Лукаша; конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі, дійсністю і мрією; роль пейзажів у творі; неоромантизм як спосіб відображення дійсності; уривок напам’ять.
18. П.Г.Тичина:
- загальний огляд творчості;
- поезії: „Арфами, арфами...”, „Пам’яті тридцяти” ( вірш напам’ять ),, „Гей, вдарте в струни, кобзарі...”: емоційні переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів; оптимістично-трагедійні настрої ліричного героя; кларнетизм як спосіб відображення дійсності.
19. М.Т.Рильський:
- загальний огляд творчості;
- поезії: “Коли усе в тумані життєвому...”, “Солодкий світ!..”, “Запахла осінь в’ялим тютюном...”, «Слово про рідну матір» ( уривокнапам’ять ): мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі людини; звеличення любові до рідного краю; філософічність художнього твору.
20. В.М.Сосюра:
- загальний огляд творчості;
- поезії: „Білі акації будуть цвісти”, „Васильки”: інтимна лірика В Сосюри – одна з центральних ідейно-тематичних ліній творчості поета; відображення гармонійного внутрішнього світу ліричного героя; „Любіть Україну” ( вірш напам’ять ): драматична доля твору; звеличення образу України у вірші; актуальність поезії.
21. Ю.І. Яновський:
- загальна характеристика творчості;
- новели “Подвійне коло”, “Шаланда в морі” (з роману „Вершники”): історична правда та художні узагальнення; проблеми протиставлення загальнолюдських вартостей класовій ідеології, розпаду роду й родини як трагедії народу; роман у новелах як літературний жанр.
22. Остап Вишня:
- загальна характеристика творчості;
- усмішки “Моя автобіографія”, „Зенітка”, „Як варити і їсти суп із дикої качки”, “Бенгальський тигр”: життєвий оптимізм, любов до природи та людини, м’який гумор як риси індивідуального стилю Остапа Вишні; усмішка як літературний жанр; види комічного.
23. І.Кочерга:
- Загальна характеристика творчості;
- твір «Свіччине весілля»:. Драматургічна майстерність автора у створенні характерів. Сценічне втілення.
24.О.Довженко:
- загальна характеристика творчості;
- «Зачарована Десна». Автобіографічний характер твору. Життя села й селян. Поетичне відображення духовного багатства трудівників, їхнього морального здоров’я, тверезості мислення, тонкого гумору, безмежної терплячості. Образ оповідача. Реалізм побутових деталей.
