Тема: Суспільство як соціальна система

Лекція №3

Контрольні питання

1. Які типи об’єктів застосовують і Windows?

2. Що являє собою документ?

3. Як формується ім’я файлу у Windows?

4. Які функції виконують ярлики?

5. Для чого призначена панель задач?

6. Для чого призначена кнопка «Пуск»?

7. Яким чином створюється документ?

8. Як створюються папки з використанням контекстного меню?

9. Як формується ім’я створеного ярлика?

10. Як здійснити копіювання об’єктів з використанням програми Проводник?

11. Як виконати операцію переміщення файлів?

12. Яким чином використовують буфер обміну для копіювання і переміщення файлів?

13. Яким чином запускають програму пошуку об’єктів?

14. Яким чином відкривається головне меню?

15. Які команди має головне меню?

16. Для чого використовують команду «Программы»?

17. Як запустити довідкову систему?

В результаті вивчення цієї теми Ви повинні:

- розуміти сутність суспільства, як соціального феномену та його характерні особливості;

- знати основні концепції виникнення суспільства;

- засвоїти основи сучасної типологізації суспільств та їх характеристики;

- вміти аналізувати особливості соціальної структури суспільств;

- пояснити сутність соціальної стратифікації та соціальної мобільності суспільства;

- дати характеристику соціальної структури сучасного українського суспільства та визначити перспективи його розвитку.

Протягом всього історичного періоду розвитку і формування соціологічного знання соціологічна наука постійно намагалась осмислити сутність, основні засади функціонування та найхарактерніші особливості суспільства, як соціального феномену. Так, ми вже говорили, що в античний період Платон і Аристотель ототожнювали суспільство з державою. В середні віки панувала думка про те, що суспільство виникло внаслідок домовленості людини з Богом, а у нові часи, що суспільство виникло в результаті домовленості між самими людьми.

Вже в середині 19 на початку 20 століття О.Конт і Г.Спенсер в суспільстві вбачали динамічне утворення, що перебуває в постійному русі і здатне до саморегулювання.

Е.Дюркгейм розглядав суспільство як надіндивідуальну реальність, що заснована на колективних діях, а М.Вебер бачив суспільство як взаємодію людей, що є продуктом соціальних дій.

За К.Марксом суспільство – це живий організм, сутністю якого є залежність всіх соціальних підсистем від економіки, тобто це сукупність відносин між людьми, що формуються і розвиваються в процесі спільної діяльності.

Американський соціолог Толкотт Парсонс (1902 - 1977) вважає, що суспільство це складне структуроване утворення, найважливішими елементами якого є соціальна система, система культури і система особистості. Основою самоорганізації суспільства є міжособистісні відносини та взаємозв’язки, а також взаємодія індивіда й “іншого”.

На думку німецько-американського вченого Еріха Фромма (1900 - 1980) суспільство є системою, що само організовується і само розвивається. А соціальна система це – цілісне утворення, основним елементом якого є люди, їх зв’язки, взаємодії та взаємовідносини, соціальні інститути, та організації, соціальні групи та спільноти, норми і цінності.

Таким чином, сучасна соціологія визначає суспільство як усіх видів взаємодії та форм об’єднання людей, що склалися історично, мають спільну територію, загальні культурні цінності та соціальні норми і характеризуються соціально-культурною ідентичністю її членів. Як видно з цього визначення людей у суспільстві об’єднують головним чином 3 основні ознаки: спільна територія, спільна культура та спільна ідентичність.

В свою чергу спільна територія дає людям спільний простір для реалізації соціальних зв’язків і взаємодії індивідів та розвитку соціальних відносин, спільна культура дає їм спільні соціальні норми, цінності, а спільна ідентичність – усвідомлення своєї причетності до приналежності до певної культури.

Отже, найхарактернішими сутнісними рисами суспільства є:

- спільність території мешкання людей та їх взаємодія між собою;

- здатність підтримувати високу інтенсивність внутрішніх зв’язків;

- певний рівень розвитку культури, системи норм і цінностей та соціальних зв’язків;

- автономність, самодостатність, самовідтворення, саморозвиток і саморегулювання.

Американський соціолог Е.-А.Шілз, вважає, що суспільство повинно відповідати таким критеріям:

- об’єднання громадян певної ідентифікації та території;

- наявність власної назви та історії;

- укладання шлюбів між представниками даного об’єднання людей;

- поповнення суспільства за рахунок дітей, що визнані представниками даного об’єднання людей;

- єдність загальної системи цінностей (традицій, звичаїв, норм, законів, правил, тощо);

- існування, що перевищує середню тривалість життя людини.

Усе це дає змогу трактувати суспільство як єдину соціальну систему.