Методичні рекомендації

ДО ВИКОНАННЯ І ЗАХИСТУ

ДИПЛОМНИХ РОБІТ

В ГАЛУЗІ ЗНАНЬ 0306 “МЕНЕДЖМЕНТ І АДМІНІСТРУВАННЯ”

СПЕЦІАЛЬНОСТІ 7.03060101

“МЕНЕДЖМЕНТ ОРГАНІЗАЦІЙ І

АДМІНІСТРУВАННЯ”

ОКР “спеціаліст”

ЖИТОМИР

Методичні рекомендації підготували:

Ткачук В. І. – декан факультету аграрного менеджменту, к.е.н., доцент;
Осовська Г. В. – завідувач кафедри менеджменту організацій, к.е.н., професор;
Швець Т. В. – доцент кафедри ОВІС, к.е.н., доцент;
Копитова І. В. – доцент кафедри менеджменту організацій, к.е.н., доцент;
Кравчук Н.І. Гринь Т.О. – старший викладач кафедри економіки АПК, к.е.н. – завідувач кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності, к.с.-г.н., доцент

Рецензенти:

Вікарчук О. І. к.е.н., доцент, завідувач кафедри економіки та менеджменту Житомирського державного університету ім. І. Франка;
Скидан О. В. д.е.н., доцент, завідувач кафедри організації виробничих та інформаційних систем.

Методичні рекомендації розглянуті та рекомендовані до друку:

Ø на засіданні вченої ради факультету аграрного менеджменту протокол № 9/2 від 15 квітня 2011 р.

Ø методичною комісією факультету аграрного менеджменту протокол № 8 від 26 квітня 2011 р.


ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………...  
1.Загальні положення……………………………………………...  
2. Мета, завдання і принципи виконання дипломної роботи…..  
3. Характеристика етапів виконання, апробації та захисту дипломної роботи…………………………………………………..  
4. Вибір напряму дослідження і затвердження теми роботи……  
5. Об’єкт дипломної роботи……………………………………….  
6. Структура, обсяг та зміст дипломної роботи………………….  
7. Оформлення дипломної роботи………………………………..  
7.1. Загальні вимоги……………………………………………….  
7.2. Нумерація……………………………………………………...  
7.3. Ілюстрації……………………………………………………...  
7.4. Таблиці………………………………………………………...  
7.5. Формули……………………………………………………….  
7.6. Загальні правила цитування та посилання на використані джерела……………………………………………………………..  
7.7. Додатки………………………………………………………..  
7.8. Брошурування ………………………………………………..  
8. Підготовка і захист дипломної роботи………………………..  
8.1. Загальний порядок подання матеріалу перед захистом…..  
8.2. Відгук керівника на дипломну роботу……………………..  
8.3. Рецензування дипломної роботи……………………………  
8.4. Підготовка дипломної роботи до захисту………………….  
8.5. Захист дипломної роботи…………………………………….  
9. Критерії оцінювання дипломної роботи……………………….  
10. Додатки…………………………………………………………  
Додаток А Рекомендована тематика дипломних робіт………….  
Додаток Б Зразок оформлення заяви……………………………..  
Додаток В Зразок оформлення завдання до дипломної роботи...  
Додаток Д Приклад оформлення титульного аркуша ………….  
Додаток Е Зразок оформлення змісту дипломної роботи…….  
Додаток Ж Зразок оформлення списку використаних джерел…  
Додаток З Приклад оформлення відгуку наукового керівника...  
Додаток К Орієнтовна структура рецензії на роботу…………...  
Додаток Л Зразок оформленнятитульного листа ілюстративного матеріалу…………………………………………  
Список літератури………………………………………………….  

Вступ

Методичні рекомендації щодо виконання та захисту дипломних робіт студентами спеціальності “Менеджмент організацій і адміністрування” розроблені у відповідності до вимог галузевої компоненти стандартів вищої освіти з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня cпеціаліст галузі знань 0306 “Менеджмент і адміністрування” та призначені для надання допомоги студентам у виконанні дипломної роботи згідно з чинними стандартами України. Методичні вказівки визначають принципи і вимоги до написання дипломної роботи обов’язкові для кожного студента. Вони включають єдині вимоги до змісту, структури й обсягу дипломної роботи, визначають порядок вибору і затвердження теми дипломної роботи, організацію її виконання і захисту, критерії оцінки дипломної роботи.

Дипломна робота є складовою державної атестації, підсумковою кваліфікаційною роботою студента, яка дає змогу виявити рівень засвоєння ним теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за обраною спеціалізацією. Разом із складанням державного іспиту зі спеціальності, дипломна робота підтверджує досягнення студентом освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліст. На підставі результатів захисту дипломної роботи Державна екзаменаційна комісія присвоює студентові кваліфікацію менеджер-економіст та видає диплом.

Дипломна робота – це кваліфікаційне навчально-наукове дослідження студента, яке виконується на завершальному етапі навчання у вищому навчальному закладі. Дипломна робота має комплексний характер і пов’язана з використанням набутих студентом знань, умінь і навичок зі спеціальних дисциплін, зокрема, закріплення студентами теоретичних знань з менеджменту і маркетингу, інвестиційного менеджменту, інноваційного менеджменту, аграрної політики, організації сільськогосподарського виробництва і планування діяльності підприємств, операційного менеджменту, економіки підприємства, бухгалтерського обліку і економічного аналізу, статистики, фінансового менеджменту і фінансів, організації інформаційних систем у менеджменті тощо. В процесі написання дипломної роботи у студентів повинні сформуватися практичні навички роботи з економічною інформацією, проведення економічного аналізу діяльності підприємств та їх підрозділів, вивчення господарських ситуацій та розробки оптимальних шляхів їх вирішення. Показниками високої якості виконання дипломної роботи є наявність в ній узагальнених аналітичних матеріалів та обґрунтованих рекомендацій, які можуть бути використані в практиці організаційно-управлінської, адміністративно-господарської чи інформаційно-аналітичної діяльності.

1. Загальні положення

Методичні вказівки, в яких висвітлюються основні питання виконання дипломних робіт, розроблені на підставі “Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах”, затвердженого наказом Міністерства освіти України

№ 161 від 2.06.1993 р., “Рекомендацій про послідовність створення, організацію і роботу Державної екзаменаційної (кваліфікаційної) комісії у вищих навчальних закладах України”, затверджених наказом Міністерства освіти України № 83-5/1259 від 29.12.1993 р., а також “Положення про порядок керівництва дипломними роботами (проектами) та створення, організацію і роботу державних екзаменаційних комісій”, затверджених навчально-методичною комісією Житомирського національного агроекологічного університету.

