Криптологія

Література

План

Лекція

Література

План

Значення та функції атмосфери.
Джерела забруднення атмосфери.
Методи боротьби із забрудненням атмосфери.

1. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології – 2-ге вид. – К.,1995рік.

2. Генріх Д.; Гергт М.. Екологія. – К. 2001рік.

3. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи екології – К;»Либідь» 2004рік.

1. Атмосфера – це газова оболонка що оточує Землю. Наявність атмосфери – одна з найголовніших умов життя на планеті. Без їжі людина може обходитись місяць, без води – тиждень, а без повітря не проживе і кількох хвилин.

Атмосфера, як елемент глобальної екосистеми, виконує кілька основних функцій:

- захищає живі організми від згубного впливу космічних випромінювань та ударів метеоритів;

- регулює сезонні і добові коливання температури (якби на Землі не існувало атмосфери, то добові коливання температури досягли б +/- 200 С);

- є носієм тепла й вологи;

- є депо газів, які беруть участь у фотосинтезі і забезпечують дихання;

- зумовлює низку складних екзогенних процесів (вивітрювання гірських порід, діяльність природних вод, мерзлоти, льодовиків тощо).

Основні компоненти атмосфери: азот, кисень, аргон. Важливу роль відіграють і так звані малі домішки: вуглекислий газ, метан, та інш.. Крім того, атмосфера містить водяну пару: від 0,2% у приполярних районах до 3% поблизу екватора. Нинішня киснево-азотна атмосфера – результат життєдіяльності живих організмів.

Атмосфера складається із таких шарів (знизу вгору): тропосфера (до висоти 18 км.), стратосфера (до висоти 50 км.), мезосфера (до 80 км.), термосфера (до 1000 км), екзосфера (1900км), геокорона (умовно до 20 000 км.). Надзвичайно важливе екологічне значення для біосфери має озоновий шор у стратосфері, повітря якого збагачене триатомним киснем. Він розташований на висоті 20-50 км і захищає все живе на Землі від згубної дії жорсткого ультрафіолетового випромінювання.

2. Забруднення атмосфери відбувається двома шляхами: природним і штучним.

Позаземне (космічний прах)

Природне

Морське

Неорг.вивітрювання

Земне

Органічне

Континентальне

Дим

видобування

Уранова руда транспорт

Забруднення

повітря переробка

Реактори

Радіоактивне Атомні вибухи

Аварії ТЕС

Штучне житло

(антропогенне)

транспорт

Інші промисловість

спалювання

Джерелами антропогенного забруднення атмосфери є: теплоенергетика, промисловість, нафто - і газо переробка, транспорт, випробування ядерної зброї.

Найбільша кількість забруднюючих речовин потрапляє в атмосферу від вихлопних газів автомобілів. На планеті нараховується 400 000 000 автомобілів. Кожна машина з бензинним двигуном яка пройшла 15 000 км. – використала 4350кг. кисню, а викинула в атмосферу 3250 кг. діоксиду вуглецю, 530 кг. оксиду вуглецю, 93 кг. вуглеводнів, 27 кг. оксидів азоту.

ТЕС – викидає гази які містять оксиди сірки і азоту, піл, метали.

З однієї тони пороху який викидається в атмосферу при виплавці мідних руд – можна добути до 100 кг. міді і тохи менше свинцю і цинку.

За один рік в атмосферу потрапляє – 200 000 000 т оксиду вуглецю, 150 000 000 т діоксиду сірки, 53 000 000 т оксидів азоту, 250 000 000 т пороху.

Парниковий ефект.

