Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур

На Україні розвивається близько 60 видів шкідників, переважна більшість яких належать до багатоїдних. Із спеціальних шкідників найбільш небезпечний і шкодочинний колорадський жук. Насінники картоплі пошкоджують і інші комахи, що переносять комплекс вірусних захворювань.

Колорадський жук (Leptinotarsa lecemli – neata Say) – поширений шкідник картоплі. Огляди посівів картоплі, томатів, баклажанів та інших пасльонових культур для виявлення шкідника і встановлення заселеності починають з періоду появи сходів картоплі.

При обстеженні незалежно від розмірів поля оглядають по 10 кущів у 10-20 місцях. Проби розміщують рівномірно у шаховому порядку. Оглядаючи кожний кущ у пробі, відмічають наявність і кількість яйцекладок, кількість кущів, заселеність жуками і личинками, середньо чисельність шкідників на один кущ і підраховують процент заселення. Під час обліку візуально реєструють фазу розвитку картоплі: повні сходи, формування ярусів листків, зав’язування бутонів, викидання бутонів (по одиноке, масове), початок(5-10%) цвітіння, масове(40-60%) цвітіння, закінчення цвітіння, тощо. Слід визначити що найбільш вірогідні строки виплоджування личинок першого покоління в Україні – 25-29 травня, а масова поява личинок першого віку – кінець першої – початок другої декади червня. Залежно від часу садіння картоплі та появи сходів ці строки оптимальним для початку хімічних обробок. Насамперед обробляють присадибні ділянки і ранні сходи, де розвиток шкідника випереджає основні посіви на 7-10 днів. Вважається що хімічні обробки доцільні при заселенні 2-5% кущів картоплі жуками, що перезимували, у фазі розвитку – сходи 15-25см. Проти личинок виробничі посіви картоплі обробляють на початку бутонізації, при середній чисельності 20 личинок молодих віків на кущ і 5-8% заселення картоплі.

Існують методи виявлення та обліку шкідників і хвороб можна розділити на візуальні і приладні.

Візуальні методи засновані на безпосередньому огляді та підрахунках шкідників і пошкоджених ними органів рослин. За технікою виконання вони можуть бути маршрутними або детальними, а залежно від того, які органи рослини пошкоджує шкідник, ділиться на обліки в ґрунті, його поверхні, на рослинах чи всередині окремих їх органів.

У ґрунті визначають чисельність шкідників, що зимують або розвиваються в ньому і шкодять рослинам, живлячись корінням, стеблами та іншими органами (колорадський жук, дротянки, відгризаючи совки та ін.), методом ґрунтових розкопок. Залежно від часу проведення розрізняють осінні, весняні, (контрольні) й вегетаційні (періодичні) ґрунтові розкопки, а від глибини – мілкі (до 10см), звичайні (до 45-50см) та глибокі (на 65см і глибше).

Найчастіше з метою виявлення комплексу ґрунтових шкідників, розкопують ями розміром 50 ×50см і глибиною 30см.

Кількість їх на кожному полі встановлюють відповідно до вимог статистичної обробки кількісних показників чисельності шкідників, а також залежно від розмірів поля. Мінімальна кількість ям розміром 0,25кв.м. становить: на полі з площею до 10га – 8, від 10 до 15га – 12,від 50 до 100 – 16. Масові розкопки з метою обмежень проводять у вересні – жовтні, в цей час доцільно визначити чисельність личинок підгризаючих совок та ін. Обліковувати навесні, коли вони піднімаються в верхні шари грунту.

Метод облікових ділянок застосовується для визначення чисельності шкідників, що живуть відкрито (хлібні жуки, цикадки, п’явиці та ін.) Найчастіше на 100га площі беруть16 проб, на кожні додаткові 50га – ще й проби. Розміщують їх рівномірно в шаховому порядку або по діагоналі.

Метод облікових рядків та облікових рослин подобний до методу облікових ділянок, різниця полягає в тому, що замість ділянок визначеного розміру, обстежують відповідну кількість рядків довжиною 0,25, 0,5 і 1кв.м, або ж відповідну кількість рослин чи стебел.

Метод рослинних проб застосовують для виявлення прихованих шкідників. Він відрізняється від методу облікових рослин лише тим, що рослини обстежують не безпосередньо на полі, а аналізують після їх відбирання.

Метод ентомологічного насіння застосовують для виявлення і обліку дрібних та рухливих комах, що живуть у травостої. Для цього використовують ентомологічні сачки. Після кожних 10 комах – аналіз комах на місці або висипає їх у морилку. При великій кількості шкідників комахи збільшують до 50.

Приладні методи виявлення та обліку шкідників сільськогосподарських рослин засновані на використанні різних пристроїв від найпростіших типу ентомологічного сачка і ґрунтових пасток до складних комп’ютерів.

Ґрунтові пастки закопують так, щоб верхній край перебував на рівні ґрунту або нижче. Зверху над ними встановлюють кришки. Пастку заповнюють 2-4% формаліном на 1/3. На полі ставлять пастки з використанням статевих феромонів.

Використовують біоценометри, що складається з квадратної основи і сітчастого мішка. Біоценометри встановлюють у потрібних місцях, на ґрунт, сітчастий мішок з накритими рослинами нахиляють у бік і струшують з них комах. Потім мішок знімають і обліковують комах.

Для обліку дрібних комах використовують ящик Петлюра. Це піраміда без дна. Під час обліку обсиплювач рухається проти сонця і в потрібних місцях швидко встановлює ящик, під рядок рослин, з яких сполохують комах. Вони потрапляють у ящик і заплутують у ваті, де їх і підраховують. Використовуючи також астраційні вловлювачі, світлопастки, застосовують харчові прилади, феромонні пастки.

Захист картоплі від шкідників