Враховуючи, що дипломна робота є кваліфікаційною роботою, до якої висуваються певні вимоги, методичні рекомендації призначені для студентів, керівників дипломних робіт, консультантів, рецензентів та членів Державних екзаменаційних комісій для практичного використання в їх діяльності.

Своєчасне ознайомлення студентів з тематикою дипломних робіт, особливостями і характером вимог, які ставляться до такого виду робіт, їх виконання, дозволить уникнути небажаних помилок, внести елементи планомірності і організованості в роботу випускників, сприятиме підвищенню якості виконання випускних робіт. У цьому автори вбачали основне своє завдання.

Встановлення відповідних регламентованих вимог до виконання дипломних робіт повинно допускати елементи не формалізму, а новизни, стимулювати творчий підхід студентів-випускників до розробки кожної теми в межах чітко визначених основних загальних вимог. Виконання дипломних робіт вимагає чіткої організації, що зумовлено цілим рядом об’єктивних і суб’єктивних чинників. Тому в методичних вказівках сформульовано основні напрями організації роботи із студентами, зайнятими підготовкою дипломних робіт.

2. Мета, завдання і принципи виконання дипломної роботи

Виконання і захист дипломної роботи, поряд із складанням державного іспиту, є завершальним етапом навчання у вищому навчальному закладі, формою державної атестації випускників. Дипломна робота є кінцевим результатом самостійної індивідуальної навчальної діяльності студента, науковим дослідженням, яке підводить підсумки вивчення ним дисциплін, що передбачені навчальним планом підготовки зі спеціальності “Менеджмент організацій і адміністрування” галузі знань “Менеджмент і адміністрування”, та проходження всіх навчальних виробничих практик, а також проходження переддипломної практики.

Студент-дипломник повинен підтвердити рівень загальнотеоретичної і спеціальної підготовки. Дипломна робота є випускною кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої та успішного складання комплексного іспиту зі спеціальності Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) вирішує питання про присвоєння її автору кваліфікації і видачі диплома спеціаліста.

Метою виконання дипломного дослідження є вирішення професійної проблеми, що ґрунтується на комплексному опануванні матеріалу і методів дослідження, послідовного викладання, а також практичного застосування теоретичних знань для вирішення конкретних завдань щодо вдосконалення управління діяльністю організацій.

Основними завданнями дипломної роботи є:

Ø узагальнення та поглиблення теоретичних і практичних знань з обраної теми дослідження;

Ø застосування методичних положень і проведення економічного дослідження підприємства з використанням сучасних методів та інструментарію;

Ø оцінка та розробка альтернативних підходів щодо вирішення конкретних проблем;

Ø наукове та практичне обґрунтування запропонованих рішень.

У процесі виконання дипломної роботи студент у відповідності до кваліфікаційних вимог повинен проявити:

Ø знання загальнотеоретичних, загальноекономічних, професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін, які розкривають теоретичні основи та практичні питання менеджменту;

Ø вміння відбирати, систематизувати та обробляти інформацію у відповідності до цілей дослідження;

Ø вміння розробляти наукові висновки і конкретні пропозиції щодо вдосконалення управління реальним досліджуваним об'єктом;

Ø вміння визначати і використовувати причинно-наслідкові зв'язки процесів та явищ у прикладній галузі.

Дипломна робота має характеризуватися логічністю, доказовістю, аргументованістю і відповідати таким вимогам:

Ø містити поглиблений аналіз досліджуваної теми;

Ø містити самостійні дослідження, розрахунки, виконані на комп’ютері;

Ø містити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення діяльності на досліджуваному об'єкті;

Ø мати належне оформлення;

Ø мати всі необхідні супровідні документи;

Ø бути виконаною і поданою на кафедру в термін, передбачений графіком навчального процесу.

Основними принципами при підготовці та виконанні дипломної роботи є:

· обов'язковість написання дипломної роботи;

· особиста відповідальність студента;

· самостійність виконання дипломної роботи;

· ініціативність та добровільність студента у виборі напряму дослідження;

· інтегрованість висвітлення досліджуваних питань дипломної роботи із суміжними дисциплінами, передбаченими навчальним планом;

· обов’язковість виконання роботи на матеріалах конкретного об’єкта дослідження;

· корисність та практична цінність матеріалів дослідження;

· індивідуальність консультування студента та контроль керівником виконання поставлених завдань;

· оформлення роботи у відповідності до встановлених вимог;

· публічність захисту дипломної роботи.

Дотримання цих принципів створює передумови для якісного написання дипломної роботи та успішного її захисту.

Дипломна робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, не містить матеріалів конкретного дослідження теми у реальному підприємстві, обґрунтованих пропозицій, а також не має відзиву наукового керівника та зовнішньої рецензії, до захисту не допускається.

3. Характеристика етапів виконання, апробації та захисту дипломної роботи

Дипломна робота виконується на основі поглибленого вивчення чинного законодавства України з питань діяльності підприємств, організацій та установ, спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, передового досвіду з проблеми, яка вивчається, а також результатів проведених студентом власних досліджень реального об'єкта.

Процес виконання дипломної роботи можна поділити на три етапи – підготовчий, основний та заключний.

Підготовча стадія передбачає:

· визначення напряму дослідження;

· вибір теми і об'єкта дослідження;

· затвердження теми дипломної роботи;

· складання та погодження плану роботи;

· складання та погодження календарного плану виконання дипломної роботи.

Основна стадія виконання роботи включає:

· підбір та обробку літературних джерел;

· проведення дослідження;

· збирання фактичного матеріалу під час переддипломної практики на об’єкті дослідження;

· обробка фактичного матеріалу із застосуванням комп’ютера;

· написання першого варіанту тексту, подання його на ознайомлення науковому керівникові;

· усунення недоліків, написання остаточного варіанту тексту, оформлення дипломної роботи;

· проходження попереднього захисту на кафедрі, на якій виконувалася робота.

Заключна стадія передбачає:

· отримання відгуку наукового керівника;

· розгляд і підписання роботи завідувачем кафедри;

· проходження зовнішнього рецензування;

· підготовку до захисту роботи (підготовка ілюстративного матеріалу та написання тексту доповіді);

· публічний захист дипломної роботи.

Зміст основних етапів виконання дипломної роботи розкривається нижче.

