У основі методу накладання лежить принцип суперпозиції (накла-дання), лінійних електричних кіл. Цей метод застосовується у разі, коли в колі діє декілька джерел напруги або струму. При цьому відповідно до цього принципу знаходять часткові струми і напруги, а результуючі реакції визначаються шляхом алгебраїчного сумування часткових струмів і напруг.
Проілюструємо принцип накладання на прикладі резистивного кола, зображеного на рис. 6.1, яке містить ідеальні джерела напруги.
Рисунок 6.1
Знайдемо струм в резистивному елементі R з. Припустимо спочатку, що у колі діє тільки одне джерело U Г1; друге джерело напруги виключається і затиски його короткозамкнуті. При цьому отримуємо часткову схему, зображену на рис. 6.2 (а). Визначимо струм I' 3від дії напруги U Г1:
I' 3 = I' 1 де I' 1 = .
Тепер вважаємо, що в колі діє тільки джерело U Г2. Вимкнувши джерело U Г1, отримаємо другу часткову схему (рис. 6.2, б). Струм I'' 3від дії U Г2 визначиться як
I'' 3= I'' 2 де I'' 2 = .
а) б)
Рисунок 6.2
Результуючий струм I з знайдемо як алгебраїчну суму часткових струмів I' 3 і I'' 3: I з = I' 3+ I'' 3. При визначенні результуючих струмів знак «+» беруть у часткових струмів, співпадаючих з вибраним додатним напрямком результуючого струму, і знак «–» - у не співпадаючих. Як випливає з розглянутого прикладу, при складанні часткових електричних схем ідеальні джерела напруги, що виключаються, короткозамкнуті. У випадку, якщо в колі діють джерела напруги з внутрішніми опорами RГ, при їх вимкненні вони замінюються своїми внутрішніми опорами RГ.
За наявності ідеальних джерел струму відповідні гілки джерел, що виключаються, розмикаються, а за наявності реальних джерел вони замінюються своєю внутрішньою провідністю GГ.