Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.
Джерела можна розміщувати одним із таких способів: алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків у хронологічному порядку.
Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. Зокрема потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 “Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”, ДСТУ 3582-97 “Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 “Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”.
Додатки
Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті випускної роботи.
|
|
Якщо додатки оформлюють на наступних сторінках роботи, кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток _____” і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т. ін. Один додаток позначається як додаток А.
Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д. 1.2 – другий рисунок першого розділу додатка Д); формула (А. 1) – перша формула додатка А.
Переліки
Переліки при необхідності можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліками ставлять дві крапки. Перед кожною літерою переліку необхідно ставити малу літеру українського алфавіту з дужкою (крапка після дужки не ставиться), або не нумеруючи – дефіс (перший рівень деталізації). При подальшій деталізації переліку слід користуватися арабськими цифрами з дужкою (крапка після дужки не ставиться), (другий рівень деталізації).
Переліки першого рівня деталізації пишуть малими літерами з абзацного відступу, другого рівня – з відступом відносно розміщення переліків першого рівня.