При виконанні дипломної роботи слід уникати таких типових помилок:

- зміст роботи не відповідає плану роботи або не розкриває тему повністю чи її частини;

- зміст розділів (підрозділів) не відображає досліджувану проблему або стан об'єкта дослідження;

- безсистемний виклад матеріалу, повторення одних і тих самих положень;

- логічні помилки, невміння виокремити головне;

- мета дослідження не пов'язана з проблемою, сформульована абстрактно і не відображає специфіки об'єкта та предмета дослідження;

- автор не виявив достатньої самостійності;

- не зроблено глибокого і всебічного аналізу чинних нормативних документів, нової спеціальної літератури з теми дослідження;

- кількість використаних джерел є недостатньою для всебічного вивчення теми або переважно використовувались підручники, а не спеціальна наукова література;

- поверхово висвітлено аналітичну частину дослідження, невдало поєднано теорію з практикою;

- кінцевий результат не відповідає меті дослідження, висновки не відповідають поставленим завданням або тексту роботи;

- у роботі відсутні посилання на першоджерела або вказані не ті, з яких запозичено матеріал;

- бібліографічний опис джерел у списку використаної літератури наведено довільно, без дотримання вимог державного стандарту;

- обсяг та оформлення роботи не відповідають вимогам, робота виконана неохайно, з помилками.

До виконання дипломної роботи допускаються студенти, які успішно склали заліково-екзаменаційну сесію, завершили виробничу і переддипломну практику та захистили звіти з них.

4. Вибір напряму дослідження і затвердження теми дипломної роботи

Тематика дипломних робіт повинна відповідати сучасному стану та перспективним напрямам розвитку науки і техніки. Теми дипломних робіт тісно пов’язуються з вирішенням наукових і практичних завдань підприємств і організацій (об’єднань, регіонів тощо).

Тематику дипломних робіт формують з урахуванням таких вимог:

ü кваліфікаційної характеристики спеціалістів, що проходять підготовку на кафедрі;

ü потреб економіки України;

ü договорів-замовлень підприємств і організацій усіх форм власності на підготовку спеціалістів;

ü перспективних напрямів розвитку науки і техніки;

ü наукових інтересів кафедри та її викладачів.

Тематика дипломних робіт розробляється випускаючою кафедрою згідно з вимогами варіативної компоненти освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців із конкретної спеціалізації, у відповідності до затверджених програм вивчених нормативних та вибіркових дисциплін, відбиває актуальну проблематику сучасного менеджменту. Тематика охоплює питання вдосконалення менеджменту, маркетингової діяльності, організації, планування, економіки, організаційно-правових форм підвищення ефективності галузей господарюючих суб’єктів агробізнесу. Орієнтовна тематика дипломних робіт наводиться у додатку А.

Разом із вибором теми визначається об'єкт, за матеріалами якого буде виконуватися робота. Дипломні роботи можуть бути виконані на матеріалах підприємств і організацій аграрного сектора різних організаційно-правових форм, видів господарювання, розмірів, які характеризують діяльність організацій загалом чи їх підрозділів. Діяльність цього підприємства повинна створювати можливість інформаційного забезпечення дослідження обраної теми. Якщо немає пропозицій студента щодо досліджуваного об'єкта, то кафедра призначає підприємство або установу, з якими ЖНАЕУ має відповідну угоду.

Студентові надається право самостійно обрати тему дипломної роботи згідно з тематикою, що затверджена кафедрою. Крім того, дипломні роботи можуть виконуватися за тематикою, яку замовляють державні установи, підприємства та підприємницькі структури, що уклали із вищим навчальним закладом контракти на навчання студентів або мають із ним договори співпраці та співдружності. Студент за погодженням із керівником може запропонувати свою тему дослідження за умов відповідного обґрунтування доцільності її розробки (відповідно до попередньої власної науково-дослідницької роботи, до місця роботи, можливостей отримання потрібної інформації на об'єкті дослідження).

Закріплення теми дипломної роботи за студентом проводиться за його письмовою заявою (Додаток Б) та за представленням кафедри і оформлюється наказом університету. Цим же наказом затверджується науковий керівник зі складу провідних викладачів і науковців кафедри, а також спеціалістів установ і підприємств, що працюють за профілем дипломної роботи і мають відповідний науковий ступінь та рецензент. Усі подальші зміни (формулювання назви, об'єкт дослідження тощо) у разі необхідності аргументуються письмово (заява дипломника), погоджуються з науковим керівником (віза на заяві) і потребують зміни у наказі за письмовим клопотанням кафедри (витяг із протоколу засідання). В разі потреби за окремими розділами теми затверджуються консультанти. Зміни формулювання тем дипломних робіт допускаються тільки у виняткових випадках з відповідним обґрунтуванням та не пізніше ніж за три місяці до визначеного терміну подання завершеної роботи. Такі зміни погоджуються з науковим керівником, керівництвом кафедри та факультету і оформляються відповідним наказом.

Науковий керівник провадить індивідуальне консультування студента, допомагає йому скласти план дипломної роботи, індивідуальне завдання до переддипломної практики, а також контролює дотримання графіка виконання, рецензує частини роботи і завершений рукопис, готує студента до захисту. Розподіл дипломних робіт, які мають виконуватися студентами, відбувається за принципом наступництва наукового керівництва студентською науковою роботою на попередніх курсах навчання, а також з урахуванням наукових інтересів, які виявлені студентом у цей період.

На основі робочої програми наукових досліджень керівник дипломної роботи видає студентові завдання на її виконання з переліком питань, які підлягають розробці, строками виконання окремих розділів та датою подання закінченої дипломної роботи на кафедру. Завдання затверджується завідувачем випускаючою кафедрою (Додаток В). Порушення строків виконання дипломної роботи може бути підставою для перенесення її захисту на наступний термін роботи Державної екзаменаційної комісії.

5. Об’єкт дипломної роботи

Об’єкт дослідження – частина об’єктивної реальності, процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Як правило, об’єкт визначають як коло конкретних суспільних відносин, що буде досліджуватися у роботі.

Об'єктом дослідження дипломної роботи спеціаліста зі спеціальності “Менеджмент організацій і адміністрування” є господарська діяльність конкретної організації, зокрема, для дослідження можуть обиратися:

1. Підприємства або фірми будь-яких організаційно-правових форм та підприємства значних розмірів чи їх структурні підрозділи, що належать до АПК.

2. Науково -дослідні, проектно-конструкторсько-технологічні та інші науково-технічні організації їх підрозділи, що сприяють розвитку аграрних підприємств.

3. Інвестиційні, страхові, посередницькі, фінансові, консалтингові, маркетингові компанії та фірми, а також біржі, фонди, комерційні банки та інші організації інфраструктури аграрного ринку.

Даний перелік не обмежує перелік можливих об'єктів дипломної роботи спеціаліста. При виборі об’єкта дослідження важливо, щоб технологія виробництва продукції, виконання робіт або надання послуг були добре знайомі студентові.

6. Структура, обсяг та зміст дипломної роботи

Дипломна робота спеціаліста повинна мати чітку та логічну побудову, послідовність та завершеність. Рекомендований обсяг дипломної роботи має становити 5,5–6,5 умовних друкованих аркушів, або 100–110 сторінок друкованого тексту формату А–4. Титульний лист дипломної роботи спеціаліста оформляється за зразком, наведеним у додатку Д.

За структурою дипломна робота спеціаліста складається з таких частин:

· зміст;

· вступ, орієнтовно 3–5 % від обсягу роботи;

· розділ 1 (теоретична частина), орієнтовно – 25 % від обсягу роботи;

· розділ 2 (дослідницька частина), орієнтовно – 30 % від обсягу роботи;

· розділ 3 (конструктивна частина) – 35 %;

· розділ 4 (охорона праці), орієнтовно 15–20 % від обсягу роботи;

· висновки та пропозиції (заключна частина), орієнтовно 3–5 % від обсягу роботи;

· додатки (таблиці, схеми, діаграми тощо);

· список використаних джерел.

Зміст (1–2 сторінки) відображає назви розділів та підрозділів, які тісно пов’язані з темою дипломної роботи, але дослівно не повторює її. Зміст роботи повинен розкривати суть обраної теми, структуру та складність проблеми, прийняту логіку дослідження. У змісті надають найменування розділів, підрозділів, пунктів, а також номери відповідних початкових сторінок, починаючи зі вступу і закінчуючи списком літератури й додатками. Заголовки змісту повинні точно повторювати заголовки тексту дипломної роботи. Усі заголовки у змісті починаються з великої літери, крапка в кінці не ставиться. Останнє слово кожного заголовка подовжується крапками з відповідним номером сторінки у крайньому правому положенні в рядку. Приклад написання змісту дипломної роботи наведено в додатку Е.

Вступ (3–5 сторінок) розкриває сутність і стан проблеми дослідження, її значущість, підстави та вихідні дані для розроблення теми. У вступі, в рекомендованій нижче послідовності, необхідно висвітлити такі питання:

Актуальність теми дослідження. За допомогою переконливих аргументів, положень, фактів доводиться необхідність та доцільність проведення окремого дослідження. Висвітлення актуальності не повинно бути переобтяженим. Достатньо кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми. У вступі доцільно розглянути ступінь вивченості досліджуваного питання у вітчизняній та зарубіжній літературі, виділити дискусійні питання та нерозв’язані проблеми.

Мета і завдання дипломної роботи. Мета формулюється чітко і лаконічно, одним реченням, яке відображає головне спрямування роботи. Наприклад, “Метою дипломного дослідження є розробка науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення ринкової стратегії підприємства”.

Завдання дипломної роботи формулюють відповідно до поставленої мети. Завдання, як правило, відображають зміст розділів та параграфів дипломної роботи. Формулюючи завдання, доцільно використовувати такі терміни: вивчити, дослідити, проаналізувати, обґрунтувати тощо.

Об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію й обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта і визначає тему дипломної роботи. Об’єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу, співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Наприклад, “Об’єктом дипломної роботи є процес обґрунтування та розробки стратегії економічного розвитку сільськогосподарського підприємства”, а “предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних і практичних аспектів стратегічної діяльності підприємств.

Методи дослідження. Подається перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх варто в контексті змісту роботи, коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. Наприклад.

Методологічною та практичною основою проведеного дослідження є фундаментальні положення економічної теорії, критичне осмислення сучасних ідей і положень, що стосуються предмета досліджень, ґрунтовні наукові праці вчених-економістів, фахівців соціальної сфери, соціологів, законодавчо-нормативні та правові акти, Укази Президента України, Постанови Верховної Ради та Уряду України, галузеві та міжгалузеві методичні документи з питань соціального захисту населення країни. Теоретичною основою здійсненого дослідження є використання системного підходу до його об’єкта та предмета, оцінка методів удосконалення соціального захисту.

У процесі дослідження було використано такі методи: діалектичної й формальної логіки, якісного аналізу та синтезу (для дослідження положень економічних теорій і опублікованих наукових праць, результатів виконаних науково-дослідних робіт, дієвості і погодженості законодавчих і нормативно-правових актів); абстрактно-логічного аналізу (при обґрунтуванні та розробці концептуальної моделі системи соціального захисту населення); порівняльно-економічного аналізу (при оцінці рівня соціальних гарантій вразливих верств населення, удосконалення основних напрямів їх соціального захисту); математичної статистики (при оцінці соціально-економічних індикаторів рівня життя населення та рангового розподілу регіонів України); економіко-математичного моделювання (при визначенні залежності окремих напрямів економічної і соціальної захищеності населення від індикаторів рівня життя).

Інформаційна база дослідження. Дається перелік матеріалів, що були використані для написання дипломної роботи (Закони України, Укази Президента України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, оперативна інформація Міністерства аграрної політики та продовольства України, Головного управління агропромислового розвитку, фінансова і бухгалтерська звітності за останні три роки, періодичні видання, праці вітчизняних і зарубіжних вчених-аграрників та фахівців з проблеми дослідження, а також інформаційні ресурси світової комп’ютерної інформаційної мережі Internet).

Перший розділ (25–30 сторінок) основної частини складається з 3–4 підрозділів теоретичного характеру. В цьому розділі слід викласти суть досліджуваної проблеми та ступінь її сучасної розробки, узагальнення існуючих концепцій, визначити дискусійні аспекти, невирішені питання і проблеми теоретичного, методичного та прикладного характеру, розглянути еволюцію підходів до їх вирішення, обґрунтувати теоретичні основи обраної теми. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а у чому відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.

У теоретичному розділі подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність та доцільність окремих документів.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмета дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження. Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами і схемами, графіками, діаграмами тощо. Перший розділ є основою для розробки прикладних аспектів обраної теми, які студент повинен викласти в подальших розділах дипломної роботи.

Другий розділ (30–35 сторінок) включає 3–4 підрозділи аналітичного характеру на матеріалах конкретних об’єктів дослідження. В ньому має бути надана характеристика галузі, в якій функціонує досліджуване підприємство, коротка організаційно-економічна характеристика об'єкта дослідження, умови господарювання, сучасні проблеми та перспективи розвитку, результати аналізу та оцінки систематизованих матеріалів щодо його діяльності й галузі, до яких він належить. Аналітичний розділ, забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій на прикладі конкретного підприємства.

