Суспільні витрати – витрати всього народного господарства

Крива Енгеля - крива, яка показує взаємозв’язок оптимального обсягу споживання певного товару та певного рівня доходу споживача.

Вищі блага (суперіорними) – блага, для яких із зростанням доходу спостерігається збільшення обсягу споживання.

Нижчі блага (інферіорними) -блага, для яких із зростанням доходу спостерігається зменшення обсягу споживання.

Доходна, цінова, перехресна еластичність попиту - міра реакції обсягу попиту на коливання однієї з детермінант, а саме: - ціни даного товару; - ціни взаємозв’язаного з ним товару (перехресна цінова еластичність попиту); - доходу споживача (еластичність попиту за доходом)

Крива «ціна-споживання» - крива, яка поєднує всі точки оптимуму споживача, що відповідають різним величинам ціни.

Блага Гіффена – товари, обсяг попиту яких зростає при зростанні ціни.

Блага Веблена – товари, обсяг попиту на які знаходиться в прямій залежності від їх ціни.

Ефект доходу - зміна обсягу споживання блага, що є результатом зміни реального доходу, яка сталася внаслідок зміни ціни на це благо.

Ефект заміни - зміна обсягу споживання блага, що є результатом відносного подорожчання(здешевлення)цього блага щодо інших благ.

Виробництво - процес перетворення виробничих ресурсів(факторів)на економічні блага(продукти).

Технічно ефективний план виробництва - процес є тех-но ефективним, якщо не існує жодного іншого способу, при якому для виробництва даного обсягу продукції витрачається менша кількість хоча б одного ресурсів за умови незбільшення інших видів ресурсів.

Виробнича функція - співвідношення між будь-якою комбінацією факторів виробництва і максимально можливим обсягом продукції.

Сукупний продукт зміного фактора вир-ва - обсягу випуску продукції, що припадає на певну кіл-ть даного фактора вир-ва.

Середній продукт -обсяг випуску продукції, що припадає на одиницю змінного фактора вир-ва.

Граничний продукт - приріст загального обсягу випуску продукції, здобутий завдяки збільшенню використання змінного фактора вироб-ва на одну додаткову одиницю за незмінної величини всіх інших факторів вироб-ва.

Закон спадної віддачі(продуктивності) змінного фактора виробництва: залучення до процесу виробництва все більшої додаткової кіл-ті зміного ресурсу призводить з рештою до того, що віддача кожної наступної одиниці зміного ресурсу буде менша за віддачу попередньої одиниці цього ресурсу.

Ізокванта - крива, на якій показані всі комбінації виробничих факторів, використання яких забезпечує однаковий обсяг випуску продукції.

Гранична норма техногогічного взаємозаміщення(MRTS) показує, від якої кіл-ті одного ресурсу треба відмовитись, якщо для даного технічно ефективного обсягу випуску використати додаткову одиницю іншого ресурсу.

Витрати виробництва - вартість усіх факторів виробництва, що витрачаються для виготовлення та реалізації певної кіл-ті продукції, а такождля підтримки у працездатному стані існуючих виробничих потужностей.

Внутрішні витрати - пов'язані з використанням факторів виробника, які перебувають у власності самої фірми (грошовий капітал, обладнання).

 

Зовнішні витрати (явні) - це витрати підприємця на придбання ресурсів, які не належать даній фірмі. Наприклад, заробітна плата найманих працівників, витрати на придбання сировини, устаткування, сплата податків тощо.

Суспільні витрати – витрати всього народного господарства

Ізокоста - лінія, кожна точка якої відображає однакову суму витрат за різних варіантів поєднання двох ресурсів у виробничому процесі.

Функція витрат – являє собою функціональний зв'язок між обсягом виробництва та величиною загальних витрат.  

Економічна ефективність виробництва - випуск даного обсягу продукції з мін. Середніми витратами або випуск максим. Обсягу продукції за даного обсягу виробн. ресурсів.

Загальні  витрати(TC) -сума постійних(фіксованих) і змінних витрат.

Постійні витрати - такі, величина яких не залежить від зміни обсягу виробництва.

Змінні витрати - називають витрати, величина яких знаходиться в залежності від зміни обсягу виробництва.

Середні сукупні витрати(ATC) - кіл-ть сукупних витрат вироб-ва, що припадає на одиницю вип.

