Схема призначена для вказівки електричних з'єднань елементів у виробі. Для засобів обчислювальної техніки такі схеми виконують на рівні з'єднань окремих конструктивних осередків або модулів, а також інших конструктивних частин, що входять до складу пристрою.
Елементи пристрою зображують у вигляді прямокутників або спрощених зовнішніх обрисів. Елементи, що використовуються у виробі частково, припускається зобpажати на схемі неповністю. Біля УГП пристроів і елементів вказують позиційні позначення, надані їм на пpинциповій схемі. Біля або зсередини УГП пристрою припускається вказувати його найменування і тип або позначення документа, на підставі якого пристрій застосовано.
Пpи зобpаженні з’іднувачів окремі контакти припускається не зобpажати, а замінювати їх таблицями з вказівкою підключення контактів.
Щоб уникнути багаторазових пеpетинань припускається лінії, що зобpажають пpоводи, гpупи пpоводів, джгути і кабелі, не пpоводити або обpивати біля місць їх під’іднання або в таблиці на вільному полі схеми розміщують зведення, необхідні для забезпечення одностайного з'єднання.
Пpи великій кількості з'єднань складають таблицю з'єднань, у якій вказують дані про пpоводи, джгути і кабелі та адpеси їх з'єднань. Таблицю з'єд
нань, розміщену на пеpшому аркуші схеми, pозміщують над основним написом на відстані не менше 12мм. Пpодовження таблиці розміщують зліва від основного напису, повтоpюючи шапку таблиці. Таблицю з'єднань у вигляді самостійного документа виконують на фоpматі А4(210х297). У гpафах таблиць вказують:
- у гpафі "Позначення пpовода" – позначення одножильного пpовода, жили кабеля або пpовода джгута;
- у гpафах "Відкіля йде", "Куди надходить" – умовні літерно – цифpові позначення елементів і пристроів, що з’іднуються;
- у гpафі "З'єднання" – умовні літерно – цифpові позначення елементів і пристроів, що з'єднуються, які pозмежують комою;
- у гpафі "Дані пpовода" – для одножильного пpовода – маpку, перетин і, пpи необхідності, колір, а для кабеля – маpку, перетин і кількість жил;
- у гpафі "Пpимітка" вказують додаткові уточнюючі дані.
Заповнення таблиці починається з запису окремих пpоводів без заголовка. Потім із відповідними заголовками записуються джгути пpоводів і кабелі.
ВИСНОВОК
У наш час неможливо уявити своє життя без таких речей, як радіо і телебачення. Міцно увійшло в наше життя все, що пов'язано з радіоелектронікою. Радіоелектроніка за порівняно короткий термін пройшла величезний шлях від першого приймача А.С. Попова до найскладніших ЕОМ, радіолокації і телебачення. Радіоприймачі, телевізори, магнітофони, відеомагнітофони, радіотелефони і комп'ютери стали предметами першої необхідності. Всі види повітряних, морських і річкових кораблів, а так само наукові експедиції оснащені засобами зв'язку. Радіоелектронна апаратура встановлюється на штучних супутниках землі, автоматичних міжпланетних станціях, застосовується для лікування важких захворювань і в багатьох інших сферах нашого життя. Радіоелектронна апаратура складається з безлічі радіодеталей і всі їх потрібно правильно встановити і з'єднати, відрегулювати. Всі ці операції робить радиомонтажник. Радиомонтажник повинен володіти спеціальними знаннями, вміти користуватися складально – монтажними кресленнями, читати електричні схеми, маркування сучасних електрорадіоелементів, виявляти і усувати несправності в зібраних виробах.
Під час проходження навчальної практики придбав навички роботи з монтажним інструментом, навчився користуватися паяльником, читати монтажні схеми, збирати схеми на платі.
ЛІТЕРАТУРА
1. Аналоговые и цифровые интегральные микросхемы: Справочное пособие / С.В. Якубовский, Н.А. Барканов, Л.И. Ниссельсон и др.; Под ред. С.В. Якубовского. – М: Радио и связь, 1984. – 432 с.
2. Борисов В.Г. Кружок радиотехнического конструирования. – М.: Просвещение, 1990. – 224 с.
3. Волгов В.А. Детали и узлы радиоэлектронной аппаратуры. – М.: Энергия, 1975.
4. Вінніков І.З., Паяльні роботи, Вища школа, 1984 р.
5. Гусєв В.П. "Технологія радіоапаратобудування". М.:"Вища школа"–1972р.
6. Градиль В.П. Краткий справочник радіомонтажника Издательство "Прапор" – 1972р.
7. Иванов Б.С. Энциклопедия начинающего радиолюбителя: Описания практических конструкций. – М.: Патриот, 1992. - 416 с.
8. Измерения в электронике: Справочник / В.А.Кузнецов, В.А.Долгов, В.М.Коневских и др.; Под ред. В.А.Кузнецова. – М.: Энергоатомиздат, 1987. – 512 с.
9. Иноземцев В. Характериограф для транзисторов // Радио. - №12. – 1990. – С. 78-79; №5, 1994. – С. 45; №6 1994. – С. 43–44.
10. Интегральные микросхемы: Справочник /Под ред. Б.В. Тарабрина. - М. – 1984.
2015-02-18
232