Аналітичний матеріал повинен включати два напрями:

Другий напрям – загальні, виробничі, організаційні, економічні, фінансові, маркетингові та інші характеристики об'єкта дослідження, тобто цей напрям передбачає економічний аналіз сучасного стану розвитку і умов функціонування досліджуваного підприємства. Для робіт, об’єктом яких є господарюючі суб’єкти аграрного сектора, доцільно звернути увагу на місце розташування підприємства, його форму власності та організаційно-правову форму, предмет діяльності та основні види продукції (послуг чи робіт), його організаційну структуру і структуру управління, показники, які характеризують його розмір, ресурсний потенціал, спеціалізацію, результативні показники діяльності, основні показники виробничо-фінансової діяльності в динаміці за 3–5 років та маркетингової стратегії стосовно зовнішнього середовища. В цьому розділі доцільно порівняти досягнутий рівень розвитку об‘єкта дослідження із середніми даними по району (або по групі однорідних підприємств) і даними передових підприємств, які знаходяться в однакових умовах діяльності.

Другий напрям – поглиблений аналіз досліджуваної проблеми. Проводиться аналіз предмета дослідження відповідно до теми дипломної роботи, класифікуються переваги, недоліки, пояснюється вплив на основні показники господарської діяльності підприємств, організацій чи установ.

В другому розділі в кінці підрозділу необхідно зробити висновок про організаційно-економічні умови діяльності підприємства, зазначити, яке місце в ньому займає проблема, що досліджується. На основі і через призму теоретичних положень, опрацьованих у першому розділі, в наступних підрозділах другого розділу розглядаються фактичні економічні показники, конкретні господарські дії, комерційні ситуації, управлінські та організаційні явища й відповідні процеси, що реально мають місце на об’єкті дослідження. При цьому характеристику фактичного стану справ на об’єкті досліджень здійснюють у відповідності до предмета досліджень і мети роботи. Аналіз обов’язково повинен містити причинно-наслідковий зв’язок між показниками, а не обмежуватися лише констатацією фактів. Базовий аналітичний матеріал, проміжні розрахунки та отримані кількісні результати мають бути подані у розроблених в другому розділі (або у винесених в додатки) таблицях, рисунках, графіках, діаграмах тощо.

Третій розділ – (35–40 сторінок) складається з 3–4 підрозділів рекомендаційного характеру, розроблених на матеріалах аналізу конкретних об’єктів дослідження та викладених у другому розділі роботи. Завданням третього, рекомендаційного розділу, є розробка конкретних пропозицій, моделей управління параметрами розвитку та діяльності організації на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також результатів, представлених у другому розділі дослідження. Розділ має містити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення процесів, явищ, об’єктів дослідження, заходи, що сприяють підвищенню ефективності діяльності підприємств, процесів і механізмів функціонування тощо.

Студент повинен розкрити зміст запропонованих заходів, що спрямовані на вирішення проблем функціонування об’єкта в цілому, обґрунтувати рекомендації щодо покращання окремих аспектів господарської діяльності, системи управління нею тощо. Тобто викладаються розробки й обґрунтування вдосконалення окремих питань діяльності підприємств в контексті теми, що досліджується. Рекомендації та пропозиції повинні мати глибоке наукове обґрунтування і слідувати з результатів дослідження фактичного матеріалу.

Обґрунтування та розробка рекомендацій мають базуватися на фактичних матеріалах об'єкта, використаного для досліджень. Реальне практичне значення пропозицій та рекомендацій доцільно підтвердити шляхом здійснення необхідних техніко-економічних розрахунків й визначенням розміру очікуваного економічного ефекту, що буде отриманий внаслідок впровадження комплексу запропонованих заходів у практику.

Підготовка третього розділу є найбільш складним етапом в написанні дипломної роботи. Студент має проявити такі особисті якості, як рівень загальної ерудиції, глибину професійних знань, схильність до творчого пошуку, прагнення до раціоналізації існуючого стану справ в економіці, навички цілеспрямованої праці.

Обсяг третього розділу може становити до 35% загального обсягу дипломної роботи.

Четвертий розділ (15–20 сторінок) включає 3 підрозділи виконаних на матеріалах конкретного підприємства.

Загальні вимоги до написання розділу з “Охорони праці”

Розділ “Охорона праці” є невід’ємною частиною дипломної роботи, в якому студент повинен провести аналіз стану охорони праці на тому підприємстві, на базі якого виконується дипломна робота, або розробити заходи безпеки праці при виконанні тих робіт, що виконуються під час проведення досліджень з теми дипломної роботи. Написання розділу “Охорона праці” повинно базуватись на знаннях, набутих студентами під час вивчення таких дисциплін, як “Безпека життєдіяльності”, “Основи охорони праці”, “Охорона праці в галузі”; при вивченні питань охорони праці під час проходження навчальних та виробничих практик.

Розділ “Охорона праці” повинен складатися з таких підрозділів:

1. Нормативне забезпечення охорони праці.

2. Аналіз стану охорони праці на підприємстві

3. Висновки та рекомендації з поліпшення охорони праці.

Порядок підготовки та написання розділу “Охорона праці” наступний:

1. З’ясувати у керівника тему та основний зміст дипломної роботи.

2. Звернутись до консультанта з розділу “Охорона праці” на кафедрі охорони праці та безпеки життєдіяльності для того, щоб узгодити остаточний зміст розділу.

3. Підготувати попередній варіант розділу “Охорона праці”, який надати для перевірки консультанту не пізніше ніж, за місяць до початку роботи ДЕКу.

4. Після врахування всіх зауважень включити розділ “Охорона праці” до дипломної роботи і надати її на підпис консультанту з охорони праці.

Зміст розділу “Охорона праці”

У вступній частині першого підрозділу “Нормативне забезпечення охорони праці” слід дати загальну характеристику законодавства України з охорони праці (Закон України “Про охорону праці”, Кодекс законів про працю України, Закон України “Про колективні договори та угоди”, тощо).

Далі необхідно дослідити порядок опрацювання, узгодження, затвердження і скасування нормативних актів з охорони праці, що діють на даному підприємстві. Крім того, доцільно проаналізувати наявність всіх необхідних нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві. Особливу увагу варто звернути на документ, який діє в межах підприємства – колективний договір. При вивченні колективного договору особливу увагу слід звернути на розділ “Охорона праці”. Основні заходи з охорони праці, що заплановані в колективному договорі, потрібно перерахувати в роботі.

Другий підрозділ “Аналіз стану охорони праці на підприємстві” слід почати з вивчення структури системи управління охороною праці на даному підприємстві. Дану структуру зобразити у вигляді рисунку:


Рис. №___. Структура системи управління охороною праці підприємства

Необхідно проаналізувати чисельність служби охорони праці, її функції та права спеціалістів цієї служби.