Середні постійні витрати(AFC) - кіл-ть постійних витрат вироб-ва, що припадає на одиницю випуску продукції.

Середні змінні витрати(AVC) - кількість замінних витрат виробництва, що припадає на одиницю випуску продукції.

Граничні витрати - це витрати, котрі додатково потрібні для виробництва кожної одиниці продукту понад визначений обсяг.

Мінімальний ефективний розмір – це той найменший обсяг виробництва, за якого фірма може мінімізувати свої довгострокові середні витрати.

Аксіома ненасичуваності: при інших рівних умовах споживач надає перевагу більшій кількості даного блага ніж меншій.

Аксіома повної упорядкованості: при наявності двох різних наборів благ споживач завжди надає перевагу одному з них або визнає їх рівноцінними.

Гранична норма заміщення -показує, від якої кіл-ті одного блага (вона розміщена по осі У) згоден відмовитися споживач, щоб збільшити кіл-ть іншого блага (по осі Х) на одиницю за незмінної корисності від набору благ.

Другий закон Госсена: раціональний споживач в умовах обмеженості бюджету так здійснює свій вибір, щоб кожний товар, який він придбає, приніс йому однакову граничну корисність пропорційну ціні товару.

Економічна модель – спрощене відображення економічних явищ та процесів за допомогою рівнянь та графіків, які відображають взаємозалежності різних економічних змінних.

Економічне благо – засіб задоволення економічних потреб, невід’ємною рисою якого є обмеженість.

Еластичність випуску від масштабу – показує на скільки відсотків змінюється обсяг випуску при збільшенні масштабу виробництва на 1%.

Еластичність по змінному фактору:

Зростаюча віддача від масштабу -якщо при збільшенні всіх виробничих ресурсів в  разів випуск збільшується в  разів, де .

Ізокліналь – лінія, що поєднує точки оптимумів.

Крива виробничих можливостей -лінія, що показує всі максимально можливі комбінації виробництва двох товарів за фіксованого використання ресурсів та даного рівня розвитку технології.

Модель господарського кругообігу – показує, як обмеженість ресурсів обмежує можливості підприємств виробляти більше і, як наслідок, обмеженість ресурсів породжує обмеженість доходів. 

Неявні витрати – витрати фірми на використання власних (неоплачуваних) ресурсів. Включають недоотримані підприємцем доходи при найвигіднішому альтернативному застосуванні власних ресурсів.

Однорідна виробнича функція – якщо при збільшенні всіх виробничих ресурсів в  разів випуск збільшується в  разів, так що .

Перший закон Госсена: гранична корисність блага спадає.

Постійна віддача від масштабу -такий ефект масштабу, за яким обсяг випуску продукції та обсяг використання ресурсів змінюються в однаковій пропорції.

Потреби – нужда в чому-небудь, необхідному для підтримки життєдіяльності та розвитку особи, фірми, повної людської спільноти чи суспільства в цілому. Вона виступає спонукою до активних дій, які дають можливість домогтися задоволення цієї потреби.  

Раціональність – поведінка, за якої суб’єкт максимізує задоволення своїх потреб, виходячи із наявних у його розпорядженні ресурсів.

Ринковий попит – сума індивідуальних попитів, що пред’являються на окремий товар при різних цінах за певний проміжок часу.

Рівноважна ціна – ціна, за якої попит і пропозиція урівноважуються. Завдяки рівноважній ціні споживачі купують більше і дешевше, а виробники продають більше й дорожче, ніж готові були б це зробити.

Рівноважний обсяг – ситуація, коли підприємці пропонують за певною ціною рівно стільки товарів, скільки споживачі готові купити.

Спадна віддача від масштабу -якщо при збільшенні всіх виробничих ресурсів в  разів випуск збільшується в  разів, де .

Спеціалізація – концентрація діяльності в тих галузях виробництва, в яких індивід або фірма мають певні природні або надбані переваги.

Трансакційні витрати -витрати у сфері обміну, пов’язані з передачею прав власності.

Фірма – суб’єкт господарювання, що виробляє економічні блага з метою одержання прибутку, використовуючи обмежені ресурси.

Ізопрофіта – геометричне місце точок різних комбінацій обсягів випуску та витрат ресурсів, що забезпечують рівновеликий прибуток.

Математично ізопрофіта це: