Виробництво нових матеріалів, 5) широке залучення методів біотехнології та космізація

Електронізація,       2) комплексна автоматизація,             3) запровадження нових джерел енергії,

виробництво нових матеріалів,                    5) широке залучення методів біотехнології та космізація.

                                                              1) Електронізація

насичення виробництва електронно-обчислювальною технікою (ЕОМ).

Електроніка стала провідною галуззю виробництвау високорозвинених та нових індустріальнихкраїнах.

Найбільший парк ЕОМ мають США, Німеччина та Японія. Електронізація дедалі більше впроваджується і в невиробничі ґ сфери: охорону здоров'я, освіту, побутові послуги.                                                                                       

                                                               2) Комплексна автоматизація

З мікроелектронікою тісно пов'язана й комплексна автоматизація, що забезпечила широке запровадження у виробництво роботів.

Роботи часто працюють на мікропроцесорах — мікроелектронних логічних пристроях.

  Перший промисловий робот - на автомобільному заводі фірми «Дженерал моторе» у 1961 р.

У 1967 р. із США роботи потрапили до Японії, де почалося їх інтенсив­не виробництво.

до першого покоління = виконують механічну роботу: зва­рювання, пресування, шліфування, складання деталей тощо.

Роботи дру­гого покоління  = розпізнавання навколишнього середовища.

  Роботи третього покоління володітимуть основами інтелекту: будуть здатні «бачити», «чути», «відчувати».

Створення заводів-автоматів та гнучких виробничих сис­тем, які працюють без втручання люди­ни.

Близько 20 % таких виробництв працюють у Японії, ще 17 % — у США.

Пріоритетні сфери залучення роботів =  атомна енергетика, транспорт, торгівля, ме­дицина, прибирання вулиць та приміщень, освоєння екстремальних умов (океанічне дно, космічний простір).

                                                             3) Запровадження нових джерел енергїі

з 50-х pp. XX ст., = використання атомної енергетики. На початку XXI ст =   понад 500 атом­них електростанцій = 17 % електроенергії світу.

Використання нетрадиційних джерел енергії: сонячної, вітрової, геотер­мальної, припливної та ін. частка дуже незначна.

                                                                           4) Нові  ма­теріали

Нові ма­теріали, значна частина яких не існує у природі = створено понад 2,5 тис. нових хімічних речовин, які замінили старі.

Замість сталі =   пласт­маси;   рідкісні кольорові метали: берилій, літій, титан.

 Композиційні матеріали: металопластика, металокераміка, склопластика тощо.

                                                                          5) біотехнологія.

У 70-х pp. XX ст.— біотехнологія = методи отримання продуктів та ресурсів за допомогою живих істот та зміни у їхнійбудові = мікробіологічний синтез, генна інженерія, клітинна інженерія

Найширшого розвитку біотехнологія набула в США, Японії, Німеччині, Франції.

Біоіндустрія  у сільському господарстві та промисловості, а й у медицині, енергетиці, створенні безвідхідних виробництв.

                                                              6) Космізація

використання космічних до­сліджень у господарській діяльності людини = метеорологічні чи телевізійні супутники, точні географічні карти.

Майбутнє = міжпланетні перельоти або й колонізація людством інших планет Сонячної системи та Місяця =  проекти у США, Великобританії, Китаї.

                                                                                  ІV) управління.

Кібернетика (грец. — мистецтво управляти).  - наука про керу­вання, одержання, зберігання, передавання та обробку інформації   з 1949 р.

 Головне завдання кібернетики — автоматизація розумової праці та складних систем керування.

 Метою кібернетики є створен­ня штучного інтелекту = попе­реду йдуть США. Величезні програми з кібернетики здійснюються також у Японії, Канаді, Швеції, Іспанії, Австралії.

                                               

                                                                Вплив НТР на світове господарство.

                                                                     Основні напрямки:

1) прискорення темпів виробни­цтва, 2) зміни у галузевій структурі економіки   3) зрушення  у розміщенні господарства.

                                                             2) Зміни у галузевій структурі господарства.

