Вплив еміграції на трудоресурсну ситуацію в регіонах
Вплив імміграції на трудоресурсну ситуацію в регіонах
Притік населення до регіона-реципієнга супроводжується зміною масштабів і якості сукупної пропозиції робочої сили на його ринках, але водночас збільшується і сукупний попит на різного роду товари та послуги. Оскільки в умовах ринкової економіки саме попит є головним стимулятором, це безпосередньо віддзеркалюється на масштабах виробницгва, а відповідно й на попиті на робочу силу, тобто на кількысть робочих місць.Таким чином, імміграція впливає не тільки на пропозицію робочої сили, а й на попит на неї.
Вплив еміграції і викликаного нею скорочення пропозиції робочої сили диференційований залежно від структури вибулих за віком, професіями, кваліфікацією, освітою, етнічними ознаками.Унаслідок підвищеної питомої ваги в складі мігрантів молоді до ЗО років безпосереднім наслідком принаймні постійної міграції є деформація вікової структури населення в регіоні-донорі. Типовим прикладом є сільські регіони, наприклад, Чернігівщини, де на 1000 осіб працездатного віку припадає 997 старше працездатного - в міських поселеннях відповідний показник не перевищує 386 осіб (Донецька область).Якщо ж йдеться про зворотну міграцію, особливо міжнародну, то статистичні відомості свідчать про те, що строк перебування за кордоном варіює в межах 1 - 5 років. Судячи з аналізу міжнародних даних про первинну еміграцію та рееміграцію (повернення емігрантів до Батьківщини), друга є функцією більш раннього відпливу населення за кордон, а лаг складає 1,5-2 роки, що відбиває саме найпоширеніший строк перебування за кордоном.
Міграція кваліфікованої робочої сили є об'єктивним процесом, що притаманний майже всім відкритим державам.Відплив з регіонального ринку праці кваліфікованої робочої сили, так званий "відплив умів"оцінюється по різному з погляду короткострокової чи довгострокової перспективи. Якщо мати на увазі сьогоденні зміни на ринку, то не викликає сумнівів, що скорочення пропозиції кваліфікованої робочої сили дійсно зменшує величину загального трудового потенціалу та погіршує його структуру. Але поява вакансій, що потребують кваліфікованого персоналу, неодмінно прискорює відтворення професійно-кваліфікаційної структури робочої сили.Характерними рисами сучасного розвитку цього процесу є, по-перше, скорочення його масштабів, а по-друге, формування різнонаправлених потоків: не лише з країн, що розвиваються, до економічно розвинених, а й зворотного напрямку та між країнами рівного ступеню економічного розвитку. Це принципово міняє оцінки перспектив міграційного обміну кваліфікованою робочою силою між Україною та іншими державами. Що стосується економічно розвинених країн (Америки чи Європи), то очевидно, що на умовах зворотної трудової міграції в такий обмін буде втягнуто не менше 25 - 30% кваліфікованої робочої сили віком від 20 до 40 років. Але ймовірний і досить масштабний обмін кваліфікованими фахівцями між Україною та державами СЦЦ, БалггіЇ, Східної Європи, Африки, Латинської Америки. Нині, за непрямими оцінками РВПС НАН України, питома вага кваліфікованих робітників сягає 40 - 45% всіх мігрантів, тобто біля 140 тис. кваліфікованих працівників протягом 1995 р. виїхало з України і 100 тис. офіційно приїхало до неї на тривалий строк.