Моніторинг екологічної ситуації в середній течії Р. Дніпро

ПідорінаЛ.І. вчитель географії, вчитель-методист,науковий кореспондент Інституту педагогіки НАПН України,Кременчуцька ЗОШ I-III ступенів №31

НагурноваА.С. учениця 9-Б класу, Кременчуцька ЗОШ I-III cтуренів №31.

 

На формування газового режиму водосховищ середньої течії Дніпра,зокрема,Кременчуцького водосховища, впливають численні фактори: уповільнений рух водяних мас у порівнянні з рікою, проточність; періодично діюче вітрове перемішування; інтенсивно протікаючі у теплий час року процеси фотосинтезу; господарська діяльність людини й ін.

Під впливом перерахованих факторів уміст розчиненого у воді кисню, двоокису вуглецю і величини pН у воді Кременчуцького водосховища коливаються в широких межах і змінюються за сезонами року, по глибині й акваторії водосховища, а також у різні по водності роки, чого не спостерігалося в річці (табл.1).

Таблиця 1. Стан води в Кременчуцькому водосховищі згідно моніторингу

 

рН	7,5	7,96	8,03	8,9	8,2	8,4
Аммоній-іони	0,042	0,091	0,051	0,26	0,5	0,345
Нітрити	0,011	0,013	0,019	0,05	0,024	0,189
Нітрати	2,69	3,67	4,82	5,9	1,4	6,49
Завислі речовини	4,6	2,68	6,5	13,1	7,5	14,71
Окисненість	8,3	9,4	10,4	11,2	13,9	11,14
БСК5	1,15	1,89	3,68	2,52	5,35	3,751
БСК повн.	1,53	2,52	4,91	3,3	7,12	4,98
ХСК	20,2	17,7	29,5	23,2	30,2	28,2
Фосфати	0,068	0,111	0,134	0,560	0,325	0,880
Хлориди	18,2	19,35	22,8	19,2	22,8	26,2
Сульфати	22,3	21,4	22,3	31,9	20,7	31,55
Залізо	0,023	0,12	0,125	0,122	0,111	0,123
Мідь	0,0034	0,0048	0,018	0,0065	0,0078	0,0089
Цинк	0,0052	0,0075	0,015	0,11		0,0138
Нікель		0,0025	0,015	0,0046	0,014	0,0153
Марганець	0,003	0,005	0,009	0,064	0,086	0,09
Нафтопродукти	0,011	0,011	0,015	0,021	0,022	0,019
АПАР	0,012	0,018	0,018	0,015	0,027	0,027
Сухий залишок
Розчинний кисень	11,6	11,3	10,1	10,2	7,8	10,23
Колі-індекс

 

До спорудження водосховищ на Дніпрі було виявлено 594 планктонові водорості, представлені 672 внутрішньовидовими таксонами, після спорудження їх стало 900 і понад 1000 таксонів – або на 85% більше, ніж в умовах незарегульованого стоку. Це пов’язано з тим, що поряд з річковими почали інтенсивно вегетувати їх озерні форми. Різко зросла кількість синьо-зелених водоростей, динофітових, жовто-зелених. На окремих ділянках водосховищ їх біомаса сягає 70 – 100 г/м³, а в місцях вітрового нагону – десятки кілограмів на 1 м³.

Амонійний азот у літній період вегетації водоростей, так само, як і азот NО , відсутній чи міститься в незначній кількості (0,2 – 0,4 мг/л); узимку його вміст збільшується до 0,8 – 1,0 мг/л. Найбільша кількість фосфору спостерігається в зимньо-осінній період при мінералізації органічної речовини. Органічна форма елементів харчування і низьке відношення N/P сприяє повній зміні складу продуцентів. Звичайний змішаний склад фітопланктону – діатомові і дінофлагеляти, що складають основу харчування рослинно-споживаючих риб, повністю замістилися зеленими джгутиковими та іншими мікроводоростями. Лабораторні досліди з культурами засвідчили, що зелені джгутикові добре розвиваються в присутності азоту у формі мочевини і аміаку, а діатомова водорость потребує неорганічного азоту (нітрату). N/P в річках 28/1. Коли N/P понизили до 5, у фітопланктоні домінували синьо-зелені водорості.

За результатами моніторингу якості води в джерелі водопостачання міста Кременчука – Кременчуцькому водосховищі лабораторією в літній період 2000-2011рр. відмічене значне погіршення якості води: підвищення температури води в середньому до 24ºС. Зафіксовано стійку тенденцію до зниження вмісту розчиненого кисню до 1 мг/дм³, погіршення органолептичних показників за запахом понад 5 балів, кольоровості до 45 градусів,  збільшення вмісту аміаку до 1,4 мг/дм³ та концентрації марганцю до 1,4 мг/дм³. З огляду на вказане заморні явища гідробіонтів у Кременчуцькому водосховищі спостерігаються щорічно і у різних масштабних проявах.Органічна форма елементів харчування і низьке відношення N/P сприяє повній зміні складу продуцентів.

Після створення Кременчуцького водосховища рясність риби значно збільшилась, але негативні явища, які постійно відбуваються у водосховищі – замулення, евтрофікація, високі концентрації марганцю, високий вміст складних органічних сполук – кольоровості до 45º, а також низький уміст розчиненого в воді кисню 1-2,1,4 мг/дм³ призводять до замору риби. Зміни в харчовій базі, складні взаємодії аутогенної і аллогенної сукцесій, що спостерігаються у Кременчуцькому водосховищі, постійно змінюють рясність і видовий склад риби (табл.2).

 

Таблиця 2 Середньорічні показники вилову риби в Кременчуцькому водосховищі

 

Вид	1956 – 1959 до зарегулювання	1966 - 1970	1971 - 1975	1976-	1981 -	1986 - 1990	1991-	1996-	2001-	2006-
Всього, т								1135,6	234,7
Плоскирка,%
Карась, %
Лящ, %
Плітка, %
Синець, %
Щука, %
Верховодка, %		-			-
Чехоня, %		-	2,5		-						-
Судак, %

 

Висновки. Для нормалізації екологічної ситуації на Кременчуцькому водосховищі, яка на теперішній час набула катастрофічної стану, необхідно:

1. Основним регулятором розподілу річкового стоку серед дніпровських водосховищ повинно бути Каховське водосховище, що зменшить ступінь ризику у випадку виникнення надзвичайних ситуацій.2. Необхідно зняти воду з мілководь Кременчуцького водосховища, де відбувається значне прогрівання води і, відповідно, зменшення розчиненого кисню, що спричиняє замор риби.3.Проточність Кременчуцького водосховища повинна бути постійною.4.У випадку, якщо залишити ситуацію «статус - кво», очищення води в межах ГОСТ 2874-82 та СаНіП 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» в найближчі роки буде нереальним, незважаючи на будь -які способи очищення.

                                               Список використаних джерел:

1.Авакян А.Б, Салтыкин В.П., Шарапов В.А. Водохранилища. – Москва, Мысль, 1987.

2.Алмазов А.М., Денисова А.И., Майстренко Ю.Г. и др. Гидрохимия Днепра, его водохранилищ и притоков. – Киев, Наукова думка, 1967.

3.Гидрометеорологический режим озер и водохранилищ СССР. Каскад Днепровских водохранилищ. – Ленинград, Гидрометеоиздат, 1967.

4.Климентов П.П., Кононов В.М. Методика гидрогеологических исследований.- М., Высшая школа, 1989.

5. Литвинова М.А. Фитопланктон Кременчугского водохранилища. Фонды института гидробиологии АН УССР- К., 1965.