  співвідношення між виробничою і невиробничою сферами  = кількість працівників у сфері послуг стрімко зростає,   скорочується зайнятість у виробничій сфері.

2) у сфері виробництва змінюються пропорції між її галузями: стабілізується кількість працівників у промислово­сті та транспорті, скорочується — у сільському господарстві, зростає — у торгівлі.

3)у  промисловостізменшується зайнятість у видобувній галузі й зростає в обробній.

Найшвидшими темпамизрос­тає роль «авангардної трійки» галузей:

  а)машинобудування (взабезпечує господарство машинами та механізмами),   б)електроенергетики (електроенергія)

в)хімічної промисловості (нові матеріали).

 На ці три галузі припадає половина всього промислового виробництва світу.

 

При цьоому на перший план виходять новітні наукомісткі галузі:

мікроелектроніка  приладобудування,   роботобудування,  авіаракетокосмічна промисловість, хімія органічного синтезу.

Значення старих галузей промисловості (чорна металургія, текстильна та лісова промисловість) зменшується.

                                                                            У сільському господарстві

зменшується кількість зайнятих у рос­линництві й дещо зростає у тваринництві.

У рослинництві  = «зеле­на революція» = запровадження високопродуктивних сортів рослин, механізація господарства та меліорація земель.

  У тваринництві  = птахофабрики, комплекси, розведеннявеликої рогатої худобина індустріальній технології = механізація а й автоматизація, тобто керування за допомогою машин та механізмів.

                                                                                  У транспорті

 З ростає роль перевезень пасажирів та вантажів.

З меншується значення старих видів транспорту (річкового, морського, залізничного)і

зростає роль новітніх (повітряного, автомобільного, тру­бопровідного, електронного).

Контейне­ризація вантажів.

Нові транспортні засоби: потяги на повітряній подушці та магнітній підвісці, судна на підводних крилах, судна-атомоходи та ін. На київському заводі «Авіант» автомобіль і гелікоптера =  «аероавто».

                                                                                     Торгівля

Зростає купівля та продаж готових товарів, скорочується — сировини та продовольства.

Нова форма торгівлі — технологіями: ліцен­зіями, патентами, технічним досвідом. Головним продавцем технологій на світовому ринку є США, а покупцем — Японія.

 

                                                           зрушення у розміщенні виробництва:

сировинний чинник  має друго­рядне значення =  зростає роль транспортного чинника.

Економіка високорозвинених країн нині працює переважно на імпорт­ній сировині, тому господарські об'єкти переміщуються до морських узбереж.

Чинника   трудові ресурси  збільшується. = розміщення трудомістких та наукомістких галузей.

Екологічний чинник =   «брудні» виробництва переносяться у райони з меншою концентрацією населення. Високорозвинені країни виносять філії своїх екологічно небезпечних виробництв (зокрема кольорову металургію) до країн, що розвиваються.

 

                                                                    головними рисами НТР є:

1) універсальність,                                                           2) високі темпи науково-технічних перетворень,  

3) докорінна зміна ролі людини у виробництві       4) військово-технічна революція.

                                         Складовими частинами НТР є:

1) наука                           2) техніка й технологія                       3) виробництво                                 4) керування.

                    Виробництво в сучасному світі має такі основні напрями розвитку:

1) електронізація,                                2) комплексна автоматизація,                 3) запровадження нових джерел енергії,

4) синтез нових матеріалів,                                 5) широке залучення методів біотехнології та космізація.

                 Науково-технічна революція істотно вплинула на світове господарство.

1) прискорилися темпи розвитку господарства.

2) змінився його галузевий склад.

                 Постійно зростає роль невиробничої сфери і зменшується — виробничої.

 У промисловості найшвидшими темпами розвивається «авангардна трійка» галузей:

а) машинобудування,                                             б) електроенергетика                              в)  хімічна промисловість.

3) відбулися зрушення у розміщенні господарства:

 на географію виробництва менше впливає сировинний чинник, більше — транспортний, трудових ресурсів, екологічний.