Професійне орієнтування студентів

 

Роль ендокринної системи в життєдіяльності організму дуже важлива. Вона полягає в тому, що ця система разом з нервовою системою координує функції інших органів і систем. Регуляторні впливи їх на організм настільки взаємо переплітаються, що вони утворюють єдину регуляторну систему – нейроендокринну.

Знання гістофізіології ендокринних залоз необхідні студенту для вивчення практично усіх розділів медицини. Лікарі багатьох спеціальностей – ендокринологи, терапевти, педіатри, гінекологи, хірурги та ряду інших спеціальностей не можуть обійтись без глибоких знань структури і функції органів ендокринної системи, взаємозв’язку нервової і гуморальної регуляції, регуляції діяльності органів і систем в нормі. Це необхідно лікареві для адекватного вибору оптимальних, ефективних і найбільш інформативних методів обстеження і лікування, а також для розробки ефективних профілактичних заходів.

Найбільш високе положення у ендокринній системі, яка функціонує за ієрархічним принципом, займають первинні органи – гіпоталамус, гіпофіз та епіфіз, яким належить першорядна роль – координування роботи вторинних ендокринних органів. Тому вивчення структури та функціонування цих органів необхідне для розуміння функціонування вторинних органів (щито­видної, прищитовидних і надниркових залоз) в нормі і при розвитку патології.         

 

Базовий рівень знань та умінь

 

1. Загальні відомості про будову, функціонування та розміщення в організмі первинних органів ендокринної системи (біологія, анатомія людини).

2. Сполучна тканина (загальна гістологія).

3. Епітеліальна тканина. Залозистий епітелій (загальна гістологія).

4. Мікроскопічна і субмікроскопічна будова кровоносних капілярів (попередні теми).

5. Ембріональні зачатки, з яких розвиваються первинні органи ендокринної системи (ембріологія).

 

Розподіл часу

 

1. теоретичний розбір матеріалу – 35 хв.,

2. виконання практичної роботи – 50 хв.,

3. перевірка і підписування рисунків – 5 хв.

 

Програма самостійної підготовки студентів

 

І. Прочитайте та вивчіть матеріал

 

на стор. 282-293 у підручнику «Гістологія людини» під редакцією О.Д.Луцика та ін., 2003 та у лекції.

 

ІІ. Дайте відповіді на такі запитання

 

1. Ендокринна система. Роль у життєдіяльності організму. Структурні компоненти ендокринної системи. Спільні ознаки, характерні для органів ендокринної системи.

2. Класифікація органів ендокринної системи.

3. Поняття про гормони, їх природу і значення; класифікація гормонів. Поняття про клітини-мішені (клітини-цілі) та рецептори до гормонів.

4. Загальні відомості про механізм дії водорозчинних і водонерозчинних гормонів на клітини-мішені.

5. Основні принципи регуляції функції ендокринних органів – ієрархічний і зворотнього зв’язку.

6. Морфрфункціональна характеристика гіпоталамуса; мілко- і крупно­клі­тин­ні ядра передньої і середньої частин гіпоталамуса. Цитофункціональна харак­те­рис­тика нейросекреторних клітин.

7. Гіпофіз. Загальна морфофункціональна характеристика. Зв'язок з гіпотала­му­сом.

8. Розвиток гіпофіза. 

9. Будова і функціональне значення різних частин гіпофіза.

10. Будова і функціональне значення аденогіпофіза, особливості крово­пос­та­чан­ня. Зв'язок з гіпоталамусом.

11. Будова і функціональне значення нейрогіпофіза, зв'язок з гіпоталамусом.

12. Гормональна регуляція діяльності дистальної (передньої) частки адено­гіпофіза. Гіпоталамо-гіпофізарна та гіпоталамо-нейрогіпофізарна системи.

13. Епіфіз. Розвиток та морфофункціональна характеристика.

 

ІІІ. Покажіть такі структури

 

А. На гістологічних препаратах

Гіпофіз

аденогіпофіз

частки:

· передня (дистальна),

· проміжна,

· туберальна;

нейрогіпофіз (задня частка);

· тільця Херінга,

· пітуїцити,

· фенестровані гемокапіляри;

дистальна частка:

· трабекула:

· хромофобні клітини,

· хромофільні клітини:

· ацидофільні,

· базофільні.

 

Б. На електронних мікрофотографіях

Гіпоталамус:

нейросекреторна клітина:

· ядро,

· нейроплазма,

· нейросекреторні гранули,

· відросток;

· гемокапіляр.

Гіпофіз (дистальна частка):

· соматотропоцит,

· тиреотропоцит,

· хромофобний аденоцит,

· фолікулярно-зірчаста клітина,

гемокапіляр:

· ендотеліоцит,

· базальна мембрана,

· просвіт.

Соматотропоцит:

· ядро,

· гранулярна ендоплазматична сітка,

· гранули гормону.

Фолікулярно-зірчаста клітина:

· ядро,

· цитоплазма,

· відросток.

Тиротропоцит:

· ядро,

· цитоплазма,

· гранули гормону.

Кортикотропоцит:

· ядро,

· цитоплазма,

· нейросекреторні гранули.

Нейрогіпофіз:

· термінальне закінчення аксона нейросекреторної клітини (аксовазальний синапс),

· гранули нейрогормону в аксоплазмі,

гемокапіляр:

· ендотеліоцит,

· базальна ммембрана.

ІІ. Розглянути і вивчити електронні мікрофотографії

 

(номери електронних фотографій подані згідно Додатків у Альбомі- посібникові, ч. ІІ):

Додаток 66