Тема 8. Типи комутацій. 1. Как следует записывать результат прямого однократного измерения?

Литература к лекции 8

Контрольные вопросы

1. Как следует записывать результат прямого однократного измерения?

2. Какие параметры оговариваются для нормальных условий эксплуатации электроизмерительных приборов?

3. Что такое исправление результата прямого однократного измерения?

4. Приведите примеры проявления методических погрешностей из своей лабораторной практики?

5. На какие группы делятся электроизмерительные приборы в зависимости от способов задания их класса точности?

6. Как определяется класс точности электроизмерительного прибора с преобладающей аддитивной погрешностью? Как обозначается класс точности такого прибора на его шкале?

7. Как определяется класс точности электроизмерительного прибора с преобладающей мультипликативной погрешностью? Как обозначается класс точности такого прибора на его шкале?

8. Как определяется класс точности электроизмерительного прибора, у которого аддитивная и мультипликативная погрешности сравнимы по величине? Как обозначается класс точности такого прибора?

9. Как определяется класс точности электроизмерительного прибора с существенно нелинейной шкалой? Как обозначается класс точности такого прибора на его шкале?

10. Чем обусловлено появление дополнительных погрешностей электроизмерительных приборов?

8.3. Самостоятельная работа студентов по теме лекции №8

1. Изучить характеристики нормирования основной и дополнительной погрешности средств измерения электрических и магнитных величин по ГОСТ 22261-76. (3 часа). Л.[1].

2. Изучить правила определения класса точности измерения средств измерения электрических и магнитных величин по ГОСТ 8.401-80. (3 часа). Л.[1].

ГОСТ 22261-76. Средства измерения электрических и магнитных величин. Общие технические условия.

ГОСТ 8.401-80. Классы точности средств измерения электрических и магнитных величин.

Комунікацією називається процес передавання інформації між кінцевими вузлами через мережу транзитних вузлів.

Комунікаційні мережі повинні забезпечувати зв'язок своїх абонентів між собою. Абонентами можуть виступати комп’ютери, сегменти локальних мереж, факс-апарати або телефонні співрозмовники. Як правило, в мережах загального доступу неможливо надати кожній парі абонентів власну фізичну лінію зв’язку, якою вони могли б монопольно «володіти» і використовувати у будь-який час. Тому в мережі завжди застосовується певний спосіб комутації абонентів, який забезпечує розподіл наявних фізичних каналів між кількома сеансами зв'язку і між абонентами мережі.

Комутацією називається з’єднання кінцевих вузлів через мережу транзитних вузлів.

Серед множини підходів до вирішення задачі комунікації виділяють два основних:

· Комутація каналів.

· Комутація пакетів.

Мережі з комутацією каналів мають давню історією, бо вони здавна застосовуються у телефонних мережах. Мережі з комутацією пакетів є порівняно молодими, з’явилися у 60-х роках з появою перших комп’ютерних мереж.