Поняття влади

Перечень вопросов для подготовки к экзамену по судебной психиатрии

1. Предмет и задачи судебной психиатрии.

2. История развития судебной психиатрии.

3. Значение судебной психиатрии для ОВД.

4. Правовые и организационные основы судебно-психиатрической экспертизы.

5. Виды СПЭ и их характеристика.

6. Организация и производство судебно-психиатрического исследования.

7. Вопросы вменяемости при судебно-психиатрическом освидетельствовании подозреваемых и обвиняемых.

8. Критерии невменяемости (медицинский, юридический).

9. Судебно-психиатрическое освидетельствование осужденных.

10. СПЭ в гражданском процессе.

11. Принудительные меры медицинского характера.

12. Критерии выбора принудительной меры медицинского характера.

13. Изменение и отмена принудительных мер медицинского характера.

14. Группы специального учета.

15. Строение нервной системы.

16. Высшая нервная деятельность.

17. Нарушение высшей нервной деятельности при психических заболеваниях.

18. Симптоматика психических расстройств (нарушение мышления, эмоции и их расстройства, галлюцинации и бред).

19. Шизофрения.

20. Маниакально-дипрессивный психоз.

21. Эпилепсия.

22. Травматические поражения головного мозга.

23. Сосудистые заболевания головного мозга (атеросклероз головного мозга, гипертоническая болезнь).

24. Инфекционные поражения головного мозга (энцефалит, сифилис головного мозга).

25. Алкогольные психозы.

26. Психопатии.

27. Олигофрения.

28. Психозы позднего возраста.

29. Исключительные состояния.

30. Реактивные состояния.

31. Алкоголизм, наркомания и токсикомания.

32. СПЭ несовершеннолетних.

33. Симуляция психических расстройств.

34. Дать определения понятиям: диссимуляция, аггравация, сюрсимуляция, метасимуляция.

Причини владних відносин:

1) біологічний підхід (визначає владу як таку, що притаманна біологічній природі людини і носить свідомий характер)

2) антропологічний підхід (владні відносини притаманні суспільству на всіх етапах його розвитку)

3) політологічний підхід (влада є наслідком виникнення класів, влада необхідна для організації суспільного виробництва, узгодження інтересів, дій різних класів і груп, для підтримання цілісності суспільства).

У вітчизняній літературі влада розглядається як:

1) відносини командування і підпорядкування державі, суспільній групі, суспільству

2) вольовий елемент, який виявляється у здатності одних людей нав’язувати і впливати на волю інших

3) інститут, організована установа, що здатна забезпечити єдність і порядок у суспільних відносинах.

Відповідну до сфер суспільного життя виділяють:

- економічну

- духовну

- інформаційну

- правову

- політичну

- адміністративну

- військову

- сімейну владу.

Влада – це вольове відношення між людьми, тобто таке відношення, за яким одні люди можуть нав’язувати свою волю іншим.

Ознаки влади:

1) територія

2) монополія на примус

3) тривалість у часі

4) легітимність.

Суб’єкти влади:

- держава та її інститути

- політична еліта та лідери

- політичні партії.

Об’єкти влади:

- індивід

- соціальна група

- клас

- суспільство загалом.

Владу можна здобути такими шляхами:

1) виборами

2) переворотами

3) революціями

4) шляхом абдикації.

Збереження влади може забезпечуватися з допомогою військової сили, не правового примусу, ідеологічного маніпулювання, легітимності.

Владні мотиви можна розділити на егоцентричні і соціоцентричні.

2. Політична та державна влада

Політична влада – це реальна здатність одних людей проводити свою волю стосовно інших за допомогою правових і політичних норм. Поняття «політична влада» включає в себе державну владу, владу органів самоврядування, владу політичних партій і груп тиску, владу політичних лідерів та ЗМІ.

Ознаки політичної влади:

1) легальність

2) легітимність

3) верховенство

4) вплив влади

5) публічність

6) моно центричність

7) ефективність і результативність.

Державна влада є найважливішою формою політичної влади. Специфіка:

1) державна влада здійснюється спеціальним апаратом примусу

2) поширюється на всю територію

3) наділена монополією на прийняття законів і застосування примусу.

Державна влада поділяється на:

- судову

- виконавчу

- законодавчу.

Існують такі владні принципи:

- дієвість

- передбачуваність

- самокритичність

- твердість.

Основні функції політичної влади:

1) інтегративна (направлена на консолідацію всіх політичних сил)

2) регулятивна (створює політичний механізм регулювання життєдіяльністю суспільства)

3) функція мотивації (влада формує мотиви політичної діяльності)

4) стабілізаційна (забезпечує стабільність у владі, суспільстві).

3. Теорії влади

Біхевіористська теорія. Влада як певний тип поведінки, заснований на можливості змінити поведінку інших.

Інструменталістська теорія. Влада як можливість використання засобів (насилля).

Телеологічна теорія. Влада як досягнення певних цілей і результатів.

Структуралістська теорія. Влада як особливі відносини між тими, хто управляє і тими, хто підпорядковується.

Конфліктологічна теорія. Влада як можливість прийняття рішень, що регулюють розподіл благ у конфліктних ситуаціях.

Реляціоністська теорія. Влада як між особові відносини, що дають можливість одній людині змінювати поведінку інших.

Марксистська теорія. Влада – це інститут економічно пануючого класу.

Ліберальна теорія. Розглядає владу з позицій авторитету, суспільних настанов, які приймаються добровільно.

4. Легітимність влади

Легітимною є влада з існуванням якої погоджується народ. Типологія легітимності влади за М. Вебером:

1) традиційна (опирається на силу традицій)

2) харизматична (політичний хист)

3) легальна (ґрунтується на виборах).

Стосовно легітимності влади в Україні, то її визначають низькою. Вона ґрунтується на традиціях і харизмі. За рівнем публічності влада є скритною і таємною, хоча за джерелом формування – демократичною.

Для забезпечення публічності потрібно закріпити право громадян на отримання інформації на доходи і права можновладців, легальне лобіювання організаціями своїх інтересів, незалежне оцінювання влади і т. д.