Для аналізу стану охорони праці необхідно вивчити стан виробничого травматизму на даному підприємстві за останні три роки, використовуючи статистичний метод. Результати розрахунків бажано подати у вигляді таблиці.

Таблиця

Стан виробничого травматизму на (назва підприємства) за 2008-2010 рр.

Показник 2008 р. 2009 р. 2010 р.
Середньосписочна чисельність працівників, чол.      
Число потерпілих з втратою працездатності або із смертельними наслідками, чол., із них:      
а) з втратою працездатності більше одного дня;      
Кількість днів непрацездатності      
б) із смертельними наслідками      
Показник частоти травм      
Показник важкості травм      
Показник втрат      

Отримані результати слід проаналізувати і зробити висновок про те, покращився чи погіршився стан виробничого травматизму на даному підприємстві за досліджуваний період.

Далі необхідно проаналізувати фінансування заходів з охорони праці на даному підприємстві за останні три роки. Перелік заходів з охорони праці та розміри витрат на них наводяться в колективному договорі, річному звіті про фінансову діяльність підприємства. Витрати на охорону праці слід подати у вигляді таблиці.

Таблиця

Витрати (планові, фактичні) на охорону праці на (назва підприємства)за 2008-2010 рр., грн

Стаття витрат 2008 р. 2009 р. 2010 р.
План. Факт. План. Факт. План. Факт.
1. Медичний огляд            
2.Лікувально-профілактичне харчування            
3. Спецодяг            
4. Витрати на оздоровлення            
5. Інші            
Всього:            
На 1 працівника:            

Дані, наведені в таблиці, необхідно проаналізувати і зробити висновок про стан фінансування заходів з охорони праці на даному підприємстві. Варто порівняти розміри фінансування заходів з охорони праці із мінімальними розмірами витрат на охорону праці, передбаченими ст. 19 Закону України “Про охорону праці”. При наявності всіх необхідних вихідних даних бажано, користуючись спрощеною методикою, визначити економічну ефективність витрат на охорону праці досліджуваного підприємства.

Слід визначити, до якого класу ризику належить дане підприємство та в якому розмірі сплачуються страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків України. Крім того, в другому підрозділі необхідно висвітлити такі питання: організація пожежної охорони на даному об’єкті; характеристика шкідливих та небезпечних виробничих факторів, що впливають на працівників даного підприємства; засоби колективного та індивідуального захисту працівників.

В третьому підрозділі необхідно зробити висновки про організацію та стан охорони праці на даному підприємстві, про рівень нормативного забезпечення діяльності в галузі охорони праці, про динаміку показників виробничого травматизму, рівня фінансування заходів з охорони праці тощо. В заключній частині розділу, необхідно розробити пропозиції та рекомендації щодо поліпшення стану охорони праці на даному підприємстві.

Аналіз виробничого травматизму.

Найбільш поширеними методами аналізу виробничого травматизму є статистичний, монографічний, топографічний, економічний.

Статистичний метод аналізу виробничого травматизму призначений для визначення кількісних показників, які характеризують загальний рівень виробничого травматизму. Для цього застосовують відносні величини – показники частоти, важкості і втрат (непрацездатності).

Показник частоти травм характеризує кількість травм, що припадає на 1000 працюючих за певний період:

КЧ = 1000 х Т/П (4.1).

Показник важкості травматизму характеризує загальну важкість травм, що виникли протягом звітного періоду. Він показує, скільки днів непрацездатності в середньому припадає на одну травму:

К = Д/Т (4.2).

Показник втрат характеризується кількістю днів непрацездатності, що припадає на 1000 працюючих за звітний період.

КВ = 1000 х Д/П (4.3),

де Т – загальна кількість травм, що виникла на підприємстві,

П – середня кількість працюючих на підприємстві,

Д – сумарна кількість днів тимчасової непрацездатності по всіх нещасних випадках, що враховані за звітний період.

Методика визначення ефективності витрат на охорону праці

З метою визначення обсягу збитків від непрацездатності потерпілих внаслідок нещасних випадків і професійних захворювань, та для запобігання загальних захворювань працівників пропонується наступна спрощена методика. її суть зводиться до визначення матеріальних збитків шляхом розрахунків певних показників, за кожним видом причин, які викликають ті чи інші збитки, та визначення результуючого показника, який вказує на їх питому вагу в загальному обсязі виробництва.

Визначення розміру матеріальних збитків, що їх зазнає підприємство через виробничий травматизм, здійснюється за формулою:

Мзт = Дт х (А + Бт) (4.4),

де М зт – збитки, обумовлені тим, що робітники, які мали травми, не брали участі у створенні матеріальних цінностей, грн;

Д т— загальна кількість днів непрацездатності за розрахунковий період часу, що викликані травматизмом та профзахворюваннями;

А – середньоденна втрата прибутку від невиробленої продукції в розрахунку на один день, грн;

Б т – середній розмір виплати по листкам непрацездатності за один день непрацездатності всім потерпілим від травм, грн.

Визначення показника річних втрат, що обумовлені виробничим травматизмом та профзахворюваннями, здійснюється за формулою:

Квт= Мзт х 100/р (4.5),

де К вт– показник втрат річного обсягу виробництва продукції від виробничого травматизму у %; р обсяг виробленої продукції за рік, грн.

Визначення розміру збитків, яких зазнає підприємство від загальних захворювань працівників, здійснюється за формулою:

Мзз = Дз х (А + Бз) (4.6),

де М 33 річні збитки, обумовлені тим, що хворі працівники не брали участі у створенні матеріальних цінностей, грн;

Д 3 загальна кількість робочих днів, що їх втратили за звітний період працівники, які хворіли;

Б 3 середній розмір виплати за один робочий день за всіма листками непрацездатності, що обумовлені загальними захворюваннями, грн.

Показник річних втрат, які обмовленні загальними захворюваннями працівників підприємства, визначається за формулою:

Квз= Мзз х 100/р (4.7),

де К вз показник втрат, який характеризує збитки від загальних захворювань працівників, %.

Узагальнений показник, який характеризує сумарні втрати підприємства від травматизму та загальних захворювань працівників, дорівнює:

Куз = Квт + Квз (4.8),

де К уз – узагальнений показник втрат підприємства від травматизму та загальних захворювань працівників, %.

Цей показник визначає, скільки відсотків річного прибутку втрачено через травматизм, профзахворювання та захворювання працівників підприємства.

