Загальна характеристика молоді як соціально-демографічної групи

Дослідження молоді як соціально-демографічної групи вимагає знання особливостей об’єкта дослідження всієї сукупності соціальних відносин, що дозволяє зрозуміти його специфіку. У віці від 14 до 35 років людина здобуває стійкий професійно-трудовий статус у суспільстві. На молодий вік випадають головні соціальні події в житті людини: завершення загальної освіти, вибір професії та одержання професійної підготовки, початок трудової діяльності, вступ у шлюб, народження дітей. В. Ф. Левічева підкреслює, що соціальне самовизначення молоді «являє собою складну багаторівневу систему локальних самовизначень. До них належать: здобуття освітнього статусу, вибір професії, самовизначення у сфері трудових відносин, у трудовому колективі, створення родини, вибір місця проживання, формування позицій у суспільно-політичній і культурно-дозвілевій сферах суспільства та ін.

Отже, молодь відповідно до досягнення соціальних критеріїв зрілості можна умовно розділити на ряд груп, що визначають їх положення в суспільстві. Підліткова група (молодь до 19 років) представляє в основному учнів середніх шкіл, професійних училищ, середніх спеціальних закладів і перших курсів ВНЗ. Економічна залежність від старшого покоління припускає лояльне ставлення до ціннісних орієнтацій і норм поведінки оточуючих, але незакінченість процесу формування світогляду й інформаційна відкритість, скоріше навіть незахищеність, свідомості призводять до формування ціннісних орієнтацій, що включають взаємовиключні цінності, що потім може проявлятися в запереченні будь-яких соціальних правил і норм, у нігілізмі. Молодь у віці 20-25 років в основному складають студенти і молоді люди, що завершують або завершили професійну підготовку. При цьому, зниження загального рівня життя населення в Україні призвело до ранньої зайнятості серед учнівської молоді, змушеної працювати, в основному некваліфіковано, у вільний від навчання час, які є найуразливішою групою, тому що саме в цьому віці індивід починає свою основну трудову діяльність, при цьому, не маючи достатнього професійного і соціального досвіду. Процес засвоєння соціальних норм, традицій суспільства в цьому віці вже проходить свою активну фазу, але формування ціннісних орієнтацій продовжується у зв’язку з активізацією практичної діяльності молодих людей. У 26-35 років, у цілому, молоді люди вже зробили професійний вибір, мають певну кваліфікацію та деякий професійний досвід і, як правило, вже мають власну родину. У відповідності з ціннісними орієнтаціями вони висувають досить високі вимоги у професійній сфері, що зумовлює наявність прихованого безробіття серед цієї групи молоді (довгий вибір місця роботи). Тобто, практична діяльність індивіда змушує переглядати сформовані ціннісні орієнтації. Якщо процес бездіяльності, невизначеності соціального статусу затягнеться, то можливо і перегляд індивідом соціально-значущих цінностей, що входять до ціннісних орієнтацій.

45. Стратегічні цілі реалізації державної молодіжної політики визначені Декларацією "Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні", Законами України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні", "Про молодіжні та дитячі громадські організації", "Про соціальну роботу з дітьми та молоддю" та іншими нормативно-законодавчими актами.

молодіжна політика - складова політики держави, сукупність соціальних, національних, соціокультурних ідей, принципів та моделей розвитку, спрямована на створення сприятливих умов для повноцінного становлення особистості молодої людини, її успішної інтеграції у суспільне життя, а також на її залучення до управління на місцевому, регіональному і національному рівнях; ґрунтується на моделі відкритого розвитку, що спонукає молодих людей проявляти ініціативу, самостійно визначати власні цілі та цінності, бути залученими і мати змогу визначати пріоритети та методи здійснення молодіжної політики.

Метою молодіжної політики є забезпечення умов, необхідних для розвитку й самореалізації молоді, її формування як здорових та відповідальних особистостей; підготовка молоді до самостійності та професійної діяльності, виховання активних громадян, носіїв позитивних змін у суспільстві та державі.

1. Громадськими об'єднаннями, які беруть участь у реалізації молодіжної політики, є молодіжні громадські об'єднання, а також організації, які працюють із дітьми та молоддю.

2. Молодіжні громадські об'єднання утворюються і діють на засадах добровільності, рівноправності їх членів, самоврядування, законності та гласності, що має вияв, зокрема у наступному:

1) молодіжні громадські об'єднання мають право доводити до відома громадськості інформацію про свою діяльність у формах, що не суперечать законодавству;

2) інформація, що міститься в установчих документах, інформація про склад керівних органів, джерела надходжень коштів, матеріальних та інших цінностей, а також інша інформація, пов'язана з діяльністю молодіжних громадських об'єднань, не може бути віднесена до конфіденційної або іншої інформації з обмеженим доступом.

Молодіжні громадські об'єднання та організації, які працюють із дітьми та молоддю, виконують наступні функції:

1) вивчають та реалізують загальні потреби та інтереси молоді чи окремих груп молодих людей; беруть участь у формуванні та реалізації молодіжної політики;

2) розвивають у молодих людей активну громадянську позицію;

3) здійснюють неформальну освіту та виховання молодих людей;

4) організовують дозвілля, активний відпочинок, заходи фізичного, культурного та професійного розвитку;

5) поширюють міжнародне молодіжне співробітництво.