2014-02-02
367Методи визначення поверхневого натягу
Табл.Баланс сырья на скале по льнокомбинату
В залежності від агрегатного стану всі поверхні поділяються на Р-Г, Р-Р, Р-Т, Т-Г, Т-Т. Поверхневий натяг легко визначити лише на межі поділу Р-Г і Р-Р. Ми розглянемо лише методи визначення s на межі поділу Р-Г.
Методи поділяються на:
Статичні – визначення s після досягнення рівноважного стану поверхні поділу.
Динамічні – визначення s поверхні поділу в момент її утворення (неточні).
Найчастіше використовують статичні методи.
а) метод рахунку чи зважування крапель;
б) метод капілярного підняття;
в) метод відриву кільця;
г) метод максимального тиску в газовому пухирці;
Відомо, що вага краплі, яка повільно відривається при витіканні рідини з капіляра тим більша, чим більший поверхневий натяг рідини. В методі відліку крапель використовують сталагмометр. Він нагадує піпетку Мора. З сталагмометра рідина витікає краплями. Підраховуючи кількість крапель, які витікають зі сталагмометра об’єм якого відомий, неважко розрахувати поверхневий натяг рідини на межі поділу з повітрям.
Теорія цього методу: на краплю, яка витікає з сталагмометра діє сила тяжіння F1 = mg, яка прагне відірвати краплю від капіляра, і сила поверхневого натягу F2 = 2psr, яка прагне скоротити поверхню краплі і протидіє її відриву від сталагмометра. При відриві краплі F1=F2.
V – об’єм стал; n – число пр; r - густина речовини; g – прискорення вільного падіння; r – радіус капіляра.
Це порівняльний метод, тому для розчину порівняння:
Поділивши одну нерівність на іншу, одержимо
де n0–кількість крапель води (розчину порівняння)
n-кількість крапель дослідженого розчину
r і r0 – густина води і розчину відповідно
s0 поверхневий натяг води
Метод простий, але неточний. Не підходить для в’язких і легко летких рідин.