Дана методика найкраще відображає економічні показники, що характеризує стан техніки безпеки і санітарні умови праці на підприємстві, та дає змогу оцінити втрати, яких зазнає підприємство через травми і хвороби працівників. Однак вона не дає можливості провести повний аналіз, бо не враховує збитки від пошкоджень обладнання та інвентарю, які часто трапляються під час аварій, або через невиробничі втрати часу, пов'язані з розслідуванням випадків травматизму, та інші матеріальні та нематеріальні втрати.

У висновках та пропозиціях (до 5 сторінок) необхідно коротко викласти теоретико-методологічні аспекти досліджуваної проблеми, аналітичні оцінки та узагальнення, конкретні підсумки досліджень, що були проведені у дипломній роботі, акцентуючи увагу на рекомендаціях і пропозиціях, їх значущості та економічній ефективності для діяльності підприємств, організацій, установ. Після ознайомлення з текстом висновків має сформуватися уявлення про ступінь реалізації мети і завдань дипломної роботи.

Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел. Це одна із суттєвих частин дипломної роботи, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження. Список використаних джерел розміщується після висновків та має самостійну нумерацію.

Літературні джерела іноземною мовою подаються наприкінці загального списку, після них зазначають матеріали світової мережі Інтернет. Якщо в роботі використані архівні дані та правові документи, їх виділяють в окрему групу і починають ними список літератури.

Відомості про джерела, включені до списку, варто давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів із бібліотечної та видавничої справи. Зокрема, потрібну інформацію можна одержати з наступних стандартів: ГОСТ 7.1 –84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582–97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12–93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования й правила". Вимоги до оформлення списку використаних джерел відповідно до наказу ВАК України, № 63, від. 26.01.2008 р.

Джерела можна розміщувати у списку одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Приклади оформлення літературних джерел наведені в додатку Ж. Зазначається автор (якщо є), назва, місце видання, видавництво, рік видання, загальна кількість сторінок у книзі.

Складаючи список використаних джерел в алфавітному порядку, необхідно врахувати такі умови:

1. На перше місце у списку виносяться: Конституція України, Закони України, Укази Президента України; Постанови Верховної Ради України; Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України.

2. Решта літератури розміщується в алфавітному порядку прізвищ авторів чи перших слів назви.

Авторів-однофамільців розміщують за алфавітом їх ініціалів, а праці одного автора – за алфавітом заголовків його видань чи згідно з хронологією написання робіт.

У випадку, коли список використаних джерел оформлюється відповідно до порядку появи посилань у тексті, інформація про джерело наводиться лише один раз, незалежно від того, скільки разів з’являється посилання на це джерело у тексті. Назви використаних робіт не перекладають і подають мовою оригіналу.

Необхідно мати на увазі, що у списку використаних джерел обов’язково вказуються джерела, на які автор посилався в роботі, а також ті, на які немає посилань, але їх опрацювання допомогло авторові більш змістовно написати ті чи інші розділи.

У додатки виноситься вся інформація допоміжного характеру, що представлена у текстовій, табличній, графічній формі або у вигляді форм первинної статистичної звітності і не увійшла до складу основної частини. Додатки до дипломної роботи мають містити інформаційні матеріали, що становлять базу аналітичних досліджень згідно з обраною темою, і розміщуються на останніх сторінках. На кожен додаток є посилання в тексті.

Крім того, у додатки доцільно включати допоміжний матеріал, потрібний для повноти сприяння дипломної роботи:

ü реальні документи підприємства;

ü рекламні матеріали;

ü проміжні математичні доведення, формули, розрахунки;

ü таблиці допоміжних цифрових даних;

ü інструкції, методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, що розроблені в процесі виконання дипломної роботи;

ü ілюстрації допоміжного характеру.

Рекомендований обсяг додатків – не більше 20 сторінок.

Використання комп’ютерних технологій

Обов’язковою вимогою при написання дипломних робіт євикористання комп’ютерних технологій в економічних процесах, прогнозування, розробка економіко-математичних моделей та їх реалізація засобами комп’ютерної техніки. Студент повинен викласти основні аспекти застосування нових інформаційних технологій у галузі менеджменту, а також викласти своє бачення вирішення проблем на основі автоматизації окремих задач, що розглядаються в дипломній роботі, а також їх практичну реалізацію на досліджуваному об’єкті. Програмні продукти можуть застосовуватися при написанні як теоретичного, так і практичного розділів дипломного дослідження.

На сучасному етапі для прискорення виконання розрахунків та підвищення точності і надійності отриманих результатів в дипломному проектуванні все частіше використовуються сучасні пакети прикладних програм загального призначення, а також спеціалізовані програмні комплекси. Найбільш перспективним напрямом використання обчислювальної техніки є створення комп’ютерних моделей, які дозволяють легко прораховувати найбільш раціональні способи використання виробничих ресурсів підприємства та визначати можливі варіанти мінімізації господарських ризиків. Це активізує творчу складову студентів, дозволяє глибше вивчити проблему дослідження і в доступній формі сприяє засвоєнню інформаційних технологій вирішення задач певної предметної області.

Основними напрямами використання інформаційних технологій при написанні дипломної роботи можуть бути такі:

· кореляційно-регресійний аналіз та прогнозування на основі трендів в середовищі Excel, Forecast Expert, Maple, Maxima, MATLAB, Scilab, SPSS Statistics, Rcmdr тощо;

· оптимізація виробничих та господарських процесів на базі Excel;

· cтворення фінансової моделі підприємства за допомогою таких програм, як: Project Expert, Excel, 1С: Підприємство;

· управління проектами з використанням Mіcrosoft Project.

Можуть використовуватися й інші програмні продукти, зокрема, комп’ютерна програма “Фінансист”, яка призначена для комплексного аналізу фінансового стану підприємства. Головна умова використання інформаційних технологій – вирішення існуючої задачі на основі проектування та використання інформаційних систем, що відрізняються якісно новим рівнем, відмінним від існуючих на даний час чи вирішення нової задачі готовими прикладними програмними рішеннями (програмними продуктами).

Кореляційно-регресійний аналіз. Виявлення прихованих взаємозалежностей та тісноти взаємозв’язку між факторами встановлюється за допомогою кореляційно-регресійного аналізу. Наприклад, відомо, що продуктивність праці залежить від обсягу інвестицій в основний капітал в розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь, родючості ґрунтів, внесених на 1 га добрив, кількості відпрацьованих годин одним працівником, частки робітників у загальній кількості працюючих. Введення в дію основних фондів від рентабельності підприємства, фондоємкості продукції. Фондоємкість продукції – від урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин, родючості ґрунтів, матеріалоємкості. Собівартість продукції від урожайності сільськогосподарських культур та продуктивності тварин, продуктивності праці, рівня фондоємкості та матеріалоємкості, родючості ґрунтів.

