Логічна адресація

Функції мережевого рівня.

План.

Тема: Мережевий рівень. Логічна адресація.

Мета:

- систематизувати знання про функції мережевого рівня;

- оволодіти знаннями про логічну адресацію;

- формувати професійні навики при організації логічної адресації в комп’ютерних мережах;

Навчально-методичне забезпечення, ТЗН:

1. Функції мережевого рівня.

2. Логічна адресація.

3. Класи ІР-адрес.

4. Спеціальні ІР – адреси.

5. Маски ІР-адрес.

Література:

1. Буров Є.В. Комп’ютерні мережі: Підручник. – Львів: “Магнолія плюс”,2006. – 264 с.

2. Болілий В.О., Котяк В.В. Комп'ютерні мережі. Навчальний посібник. - Кіровоград: ЦОП Авангард, 2008.- 146с.

3. Гордєєв, О. О. Комп’ютерні мережі: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів: Державний вищий навчальний заклад “Українська академія банківської справи Національного банку України”. – Суми: ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2011. – 250 с.

4. Принципы маршрутизации в Internet, 2-е издание.: Пер. с англ. М.: Издательский дом "Вильямс", 2001. — 448 с.

Мережевий рівень відповідає за передачу інформації через мережевий комплекс від відправника до отримувача.Ця передача здійснюється на основі адрес мережевого рівня – логічних адрес. Адресна схема мережі має велике значення для процесу передачі інформації; грамотно розроблена адресна схема може значно оптимізувати цей процес, і навпаки, невдала адресна схема може уповільнити роботу мережі, а також знизити безпеку процесу передачі інформації.

Як правило, у стеку протоколів ТСР/ІР, на основі якого зараз працюють більшість мереж, використовуються 3 типи адрес:

- Локальні – такий тип адрес, який використовується засобами базової технології канального рівня для доставки даних у межах логічного сегменту. У локальних мережах це є МАС-адреси.

- Символьні – доменні імена (chnu.cv.ua). Мають ієрархічну структуру і використовуються для зручності запам’ятовування адрес вузлів у великому мережевому комплексі (наприклад, Internet).

- ІР - адреси – тип адрес, на основі яких протоколи мережевого рівня передають пакети між мережами.

ІР-адреса являє собою 32-бітне число, яке записується, як правило, у вигляді 4-х десяткових чисел, кожне з яких означає вміст 1 байта; числа розділяються крапками. Значення кожного з цих чисел, таким чином, повинно лежати у межах від 0 до 255. Наприклад: 134.32.67.223. ІР-адреса у межах локальної мережі призначається адміністратором цієї мережі; у межах глобальних мережевих комплексів (Internet) їх роздає InterNIC (Internet Network Information Center). Якщо один мережевий вузол входить у декілька логічних сегментів (наприклад, шлюз), він повинен мати відповідно кілька ІР-адрес. Отже, ІР-адреса характеризує не окремий фізичний пристрій, а одне мережеве з’єднання.

На відміну від МАС-адрес, які існують у плоскому адресному просторі, ІР-адреси мають ієрархічну структуру. Кожна ІР-адреса може бути умовно поділена на 2 частини: адресу мережі і адресу вузла у цій мережі. Вузли, які належать одному логічному мережевому сегменту, повинні мати однакову адресу мережі.

При перенесенні вузла із одного мережевого сегмента у інший ІР-адреса може бути легко змінена програмним чином (саме тому вона логічна, на відміну від фізичної МАС-адреси).

ІР-адреса вузла ніяким чином не пов’язана ні з його МАС-адресою, ні з символьним іменем. При необхідності відповідність між ними можна встановити з допомогою спеціальних протоколів.