Методичні рекомендації

Активно шукаючи модель майбутнього суспільного розвидку, М. Драгомановим була сформулювала політична програма, в основі якої лежала вимога перетворення Росії на федерацію і надання широкої автономії Україні. Вимушений емігрувати після репресивного звільнення з Київського університету у 1876-1889 рр. Плідно і активно працює в Женеві як політик, науковець, видавець і публіцист. Видає збірник і журнал «Громада», серії позацензурних брошур і книг українських та російських авторів, разом з С. Подолинським і М. Павликом створює «Женевський гурток» – перший український соціалістичний осередок.

Людина різнобічного обдарування, М. Драгоманов зробив вагомий внесок в історію, літературну критику і літературознавство, політологію й соціологію, філософію політики і філософію історії. Розпочавши розбудову своїх світоглядних позицій з ідей романтизму, згодом формує досить еклектичний світогляд з орієнтацією на наукове тлумачення світу.

Розглядаючи друге питання, увагу слід звернути на основні напрямки політичної програми Драгоманова. Бажано пояснити не лише кінцеву мету, а й шляхи її досягення.

Також, необхідно проаналізувати історіософські погляди Михайла Драгоманова. Розкрити суть, проголошених ним ідей суспільного поступу, духовної культури, невідємних прав людини і можливостей їх реалізації.

Окремо слід зупинитися на характеристиці горомадської діяльності М. Драгоманова та її значення дл становлення та розвитку національного українського руху другої половини ХІХ ст.

 

Контрольні запитання та завдання:

1. Сформулюйте основні засади програми майбутнього удосконалення соціального ладу М. Драгоманова.

2. За якими позиціями М. Драгоманов піддає критиці російське народництво та марксистку теорію? Що таке «етичний соціалізм» за Драгомановим?

3. Яку роль відводив автор державі у розвитку людства?

4. Розкрийте суть теорії М. Драгоманова про «нації».

5. Які неодмінні політичні завдання ставив для вирішення перед українським національним рухом М. Драгоманов?

 

Тема 9. Культурне життя Наддніпрянської України другої половини ХІХ ст.

(2 год. – квітень)

Мета: схарактеризувати умови розвитку культури на українських землях Російської імперії. Визначити головні пріоритети культурного життя. Дати оцінку розвитку наук та мистецтва. Окреслити внесок українських діячів культури в світову культури.

 

План:

1. Розвиток наук на українських землях:

а) гуманітарних;

б) природничих.

2. Книгодрукування та преса.

3. Українська художня література (стилі, тематика, автори).

4. Розвиток драматургії, театрального мистецтва та музики.

5. Образотворче мистецтво та архітектура.

 

 

Теми рефератів:

1. Архітектура українських міст.

2. Діяльність губернських архівних комісій.

3. Жіноча освіта на українських землях.

4. О. Єфименко – перша жінка серед українських істориків.

5. Михайло Коцюбинський.

6. М. Березовський

7. Етнографічні дослідження у ХІХ ст.

8. М. Заньковецька ­ життя віддане театру.

Реферування:

Шип Н.А. Интеллигенция на Украине (ХІХ в.). – К., 1991.

 

Л і т е р а т у р а:

Борисенко В.Й. Боротьба демократичних сил за народну освіту на Україні в 60 – 90-х рр. ХІХ ст. – К., 1980.

Верменчик Я.В. Роль М.С.Грушевського у становленні системи регіонально-історичних досліджень в Україні // УІЖ. – 1998. – № 2.

Войцехівська І., Семертей О. Губернські вчені архівні комісії в Україні (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) // Київська старовина. – 1995. - № 6.

Говдя П. Українське мистецтво другої половини ХІХ ст. – початку ХХ ст. – К., 1964.

Демченко Т.П. Нариси з історії Чернігівщини від найдавніших часів до наших днів. – Вип. 2. Культура рідного краю в ХІХ – на початку ХХ ст. – Чернігів, 1997.

Дорошенко Д.І. Огляд української історіографії. – К., 1996.

Журба О. Київська археографічна комісія. 1843 – 1921. Нарис історії і діяльності. – К., 1993.

Заремба С. Церковно-історичне товариство та археологічне товариство в Києві (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.) // Київська старовина. – 1995. - № 1.

Історія України в особах ХІХ – ХХ ст. – К., 1995.

Історія української літератури ХІХ ст. (70-90-ті рр.). – К., 2003. – Кн.1-2.

Історія українського мистецтва. У 6-ти томах. – К., 1966 – 1970.