При відборі факторів для дослідження потрібно віддавати перевагу відносним, а не абсолютним показникам. Наприклад, обсяг чистого прибутку, що отримано на 1 працюючого чи 1 га сільськогосподарських угідь, обсяг відпрацьованих годин

1 працівником, рентабельність тощо.

Після відбору факторів роблять припущення про стохастичний (статистичний) вид зв’язку результативного показника та факторів, що формують його рівень. Частіше всього спостерігається прямолінійна (лінійна) залежність між факторами вигляду , значно рідше криволінійна (показникова , степенева , гіпербола ). Дослідження проводять з використанням спеціалізованих пакетів або табличним процесором Excel (LINEST чи ЛИНЕЙН, LOGEST чи ЛГРФПРИБЛ – лінійне та логарифмічне наближення; пакет аналізу) [19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26].

Виконання та використання прогнозних розрахунків у дипломній роботі. Підготовка пропозицій щодо підвищення ефективності функціонування бізнес-систем та розробка перспективних планів неможлива без прогнозування економічних процесів. Завдяки прогнозуванню можна оцінити затрати наступного року, виявити тенденції розвитку галузі, передбачити очікувані результати від інноваційних проектів, завбачити кон’юнктурні коливання на ринку задля зниження ризикованості господарювання тощо.

Побудова прогнозу в середовищі Excel можлива за допомогою функцій TREND (ТЕНДЕНЦИЯ), GROWTH (РОСТ), FORECAST (ПРОГНОЗ), Exponential Smoothing (Экспоненциальное сглаживание, що входить до пакету аналізу) та графічної побудови кривих різних типів. Останній дає можливість, окрім лінійної залежності, дослідити і нелінійні (криволінійні) [26, 27, 28, 29, 30]. Потужні засоби статистичної обробки пропонує також і пакет SPSS Statistics [31] тощо.

Оптимізація виробничих та господарських процесів. Розробка даного напрямку інформаційних технологій передбачає здійснення оптимізаційного числення. Даний напрям включає задачі щодо оптимального розподілу виробничих ресурсів, оптимізації товарних потоків, фінансування проектів, транспортування вантажів, раціонів годівлі тварин тощо задля максимізації чи мінімізації цільової функції при встановлених обмеженнях. Постановку та методику обчислення оптимізаційних задач можна віднайти у літературі з питань моделювання економічних систем [32, 33, 34, 35, 36, 37, 38].

Іншим напрямком досліджень даного блоку може бути процесний підхід до управління, що передбачає побудову комплексних структурних моделей. Реалізація даної технології стала можливою лише в останні роки, коли спостерігається децентралізація обробки даних, застосування високопродуктивних технічних засобів збору, реєстрації, зберігання та розповсюдження інформації й використання відповідного програмного забезпечення (BPWin, ARIS).

Створення фінансової моделі підприємства. Доцільність даного інструмента обумовлюється необхідністю дослідити велику кількість взаємозалежних показників за схемою «якщо – то», що дозволяє достатньо легко визначити параметри на виході системи і відповідно опрацьовувати практично безкінечну кількість варіантів плану до тих пір, поки не буде обрано найбільш прийнятний за рахунок маніпуляції (підбору) параметрів на вході.

Управління проектами. Реалізація складних проектів передбачає обробку великих обсягів даних. В таких ситуаціях у нагоді може бути програма управління проектами, яка допомагає розробляти плани, розподіляти ресурси за завданнями та аналізувати обсяги виконаних робіт [39].

7. Оформлення дипломної роботи

7.1. Загальні вимоги

Дипломна робота має бути написана українською мовою та правильно оформлена відповідно дотаких вимог:

· текст роботи слід розмістити на одній сторінці аркуша паперу, з полями не менше як 30 мм – зліва, 1,5 мм – справа,

20 мм – вгорі, 20 мм – внизу; абзацний відступ має становити 1,27 см.

· використовувати шрифт Times New Roman текстового редактора Word розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом;

· робота повинна бути відредагованою, стилістично грамотно викладеною, а також технічно правильно оформленою;

· роботу комплектують у такій послідовності: титульна сторінка, зміст, вступ, основна частина, висновки і пропозиції, список використаних джерел, додатки (зразок титульної сторінки подається в додатку);

· заголовки структурних частин роботи “зміст”, “вступ”, “розділ”, “висновки і пропозиції”, “список використаних джерел”, “додатки” друкують великими жирними літерами симетрично до центру. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовками та текстом повинна становити 2–3 інтервали.

· зміст оформляють у вигляді переліку назв розділів роботи, для кожного з яких зазначають відповідний номер початкової сторінки тексту. Розділи позначають арабськими цифрами (1, 2, 3 і т.д.), підрозділи – номером розділу та підрозділу через крапку (1.1, 1.2 або 2.1, 2.2 і т.д.);

· друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання дипломної роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту малюнка) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.

7.2. Нумерація

· нумерація сторінок має бути наскрізною, номер сторінки проставляють арабськими цифрами у правому верхньому кутку, водночас на титульній сторінці (перша сторінка роботи) номер сторінки не ставиться;зміст нумерується як третя сторінка;

· такі структурні частини дипломної роботи, як зміст, вступ, висновки та пропозиції і список використаних джерел не мають порядкового номера. Тобто не можна друкувати: “1. ВСТУП” або “Розділ 5. ВИСНОВКИ”. Номер розділу ставлять після слова “розділ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу;

наприклад:

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО УПРАВЛІННЯ

(відступити 2 інтервали до назви підрозділу)

· підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з порядкового номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад, “1.1” (перший підрозділ першого розділу). У тому ж рядку наводиться заголовок підрозділу;

наприклад:

1.1. Суть, значення та основні поняття стратегічного управління

(відступити 2 інтервали до наступного тексту)

· ілюстрації (схеми, графіки, рисунки) і таблиці необхідно подавати в дипломній роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Таблицю, графік або малюнок, розмір якого більше формату А4 варто розмістити в додатках;

· формули нумеруються арабськими цифрами, і їхній порядковий номер наводять у круглих дужках праворуч від формули. Він має складатися з номера розділу та порядкового номера формули в даному розділі через крапку. Наприклад, (3.1) означає: перша формула в третьому розділі;

· пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони подані у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки.

· номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад, Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщуються послідовно під ілюстрацією. Якщо в дипломній роботі зображено одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами;

· дані, що їх наведено в таблиці, обов’язково мають бути проаналізовані в тексті. До таблиці подається заголовок, який відображає її зміст. Праворуч над заголовком з великої літери пишуть слово “ Таблиця ” та її порядковий номер, що склад


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: