Селянське (фермерське) господарство

Література

1. Абрамович С.Д. Чікарьова М.Ю. Світова та українська культура: Навчальн. посіб. – Львів: Світ, 2004.
2. Бокань В.А. Польовий Л.П. Історія культури України: Навч. Посіб. – К.: МАУП, 2001.
3. Бокань В.А. Культурологія: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2000.
4. Викторов В.В. Культурология: Учебное пособие. – М.: Издательство «Екзамен», 2002.
5. Гриненко Г.В. Хрестоматия по истории мировой культуры. – М.: Юрайт, 1998.
6. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посібник. Вид. 2-ге. / За ред. проф. А.Яртися та проф. В.Мельника. – Львів: Світ, 2005.
7. Поликарпов В.С. Лекции по культурологии. – М., 1993.
8. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – К.: Знання, 2000.

1. Виробничі с.г. кооперативи, їх завдання, діяльність

С.-г. виробничий кооператив – підприємство, створене для спільного виробництва продукції сільського, рибного і лісового господарства, з обов’язковою трудовою участю в його діяльності.

Кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Засновниками можуть бути громадяни України та юридичні особи, зареєстровані на території України. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою, ніж 3 особи. Членами кооперативу можуть бути особи віком більше 16 р. Фізичні і юридичні особи можуть бути членами кількох кооперативів, різних за напрямами діяльності.

Вищий орган управління – загальні збори, які обирають правління. В разі потреби кооператив наймає виконавчого директора, утворює спостережну раду.

Основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є його статут, який приймається на установчих зборах засновників.

Майно кооперативу поділяється на пайовий і неподільний фонди. Неподільний фонд утворюється за рахунок вступних внесків та майна кооперативу (крім землі).

Земля кооперативу складається із земельних ділянок власників і береться в оренду на договірних умовах. Право на землю зберігається і в разі входження його до складу кооперативних об’єднань. За претензіями кредиторів стягнення на земельні ділянки не допускається.

Кооператив відповідає за своїми зобов’язаннями всім належним йому майном. Члени відповідають тільки в межах пайового майнового внеску.

Частина доходу кооперативу розподіляється між членами у вигляді кооперативних виплат. Нарахування та виплати здійснюються за підсумками фінансового року після урахування необхідних фондів для розвитку. Виплати можуть здійснюватися грішми, товарами, цінними паперами, збільшенням паю.

У разі виходу з кооперативу фізична чи юридична особа має право на отримання паю натурою, грішми, цінними паперами (за бажанням) відповідно його вартості на момент виходу, а земельної ділянки – в натурі (на місцевості). Право власності на пай є спадковим.

2. Товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ)

ТзОВ – товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір якихвизначаєтьсяустановчими документами (Установчим договором та Статутом).

Учасники ТзОВ несуть відповідальність тільки в межах їхніх вкладів, включаючи вартість невнесеної частини паю.

Вищий орган управління – загальні збори учасників. В період між зборами управління здійснює його виконавчий орган (колегіальний або директор), який вправі вирішувати всі питання діяльності товариства за виключенням тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів.

Кожен учасник може вийти з його складу в будь-який час. При цьому йому виплачується вартість частини майна товариства пропорційно його частці у статутному фонді. Учасник товариства може, за згодою решти учасників, відступити свою частку чи її частину іншим учасникам, а, якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники ТзОВ мають право першочергового придбання частки, що відступається, і лише після їхньої відмови третя особа може її купити і стати учасником ТзОВ.

Засновниками товариства може бути не більше 10 власників майна і землі. Решту майна і землі товариство бере в оренду з обов’язковим укладанням договорів чи угод.

3. Приватне (приватно-орендне підприємство)

Власником ПОП є, як правило, одна особа. Власник може мати у приватній власності земельну ділянку, отриману в результаті виділення в натурі земельного паю. Решту землі і майна він орендує у інших власників земельних паїв. При цьому власник укладає з колишніми членами КСП один договір на оренду землі та один – на оренду майна. У випадках, коли власник бере в оренду виділені в натуру (на місцевості) земельні ділянки, то відповідні договори укладаються з власником кожної такої ділянки в індивідуальному порядку. Договором встановлюють вид та розмір фіксованої орендної плати за користування землею та (або) майном.

Власник ПОП – організатор виробництва, має можливість самостійно вирішувати усі питання виробничої та комерційної діяльності підприємства і несе повну відповідальність за наслідки своєї діяльності.