Історія української літератури. У 8-ми томах. – К., 1987. – Т. 1.

Касьянов Г. Українська інтелігенція на рубежі ХІХ – ХХ ст. Соціально-політичний портрет. – К., 1993.

Кураєв О. Перші кроки до співробітництва (з історії наукових взаємин між Україною і Францією – остання третина ХІХ – початок ХХ ст.) // Вісник Академії наук України. – 1993. - № 2.

Лещенко Є.М. Виникнення комерційних училищ на Україні у другій половині ХІХ ст. // Історичні дослідження. – 1990. – Вип. 16.

Лещенко О.Л. Из истории связей Украины и Великобритании (конец ХІХ – начало ХХ ст.) // Культурные и общественные связи Украины со странами Европы. – К., 1990.

Мороз З.П. Українська драматургія і театр другої половини ХІХ ст. – К., 1950.

Нельговський Ю.П., Степовик Д.В. Членова Л.Г. Українське мистецтво. Від найдавніших часів до початку ХХ ст. – К., 1976.

Политун О.І. Навчання дітей вітчизняної історії в українській початковій школі кінця ХІХ – початку ХХ ст. // Педагогіка і психологія. – 1996. - № 2.

Пономарьов А.П. Українська етнографія. – К., 1994.

Попович М. Нарис історії культури України. – К., 1999.

Шип Н.А. Джерела формування інтелігенції на Україні (ХІХ ст.) // Історичні дослідження. – 1990. – Вип. 16.

Шип Н.А. Интеллигенция на Украине (ХІХ в.). – К., 1991.

Штреєр-Ткаченко О.Я. Історія української музики. – К., 1980. – Ч. 1.

 

Методичні поради:

Розглядаючи питання розвитку культури в Україні у другій половині ХІХ ст., важливо, в першу чергу, з’ясувати загальну політику російського уряду в галузі культури. Зокрема, проаналізувати наслідки Валуївського циркуляру 1863 р. і Емського указу 1876 р.

Необхідно визначити стан початкової, середньої та вищої освіти в Україні, охарактеризувати діяльність вищих навчальних закладів та їх роль у громадському житті та розвитку як суспільних, так і природничих наук. Особливу увагу слід звернути на розвиток історичної думки в Україні, творчий доробок істориків М.Костомарова, О.Лазаревського, М. Драгоманова та ін. Потрібно висвітлити діяльність історичних наукових товариств і визначити їх роль у збереженні джерельної бази української науки.

Важливо показати, що розвиток усіх сфер культури в другій половині ХІХ ст.: мови, літератури, театру, музики, архітектури, скульптури, живопису був яскравим проявом відродження національної свідомості, прагненням українців до утвердження себе як нації.

 

Контрольні завдання і завдання:

1.Визначте умови розвитку культури на українських землях у ХІХ ст.

2.Дайте характеристику російському законодавству у сфері культури і науки.

3.Поясніть особливості становлення історичної науки у ХІХ ст. та її роль у розвитку Висвітліть досягнення гуманітарних та природничих наук.

4.Визначте роль української літератури та театрального мистецтва у становленні національної ідеї.

Змістовний модуль ІІ

Питання до самоконтролю:

1. Основні джерела і історіографія до вивчення Аграрної реформи 1861 р.

2. Підготовка аграрної реформи 1861 р.

3. Основні законодавчі акти аграрної реформи 1861 р.

4. Особливості проведення аграрної реформи 1861 р. на українських землях: Лівобережжя, Правобережжя, Новоросії.

5. Наслідки аграрної реформи 1861 р. для України.

6. Буржуазні реформи 60 – 70-х рр. ХІХ ст. в історіографії.

7. Земська і міська реформи.

8. Судова реформа.

9. Фінансова реформа.

10. Військова реформа.

11. Революція в Австро-Угорській імперії і доля українських земель.

12. Модернізаційні процеси в політичному та соціально-економічному розвитку західноукраїнських територій у другій половині ХІХ ст.

13. Суспільний і національний рухи в період буржуазних реформ.

14. Стан сільськогосподарського виробництва в другій половині ХІХ ст.

15. Становлення капіталістичних відносин у промисловості.

16. Розвиток транспорту.

17. Формування банківської системи.

18. Процеси урбанізації. Розвиток міст.

19. Ринок праці.

20. Технічні розробки в аграрній сфері.

Тема 10. Соціально-економічний розвиток України післяреформеного періоду.

