Тема 18. Біохімія м’язів та м’язового скорочення

Актуальність теми.

М’язи складають близько половини маси тіла. При скороченні м’язів хімічна енергія АТФ перетворюється в механічну.

Порушення метаболізму м’язів призводить до тяжких захворювань. Так, підвищення активності лізосомальних протеаз в цитозолі призводить до прогресуючої м’язової дистрофії. Недостатність вітаміну Е, денервація м’язів, їх іммобілізація супроводжується розпадом білків м’язів і наступною їх атрофією.

Ішемія міокарда викликає зменшення рівня АТФ в ньому і порушення функції та структури органу. Знання принципів біохімічної діагностики найпоширеніших хвороб людини, в тому числі ІХС – показник професійної зрілості лікаря.

 

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета.

Знати біохімічні та молекулярні основи фізіологічних функцій м’язової тканини, особливості метаболізму серцевого м’яза; основи патохімії м’язової тканини та біохімічні принципи діагностики, зокрема ензимодіагностики інфаркту міокарда.

Конкретні цілі:

1. Пояснювати біохімічні основи енергозабезпечення та молекулярні механізми м’язового скорочення.

2. Пояснювати порушення обміну речовин міокарда та зміну активності ензимів плазми крові при гострому інфаркті.

Вихідний рівень знань-вмінь. Структура та функція м’язів (анатомія, гістологія), обмін вуглеводів і ліпідів в тканинах (попередні заняття біохімії).

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами

Навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.

Зміст і послідовність дій	Вказівки до навчальних дій
1. Практичне вивчення визначення вмісту холестеролу в м’язовій тканині.	1.1. В зошит протоколів дослідів виписати алгоритм лабораторної роботи.
2. Ультраструктура та біохімічний склад міоцитів.	2.1 Cтруктурна організація саркомерів. 2.2 Білки міофібрил: міозин, актин, тропоміозин, тропонін.  Молекулярна організація товстих та тонких філаментів.
3. Молекулярні механізми м’язового скорочення: сучасні уявлення про взаємодію м’язових філаментів.	3.1. Роль іонів Са2+ в регуляції скорочення та розслаблення скелетних і гладеньких м’язів. 3.2. Біоенергетика м’язової тканини: джерела АТФ у м’язах. Роль креатинфосфату в забезпеченні енергії м’язового скорочення. 3.3. Патобіохімія м’язів – міопатії.
4. Клітнинна організація та особливості м’язової тканини серця.	4.1. Особливості біоенергетичних процесів у міокарді та регуляція скорочення кардіоміоцитів. 4.2. Зв’язок обміну серцевого м’язу з обміном у нервовій, ендокринній системах, печінці, легенях, судинах.

 

Індивідуальна самостійна робота студентів. Підготувати реферат на тему: “Патобіохімія гіпертонічної хвороби”.

 

Алгоритм лабораторної роботи.

Визначення холестеролу в м’язах.

Хід роботи:

Пробірки і мікропіпетки повинні бути сухими. В чотири центрифужні мірні пробірки відмірюють по 2,0 мл реактива Ілька (обережно, концентровані кислоти), потім в першу пробірку відмірюють мікропіпеткою 0,1 мл гомогенату скелетних м’язів; в третю – 0,1 мл гомогенату серцевого м’язу; а у четверту – 0,1 мл гомогенату гладеньких м’язів.

Вміст пробірок обережно струшують для перемішування та залишають на 20 хв. Потім вміст пробірок фотометрують на ФЕК при червоному світофільтрі в 5 мл кюветах (λ=630-690 нм).

За знайденими величинами оптичної густини (екстинції) стандарту і екстинції вмісту других пробірок складають пропорції та розраховують концентрацію холестеролу в досліджуваних м’язах.

Гомогенати м’язів готують в співвідношенні 5,0 г тканини на 20,0 мл води.

В нормі вміст холестеролу в скелетних м’язах – 0,06 %, в серцевому – 0,12 %, в гладеньких м’язах – 0,21 %.

 

 

Тема 19. Біохімія  сполучної тканин Та  КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ.

 

Актуальність теми.

Вивчення особливостей хімічного складу і метаболізму сполучної тканини має важливе значення для розуміння патогенезу колагенозів, мукополісахаридозів та інших захворювань сполучної тканини і для розробки методів їх діагностики та лікування.

Кісткова тканина виконує опірну функцію, є  місцем депонування кальція, неорганічного фосфату. В кістковову мозку утворюються клітини крові. Знання метаболізму кiсткової тканини i її мiнеpального складу необхiднi для pозумiння механiзмiв остеогенезу i його поpушень пpи захвоpюваннях опоpно-pухового апаpату.

 

Мета та вихідний рівень знань.

Загальна мета. Уміти використовувати знання про будову та метаболізм сполучної тканини для діагностики колагенозів, мукополісахаридозів.

Вміти використовувати знання про специфіку структури та метаболізму кісткової тканини для діагностики захворювань опорно-рухового апарату.

 

Конкретні цілі:

1. Трактувати біохімічні закономірності метаболізму сполучної тканини.

2. Аналізувати біохімічний склад сполучної тканини (фібрилярного та основного компонентів).

3. Пояснювати особливості патобіохімії сполучної тканини: біохімічні механізми виникнення мукополісахаридозів та колагенозів.

4. Вміти оцінювати стан кісткової тканини, знати фактори ризику остеопорозу.

Вихідний рівень знань-вмінь: знати хімічну будову амінокислот, які входять до складу колагену. Знати гістологію сполучної, кісткової тканини.

Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами