Поряд з інформаційними, людськими ресурсами, технічними засобами робота з людьми, пов’язана з професійним підбором персоналу, оплатою праці, професійним навчанням тощо, вимагає і фінансових ресурсів.
Фінансове забезпечення менеджменту персоналу – це сукупність коштів, які спрямовуються на фінансування діяльності у галузі менеджменту персоналу.
Фінансування відбувається за рахунок витрат на випуск продукції (послуг). Що стосується матеріального заохочення працівників, то джерелом коштів на оплату праці госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їхньої господарської діяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету – це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та інших джерел.
Керівництво багатьох підприємств, особливо це стосується вітчизняних підприємств, не приділяє належної уваги діяльності в галузі менеджменту персоналу. Тому в періоди спаду ділової активності підприємства витрати на підбір, розстановку, навчання працівників, створення сприятливих умов праці, стимулювання персоналу тощо скорочуються в першу чергу.
|
|
У розвинених країнах світу діяльність у галузі менеджменту персоналу розглядається як надприбуткова, а витрати на персонал – як інвестиції. Провідні компанії лише на професійний розвиток витрачають до 10% фонду заробітної плати, що для такої компанії, як Дженерал Моторз складає суму, яка перевищує мільярд доларів на рік. Дані витрати є капіталовкладеннями організації у розвиток своїх співробітників, від яких вона очікує віддачу у вигляді збільшення внеску кожного співробітника у досягнення організаційних цілей [16, с.148].
Тому на даному етапі розвитку нашої держави особливо актуальним є питання зміни світогляду, принципів і установок як керівників підприємств, так і представників органів державної влади на персонал як об’єкт управління.
Питання для самоконтролю:
1. Пояснити призначення нормативно-правової бази та науково-методичного забезпечення менеджменту персоналу.
2. Назвати закони України, які виступають нормативно-правовою базою менеджменту персоналу.
3. Назвати розділи Кодекс законів про працю України.
4. Розкрити структуру та призначення Класифікатор професій ДК 003-95.
5. Назвати документи, які відносяться до нормативно-правової бази менеджменту персоналу і розробляються керівництвом організації для внутрішнього використання.
6. Розкрити структуру та призначення Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників.
7. Розкрити призначення міжгалузевих норм та нормативів.
|
|
8. Що собою являють конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці? Ким вони приймаються?
9. Пояснити відмінності між конвенціями та рекомендаціями Міжнародної організації праці.
10. Розкрити призначення Єдиної технологія обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості України.
11. Назвати документи, які відносяться до науково-методичного забезпечення менеджменту персоналу і розробляються керівництвом організації для внутрішнього використання.
12. Навести визначення понять: інформаційне забезпечення та інформаційна система менеджменту персоналу.
13. Пояснити відмінності між даними та інформацією.
14. Назвати вимоги, яким повинна відповідати інформація.
15. Які ролі виконують лінійні керівники у вирішенні завдань менеджменту персоналу?
16. Які ролі виконує служба персоналу у вирішенні завдань менеджменту персоналу?
17. Назвати основні тенденції у галузі менеджменту персоналу, характерні для зарубіжних фірм і компаній.
18. Що собою являє технічне забезпечення менеджменту персоналу?
19. Назвати технічні засоби менеджменту персоналу.
20. Що собою являє фінансове забезпечення менеджменту персоналу?
21. Назвати джерела коштів на оплату праці.
Література:
1. Конституція України - К.: Преса України, 1997.- 80 с.
2. Кодекс законів про працю України // Закони про працю. – К., 1997 – С.3-83.
3. Закон України “Про зайнятість населення” // Закони України. Т.1. – К., 1996 – С.252-268.
4. Закон України “Про колективні договори і угоди” // Закони України. Т.6. – К., 1996 – С.5-11.
5. Закон України “Про оплату праці” // Закони України. Т.8. – К., 1997 – С.210-218.
6. Закон України "Про охорону праці" // Закони України. Т.4. - К., 1996. - С.114-133.
7. Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" // Закони України. Т.15. - К., 1999. - С.332-343.
8. Закон України "Про пенсійне забезпечення" // Закони України. Т.2. - К., 1996. - С.254-285.
9. Класифікатор професій ДК 003-95. - К.: Держстандарт України, 1995.
10. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1. Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності.
Розділ 1. Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців, які є загальними для всіх видів економічної діяльності.
Розділ 2. Професії робітників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності. - Краматорськ: Центр продуктивності, 1998.
11. Єдина технологія обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості України. - К.: Інститут державної служби зайнятості, 2000. – 300с.
12. Глухов В.В. Основы менеджмента: Учебно-справочное пособие. – Санкт-Петербург: Специальная литература, 1995. – 328с.
13. Мордовин С.К. Управление человеческими ресурсами. Модульная программа для менеджеров. Модуль 16. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 270с.
14. Пугачёв В.П. Руководство персоналом организации: Учебник. – М.: Аспект Пресс, 1998. – 279с.
15. Управление персоналом организации: Энциклопедический словарь / Под ред. А.Я. Кибанова. – М.: ИНФРА –М, 1998. – VIII, 453с.
16. Шекшня С.В. Управление персоналом современной организации: Учебно-практическое пособие. – М.: ЗАО “Бизнес-школа “Интел-Синтез”, 2002. – 368с.