(2 год. – квітень)

Мета: дати характеристику розвитку капіталістичних відносин в економіці українських земель. Висвітлили напрямки економічного життя, розвиток транспортного сполучення та нові тенденції у розвитку сільського господарства.

План:

1. Основні зміни у соціально-економічному розвитку України у другій половині ХІХ ст. та їх причини.

2. Селянські руху другої половини ХІХ ст.: причини та наслідки.

3. Аграрні відносини (українське селянство, форми користування землею, аграрний ринок України).

4. Промисловий розвиток українських територій у другій половині ХІХ ст. Монополізація виробництва.

5. Торгівля на українських землях: принципи, особливості. Шляхи сполучення.

 

Теми рефератів:

1. Родина Терещенків.

2. Українські меценати та благодійники.

3. Промисловий розвиток Чернігівщині у другій половині ХІХ ст.

4. Міській транспорт.

5. Сільські промисли та їх роль у розвитку торгівлі.

6. Українська ярмарка.

7. Побут різних соціальних верств населення (селяни, робітники, міщани, духовенство, чиновництво).

8. Грошова система та грошові знаки Російської імперії ХІХ ст.

 

Реферування:

Мельник Л.Г. Технічний переворот на Україні у Х1Х ст. – К., 1972.

Л і т е р а т у р а

Герасименко М.П. Аграрні відносини в Галичині. – К., 1959.

Горинь Г. Громадський побут сільського населення Українських Карпат ХІХ – 30-ті рр. ХХ ст. К., 1993.

Задорожний В.Є. Товарне виробництво і торгівля на західноукраїнських землях. – Львів, 1989.

Ковальчук Г.І. Економічний розвиток західноукраїнських земель. – К., 1988

Кравець М.М. Селянство Галичини і Північної Буковини у другій половині ХІХ ст. – Львів, 1964.

Макаєв В. Робітничий клас Галичини в останній третині ХІХ ст. – Львів, 1963.

Шлепаков А.М. Українська трудова еміграція в США і Канаді (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). – К., 1960.

Мазурок О. Города захпадноукраинских земель эпохи империализма. – Львов, 1990.

Гошко Ю. Промисли і торгівля в українських Карпатах. – К., 1991.

Шульга І. З історії економічних зв’язків західноукраїнських земель з Правобережною, Лівобережною Україною та Росією. //Історичні дослідження. – 1990. – Вип. 16. – С. 34-39.

Верба І., Кармазіна М. Питання економічного розвитку українців у національній політичній думці (кінець Х1Х – перша чверть ХХ ст.) //Сіверянський літопис. – 1998. – № 3. – С. 142 – 153.

Грицак Я. Нарис історії України: формування модерної української нації ХІХ – ХХ ст. – К., 2000.

Гудзь В. Імперські реформи ХІХ ст. та їх вплив на життя українського народу //Гудзь В. Історія України. – К., 2003. – С. 241 – 266.

Гуржій І.О. Розвиток товарного виробництва і торгівлі на Україні. – К., 1962.

Гуржій І.О. Україна в системі всеросійського ринку 60-90-х рр. ХІХ ст. – К., 1968.

Кругляк Б.А. Товарні біржі в Російській імперії //УІЖ. – 1992. - № 2. – С. 58 – 64.

Кругляк Б.А. Ярмаркова торгівля на Україні в період капіталізму //УІЖ. – 1974. – №3.

Лугова О.І. Сільськогосподарський пролетаріат Півдня України в пореформений період. – К., 1965.

Мельник Л.Г. Технічний переворот на Україні у Х1Х ст. – К., 1972.

Мельник Л. Формування робітничого класу на Україні у 60 – 90-х рр. ХІХ ст.. – К., 1988.

Пиріг О.А. Ринок і торгівля України (історичний аспект).- К., 1996.

Половець В.М. Кооперативний рух вЛівобережній Укораїні (1861-1917). – Чернігів, 1996.

Рындзюнский П. Утверждение капитализма в России. – М., 1978.

Сергійчук В. Українці в імперії. – К., 1992.

Теплицький В.П. Реформа 1861 р. і аграрні відносини в Україні. – К., 1959.

Шевченко В.М. «Материалы по статистике движения землеволодения в России» як джерело вивчення еволюції поземельних відносин в Україні др. п. ХІХ – поч. ХХ ст. // УІЖ. – 2006. - № 6. – С. 203 – 212.

Шевченко В. Земельний ринок України (1861 – 1917 рр.). – Ніжин, 2010.

Ковалинський В. Семья Терещенко. – К., 2003.