За останнім часом вчені метеорологи б’ють на сполох: сьогодні атмосфера Землі розігрівається набагато швидше, ніж будь-коли в минулому. За даними ООН, із кінця 19 до початку 20ст глобальна температура на земній кулі підвищилася загалом на 0,6 С. Середня швидкість підвищення глобальної температури до 1970р. становила 0,05 С, за десять років вона подвоїлась. І це зумовлено діяльністю людини: по-перше, людина підігріває атмосферу, спалюючи велику кількість вугілля, нафти, газу, а також уводячи в дію атомні електростанції; по-друге, і це головне в результаті спалювання органічного палива, знищення лісів в атмосфері нагромаджується вуглекислий газ. У земній атмосфері вуглекислий газ діє як скло в теплиці чи в парнику: він вільно пропускає сонячні промені до поверхні землі, але втримує її тепло. Це спричинює розігрівання атмосфери і веде до глобального потепління.

Глобальне потепління призведе до танення льодовиків в Гренландії, Антарктиди і гір, рівень Світового океану підвищиться на 6 -10м, при цьому буде затоплено близько 20% площі суходолу.

Кислотні дощі.

Оксиди сірки і азоту що викидаються в атмосферу від роботи ТЕС та автомобільних двигунів, сполучаються з атмосферною вологою і утворюють дрібні капельки сірчаної та азотної кислоти, які випадають у вигляді кислотних дощів.

Наслідки:

- знижується врожайність с.г. культур через ушкодження листя кислотами;

- з ґрунту вимивається кальцій, калій і магній, що призводить до деградації рослинництва;

- гинуть ліси;

- щезають водоплавні птахи і тварини;

- прискорюються руйнування пам’яток архітектури, споруд особливо тих які побудовані із вапняку;

- збільшується захворюваність людей (хвороби очей, органів дихання).

Руйнування озонового шару відбувається так:

- активне функціонування хімічної промисловості яка випускає речовини, що містять хлор і бром, спричинює нагромадження в атмосфері озоноруйнівних газів (ОРГ).

- ОРГ піднімаються на висоту 20-50км над поверхнею землі де розташований озонових шар (особливо сприятливі умови для цього у приполярних районах);

- сонячні промені діють на техногенні гази з яких виділяється хлор;

- хлор руйнує озон, відбираючи один із трьох атомів кисню і перетворюючи його на О2 при цьому кожний атом хлору здатен відокремити атом кисню майже 100 000 разів.

За даними екологічного відділу ООН відбувається руйнування озонового шару над усією Північною Америкою, Європою, територією колишнього СРСР, Австралією, Новою Зеландією, та частиною Південної Америки.

Наслідки від озонових дір:

- збільшення захворювальності на рак очей, як у людей так і у тварин;

- пригнічення росту рослин;

- зниження врожайності багатьох культур.

3. І. Економічні методи (основні і найефективніші) – це система заохочувальних і заборонних заходів, що допомагають уникнути забруднень.

Фірми що впроваджують безвідходні технології, найновіші системи очищення і т.п. мають істотні податкові пільги, що дає їм переваги над конкурентами. А ті що забруднюють – змушені платити дуже великі податки й штрафи.

ІІ. Організаційно-технологічні:

- зменшення кількості ТЕС за рахунок будівництва потужніших, забезпечених найновішими системами очищення й утилізації;

- очищення вугілля від піриту (сірчаного колчедану) перед спалюванням у топках ТЕС;

- заміна вугілля й мазуту для ТЕС на природний газ;

- регулювання двигунів внутрішнього згоряння в автомобілях, установлення на них каталізаторів що нейтралізують чадний газ; заміна етильованого бензину менш шкідливим паливом;

- озеленення міст і селищ;

- правильне планування житлових і промислових районів у межах міста;

- Улаштування ЛЕП за межами міст і сіл.

Тема: Економічна оцінка природних ресурсів.

Показники та види економічної оцінки природних ресурсів.
Формування системи економічного регулювання природоохоронної діяльності.

Закон України про екологічну експертизу. – К., 1995р.
Мельник Л.Г. Экологическая экономика. – Сумы, 2001р.
Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Костіков І.Ю. Основи екології. - К.,2004р.

1. Економічна оцінка природних ресурсів – це грошове вираження їхньої народногосподарської цінності.

Треба, щоб ціну мали земля, природні води, ґрунти, повітря, корисні копалини, ліс, тваринний і рослинний світ, рекреаційні об’єкти. Нормативи плати за використання природних ресурсів визначаються з урахуванням їхнього географічного положення, поширення, якості, можливості відтворення, доступності, продуктивності, можливості утилізації відходів, умов переробки.

Для оцінки вартості природних ресурсів використовують такі показники:

- трудові затрати на залучення ресурсу в суспільне виробництво (видобуток мінеральної чи біологічної речовини);

- ефект використання ресурсу у виробництві;

- прогнозовані затрати праці на відновлення ресурсу (якщо це можливо);

- прогнозовані витрати на погашення збитків, завданих природному середовищу під час освоєння даного ресурсу.

Оцінка ресурсів може бути 2 видів: індивідуальною та комплексною.

Розрізняють 3 види індивідуальних оцінок:

1) оцінки суспільної корисності природних ресурсів;

2) вартісні оцінки (податки, ціни);

3) ринкові ціни (ліцензії).

Вони виконуються для кожного окремого елемента довкілля, і їхнє значення не завжди збігаються.

Екологічні збитки - зменшення корисності довкілля в результаті його антропогенної трансформації.

Плата за природні ресурси – це затрати підприємства, пов’язані з використанням якихось природних ресурсів, і визначенні відповідно до прийнятої в країні методики розрахунку; при цьому ресурси поділяються на ті, що закуповують у когось, такі, що беруть безпосередньо у природи. Ціна таких ресурсів різна.

Екологічні ліцензії – це цінні папери, що дають право на викиди конкретного забруднювача на конкретний проміжок часу і у конкретних обсягах. Ці права можуть продаватися державним органом підприємствам і одним підприємством іншому. Ціна такої ліцензії залежить від добового часу, сезону, обстановки в регіоні.

У ході комплексної економічної оцінки природоохоронних заходів передбачається виконання таких процедур:

- визначення чистого економічного ефекту;

- оцінка варіантів очищення промислових стічних вод;

- оцінка варіантів очищення атмосферних забруднень;

- оцінка варіантів переробки відходів;

- оцінка технологічних рішень;

- оцінка конструкторських рішень;

- екологічна експертиза проектів;

- оцінка ризику аварій.

2. В Україні, як і в інших державах, розпочато формування системи економічного регулювання природоохоронної діяльності:

- вводяться платежі за використання природних ресурсів та забруднення природного середовища;

- створюються екологічні фонди, банки;

- розпочато торгівлю екологічними ліцензіями, квотами тощо.

У зв’язку з тим, що в період переходу до ринкової економіки виникають великі складнощі та труднощі не лише економічного характеру, а й екологічного, треба враховувати таке:

- ринок може бути використаний для ефективного обмеження руйнування природи;

- сам механізм стихійних ринкових попиту й пропозиції не забезпечує захисту природи;

- ринкові розцінки на підставі наукових екологічних нормативів можуть використовуватися для регулювання природокористування;

- економіку слід розвивати згідно з плановою стратегією, яка передбачає позаринкові форми контролю;

- для дійового екологічного управління економічним розвитком потрібні політично організовані сили, які представляють нагальні й довгострокові інтереси всього населення й спроможні протистояти вузьким інтересам підприємців і тих, хто – прямо чи опосередковано – має зиск від виробництв – забруднювачів.

Криптологія охоплює криптографію — науку про збереження таємниці тексту, та криптоаналіз — науку про проникнення у таємницю захищеного тексту. Із появою у 1976 році ідеології відкритого ключа криптографічна практика почала використовувати фундаментальні результати теорії чисел і одночасно стала джерелом нових глибоких математичних задач. Як наслідок, на сьогоднішній день криптологія перетворилась у респектабельну математичну дисципліну з класичною структурою: означення — теорема — доведення. Поняття надійності криптосистеми отримало чіткі означення, і надійність чи ненадійність тої чи іншої криптосистеми стала доводиться як теорема.

Наведемо українську, російську та латинську абетки. Кожна літера супроводжується своїм порядковим номером в абетці, причому нумерація починається з нуля.