2021-10-15
50Функція заощадження. Графік функції заощадження. Недоходні фактори заощадження
Функція заощадження – функція, яка описує залежність між величиною національного доходу і заощадженнями.Графічно їй відповідає крива заощадження. 
Кут нахилу кривої заощадження завжди дорівнює граничній схильності до споживання MPS. Крива зміщена вниз по осі ординат на величину автономного споживання. Це означає, що при низьких доходах, недостатніх для забезпечення поточного споживання, воно частково фінансується за рахунок заощаджень. Тобто при низьких доходах заощадження будуть від’ємними. Це може мати наслідком зменшення багатства нації, або збільшення заборгованості, якщо споживання фінансується за рахунок майбутніх заощаджень (кредит). При певному значення національного доходу (на графіку це 200) використовуваний дохід повністю буде спрямовуватись на споживання, а заощадження будуть нульовими. Такий дохід називають пороговим доходом або точкою нульового заощадження. І якщо дохід перевищить 200 – нація почне заощаджувати, накопичувати багатство.
Алгебраїчно функцію заощадження можна представити так:
S= - CА + MPS ·Y, де, S – заощадження; CА – автономне споживання; MPS - гранична схильність до заощадження. Y - національний дохід.
Недоходні фактори заощадження:
1. Багатство — нерухоме майно і фінансові кошти. Домашні господарства заощаджують, утримуючись від споживання, щоб збільшити багатство. Чим більше накопичено багатства, тим менший стимул до заощадження, тобто збільшення багатства зсуває графік споживання вгору, а графік заощадження вниз.
2. Податки. Зниження податків збільшує заощадження.
3. Рівень цін. Зростання цін знижує заощадження і навпаки.
4. Відрахування на соціальне страхування. Збільшення цих відрахувань веде до зменшення заощадження.
5. Очікування можуть бути пов'язані з майбутньою зміною Цін, доходів, дефіциту тощо. Якщо ці очікування негативні, то домашні господарства вимушені робити закупки взапас, це збільшує поточне споживання і зменшує заощадження.
6. Споживча заборгованість. Якщо у попередній період заборгованість зросла, то у поточному періоді домашні господарства будуть знижувати споживання і заощадження, щоб ліквідувати минулу заборгованість.
7. Відсоткова ставка. Зміна відсоткової ставки впливає на співвідношення між поточним і майбутнім споживанням і заощадженням. Якщо відсоткова ставка зростає, то поточне споживання знижується, а заощадження зростає, що збільшує майбутнє споживання
Інвестиції та їх роль в економіці. Мультиплікатор інвестицій
Інвестиції – це витрати, які спрямовані на збільшення обсягу капіталу в економіці. Інвестиції представляють собою видатки на виробництво і нагромадження капітальних благ. Інвестиціями вважають вкладення в капітал, які викликають приріст загальної маси капіталу в національній економіці Інвестиції – це один з компонентів сукупних видатків.
сукупні видатки = видатки на споживання + інвестиції + державні закупки + чистий експорт.
Розрізняють три види інвестиційних видатків:
інвестиції в основний капітал – це витрати на придбання основних виробничих фондів (машин, устаткування, обладнання, будівель, споруд);
інвестиції в житлове будівництво – витрати на будівництво нового житла;
інвестиції в запаси – це резерви сировини, матеріалів, незавершених товарів та готової продукції підприємств.
Оскільки інвестиції є складовою частиною сукупних видатків, вони суттєво впливають на сукупний попит, обсяг ВВП, зайнятість.
Валові інвестиції – це весь загальний обсяг інвестицій. Вони розпадаються на дві частини. Одна частина йде заміщення основного капіталу, який вибуває через зношення. Ці інвестиції дорівнюють амортизаційним нарахуванням. Інша частина інвестиційних витрат пов’язана зі збільшенням основного капіталу. Ця частина становить чисті інвестиції: валові інвестиції = амортизація + чисті інвестиції.
Джерелом для інвестицій є заощадження, які здійснюють домашні господарства та фірми. Заощадження визначаються величиною національного доходу, тому й інвестиції в кінцевому рахунку залежать від величини національного доходу. Проте, головним мотивом для інвестицій є отримання прибутку, а це означає, що вони насамперед залежать від очікуваного доходу. Частина ж інвестицій, яка пов’язана з амортизацією, залежить від обсягів функціонуючого капіталу. Тому, в загальному вигляді, функцію інвестицій можна зобразити таким чином:
I = E – dr + gY, де I - інвестиційні витрати,
E - автономні інвестиції, d - емпіричний коефіцієнт чутливості інвестицій до динаміки процентної ставки,
r – реальна банківська процентна ставка,
Y – національний дохід, g - гранична схильність до інвестицій, g = DI / DY.В основному інвестиційні видатки здійснюють фірми. Власних ресурсів для інвестицій їм не вистачає, тому вони залучають до інвестицій заощадження через фінансовий ринок. Тому ціна інвестицій набуває форми процентної ставки. А графік функції інвестицій має вигляд кривої з від’ємним нахилом. Від’ємний нахил відображає обернену залежність між процентною ставкою (r) і обсягом інвестицій (I). Чим вища процентна ставка, тим дорожче обходиться фірмам залучення ресурсів для інвестицій, тим менше фірми здійснять інвестицій.
Основними факторами, що визначають динаміку інвестицій є такі.
1. Очікувана норма чистого прибутку 2. Реальна процента ставка.. 3. Податкові ставки..
4. Зміни в технології виробництва. 5. Наявний основний капітал. 6. Економічні очікування.
Нестабільність інвестицій вважається одним з основних чинників макроекономічної нестабільності і циклічних коливань.
Мультиплікатор інвестицій – це число, на яке потрібно помножити зміни в запланованих інвестиціях, щоб визначити зміни в сукупному обсязі виробництва.
Економічна сутність мультиплікатора в теорії Кейнса полягає в тому, що він показує залежність змін доходу від початкової зміни запланованих інвестицій:
М =ΔY/ΔI- інвестицій М= 1/1-С′- витрат
