ІІ. Розглянути і вивчити електронні мікрофотографії

(номери електронних фотографій подані згідно Додатків у Альбомі- посібникові, ч. ІІ)

57. Гепатоцит у складі часточки печінки.

58. Біліарні полюси гепатоцитів.

59. Двоядерний гепатоцит.

60. Фрагмент гемокапіляра і васкулярного полюса гепатоцита.

61. Міжчасточкова жовчна протока.

62. Панкреатоцити (апікальна частина).

63. Панкреатоцити (базальна частина).

64. Інсулоцити. Панкреатичний острівець.

 

ІІІ. Розглянути демонстраційні препарати

Накопичення фарби у зірчастих макрофагах печінки

Забарвлення: вітальне трипановим синім з послідуючим дообарвленням гематоксиліном і еозином. Збільшення: х 400.

Фагоцитовані частинки, якими заповнена цитоплазма клітин, мають блакитний колір.

Печінка. Глікоген в гепатоцитах

Забарвлення: ШІК-реакція і гематоксиліном. Збільшення: х 400.

Частинки глікогену забарвлені в червоно-фіолетовий колір. Вони мають різну форму і величину. Ядра обарвлені у фіолетовий колір.

Печінка

Наливка судин кольоровою масою (берлінською лазур’ю). Збільшення: х 400.

Судини заповнені масою інтенсивно синього кольору.

Жовчний міхур

Забарвлення: гематоксиліном і еозином. Збільшення: х 100.

Рибонуклеїнова кислота в залозистих клітинах екзокринної частини підшлункової залози

Забарвлення: метиленовим зеленим з обробкою препарату за методом Браше. Збільшення: х 400.

Зверніть увагу на голубувато-зелений колір ядер, рожевуватий або червоний – ядерця і цитоплазми; інтенсивний колір цитоплазми вказує на велику кількість РНК.

 

Джерела інформації

А.Основні:

1. Гістологія людини. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова, К.С.Кабак, Ю.Б.Чайковський. Київ: «Книга плюс». 2003. – С. 365-383.

 

 

                           Граф логічної структури         Додаток 32

 

Підшлункова залоза

 

строма   паренхіма

 

  капсула   міжчасточкова сполучна тканина     часточка

 

внутрішньочасточкова сполучна тканина   екзокринна частина   ендокринна частина

 

щільна волок-ниста сполуч-на тканина   пухка волок-ниста сполуч-на тканина     ацинус   система вивідних проток   панкреатич-ний острівець (Лангерганса)

 

ациноцити   центроацино-зні клітини   встані фенестро-вані капі-ляри

 

гомогенна зона (базальна частина)   зимогенна зона (апікальна частина)   внутрішньо-часточкові ретику-лярні во-локна

гранулярна ендоплазма-тична сітка   цитоплазма за-повнена грану-лами зимогену   міжчасточ-кові інсуло-цити

ядро   головна

 


комплекс Гольджі (над ядром)   А-клітини   В-клітини   D-клітини   F-        клітини

глюкагон   інсулін   сомато-статин   панкреастичний поліпептид

2. Гістологія людини. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова, К.С.Кабак. Львів: Мир, 1992. – С. 303-316.

3. Альбом-посібник з гістології, цитології та ембріології, ч. ІІ. А.С.Головацький, В.Й.Палапа. Ужгород, 1997. 

 

Б.Додаткові:

1. Гистология. Под редакцией Ю.ИАфанасьева, Н.А.Юриной. М., 1989. 

2. Гистология. А.Хэм, Д.Кормак. М.: Мир, 1982, т. 3.

3. Атлас по гистологии и эмбриологии. И.В.Алмазов, Л.С.Сутулов. М.: 1978.

4. Гистология, цитология и эмбриология. Атлас. Под редакцией О.В.Волковой, Ю.К.Елецкого. М.: 1996.      

5. Ультраструктура клітин і тканин. Навчальний посібник-атлас. К.С.Волков, Н.В.Пасєчка. Тернопіль: Укрмедкнига, 1997.

6. Цитология и общая гистология. В.Л.Быков. СОТИС, Санкт-Петербург, 1999.

7. Гистология (введение в патологию). Учебник для студентов высших учебных заведений. Под редакцией Э.Г.Улумбекова, Ю.А.Челышева. ГЭОТАР, М., 1997.

 

 


Заняття 39

Тема: Контроль засвоєння матеріалу розділу «Спеціальна гістологія та ембріологія органів травної системи». 

 

Мета: Перевірити знання студентами теоретичного матеріалу розділу «Спеціальна гістологія та ембріологія органів травної системи». 

 

 

Контрольні запитання

(див контрольні запитання до практичних занять №№ 31-39).

 

Джерела інформації

(див джерела інформації до практичних занять №№ 31-39).

 

Змі­с­то­вий мо­дуль 7.

спеціальна гістологія та ембріологія

органів серцево-судинної системи

 

 

Заняття 40

Тема: Органи серцево-судинної системи. Будова та функції мікроциркуляторного русла. Особливості будови артерій різного калібру в залежності від гемодинамічних умов, вікові зміни.

 

Мета: 1. Вивчити загальний план будови кровоносних судин.

2. Знати охарактеризувати тканинний склад оболонок кровоносних судин.     

3. Вміти на світлооптичному рівні визначати типи кровоносних судин.

4. Навчитися визначати на гістологічних препаратах структурні компоненти стінки кровоносних судин.

5. Вміти установлювати взаємозв’язок між будовою стінки кровоносних судин і геодинамічними умовами.

6. Вміти ідентифікувати на тотальному препараті судини мікроцирку­ляторного русла: артеріоли, венули, капіляри.

7. Знати розвиток серцево-судинної системи.

8. Вміти «читати» електронні фотографії за темою заняття.

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: