Вимоги до температури

Озима пшениця належить до холодостійких культур. Насіння її здатне проростати при температурі посівного шару ґрунту всього 1-2 градуси, проте за такої температури сходи з’являються із запізненням і недружно. Найбільш інтенсивно зерно поглинає воду, яка потрібна для набухання і проростання насіння, при прогріванні ґрунту до 12-20оС. Більш висока температура(понад 25 градусів) несприятлива для проростання, бо може стати причиною сильного ураження рослин хворобами, особливо іржею, а при температурі 40оС, коли відносна вологість повітря сягає 30 % нижче, насіння, що проросло, гине через інтенсивне випаровування вологи, а те, яке набухло, втрачає схожість внаслідок дихання, витрат поживних речовин і ураження пліснявою. Найсприятливішим для озимої пшениці строк сівби є календарний строк із середньодобовою температурою 14-17°С. Більшість сортів озимої пшениці, районованих в Україні, відносно стійкі проти низьких температур в осінні, зимові та ранньовесняний періоди. При доброму загартуванні восени вони витримують знижені температури на глибині вузла кущення до 18-20°С морозу. Найвищою холодностійкостю озима пшениця відзначається на початку зими, коли вузли кущення містять максимум захисних речовин - цукрів. На весні, внаслідок зимового виснаження, вона часто гине усього при 10 градусів морозу. Особливо знижується її холодостійкість при різких коливаннях температури, коли в день повітря прогрівається до 8-12°С, а вночі навпаки, знижується до мінус 8-10°С.Мороз і зимостійкістю відзначається пшениця, яка утворює восени 2 - 4 пагони і нагромаджуй у вузлах кущення до 33 - 35% цукру на суху речовину, що досягається при тривалості осінньої вегетації рослин 45 - 50 днів з сумою температури близько 520-670°С. Перерослі рослини які восени переросли 5 - 6 пагонів, втрачають стійкість проти низьких температур, часто гинуть або сильно зріджуються, і площі доводиться пересівати або підсівати інші культури.Озима пшениця добре витримує високі температури влітку. Короткочасні суховії з підвищенням температури до 35-49 градусів, не завдають їй великої шкоди, особливо при достатній вологості ґрунту. Цим відзначаються переважно сорти південного походження. Протягом вегетації сприятливою середньою температурою є 16-20 градусів із із зниженням у період кущення до 10-12 градусів, та підвищенням при трубкуванні до 20-22 градусів, цвітінні і наливанні зерна - до 25-30 градусів.[9]

Вимоги до вологи

Озима пшениця потребує достатньої кількості вологи протягом усієї вегетації. Як правило, високий урожай її спостерігається при весняних запасах вологи у метровому шарі ґрунту до 200 мм, а на період колосіння - не менше 80-100 мм при постійній вологості ґрунту 70-80 % НВ. Вологість більша за 80 % НВ, несприятлива до пшениці, бо погіршується газообмін кореневої системи через нестачу повітря в ґрунті.Транспіраційний коефіцієнт у пшениці становить 400-500, у сприятливі за вологою роки він знижується до 300, у посушливі він збільшується до 600-700. Більш економно витрачати вологу рослини, достатньо забезпечені поживними речовинами. Протягом вегетації пшениця поглинає вологу нерівномірно. Найбільше вона потрібна рослинам у період трубкування, особливо за 15 днів до виколошування з тривалістю 20 днів, коли рослинна інтенсивно росте і в неї формуються суцвіття. В умовах степу велике значення має вологість посівного шару на час сівби пшениці. Значні запаси її у ґрунті необхідні з самого початку бубнявіння насіння, яке у м'якої пшениці відбувається при поглинанні 50-55 % води від сухої маси насіння. Тому дружні сходи з'являються лише при наявності в посівному шарі 10 - 15 мм продуктивної вологи, а процес кущення - при вологості одного шару 0 - 20 см не менше 20 - 30 мм. При достатньому забезпечені рослин водою вони нормально кущаться, формують добре розвинену кореневу систему, стають більш морозостійкими. Витрати води при формуванні врожаю, становлять за вегетацією, в середньому 2500 - 4000 м 3/га. Тому нагромадження і збереження ґрунтової вологи для пшениці є одним важливим фактором її високої продуктивності.[10]

Вимоги до ґрунту

Коринева система озимої пшениці на родючих грантах здатна проникати на глибину до 2 м. Тому озимій пшениці найбільше відповідають ґрунти з високим гумусовим шаром та сприятливими фізіологічними властивостями, достатніми запасами доступних для неї поживних речовин і вологою з нейтральною реакцією ґрунтового розчину (pH 6 - 7. 5) Коренева система пшениці найкраще розвивається на пухких ґрунтах, об'ємна маса яких становить 1,1 - 1,25 г/см³. Серед озимих культур озима пшениця одна з найбільш вибагливих до умов вирощування. Найбільша урожайність її спостерігається на чорноземних ґрунтах, на півдні також - на каштанових і темно каштанових. Мало придатними є кисли підзолисті і солонцюваті ґрунти, а також ґрунти схильні до заболочування. За виносом поживних речовин озима пшениця є ізотермічною рослиною: 1 ц зерна виносить з ґрунту азоту у середньому 3,75, фосфору 1,3, калію 2,3. На початку вегетації фосфорно - калійні добрива сприяють кращому розвитку її кореневої системи і нагромадженню в рослинах цукрів підвищенню її морозостійкості азотні добрив більш цінні на весні і влітку - для росту, формуванню зерна і збільшення в ньому вмісту білка.[11]

Вимоги до світла

Озима пшениця належить до рослин довгого світлового дня. Вегетаційний період її, коливається від 240 - 260 до 320 днів. Має значення також інтенсивність освітлення. При затіненні у загущених рослинах нижні стеблові міжвузля надміру витягуються, і пшениця вилягає. Потрібно відмітити що ґрунтові умови, освітлення повністю відповідають вимогам для вирощування культури. Але слід відмітити, що для одержання добрих врожаїв в нашій зоні по всім етапам органогенезу відчувається недостаток вологи, який потрібно поповнювати зрошенням.[9]

Застосування елементів програмування врожайності