Зміст і структура колективного договору

Як відомо, зміст будь-якої двосторонньої угоди складають взаємні права ы обов’язки сторін. Вони визначаються самими сторонами в межах їх компетенції.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

v Змін в організації виробництва і праці;

v Забезпечення продуктивної зайнятості;

v Нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);

v Встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

v Участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);

v Режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;

v Умов і охорони праці;

v Забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;

v Гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих.

Колективний договір може передбачити додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

У нинішніх умовах роботодавець та профспілкові організації самостійно визначають структуру самого колективного договору, виходячи зі специфіки підприємства. Тому в літературі приводиться лише приблизне коло питань, які доцільно було б враховувати сторонами при укладенні колективного договору.

У загальній частині колективного договору викладаються цілі, завдання, функції, які він виконує, його становище стосовно законодавства, взаємовідносини між сторонами, їх обов’язки та відповідальність за виконання зобов’язань, а також на кого розповсюджується даний договір.

Безперечно, що головне місце в структурі колективного договору мають займати розділи, в яких встановлюються норми використання праці і відтворення робочої сили. У них можуть включатися такі положення: * особливості прийому і звільнення працівників, * забезпечення зайнятості, * підвищення кваліфікації, * змінність роботи, * режим праці і відпочинку, * умови праці, * надурочна робота, * тривалість відпусток, * оплата праці, * облік стажу роботи, * соціально-побутові умови, * матеріальна допомога і грошові компенсації, * медичне обслуговування та інше.

При формуванні цієї частини колективного договору необхідно чітко викласти зміст норми, при необхідності – обґрунтувати її включення, а також зробити потрібні розрахунки, тобто відобразити механізм її впровадження. Слід також визначити, на кого розповсюджується норма, умови і процедури її застосування, права сторін.

Виходячи з концепції профспілок щодо соціального захисту прав та інтересів трудящих при переході до регульованої ринкової економіки, існуючої практики колективно-договірної роботи на підприємствах, у відповідний розділ колективного договору про гарантії зайнятості і росту професійної майстерності можна включити такі заходи:

ð Надання працівникам можливостей для створення приватних підприємств, цехів надомної праці, включаючи виділення коштів під ці цілі;

ð Створення додаткових робочих місць для менш конкурентноспроможних груп працівників: інвалідів, багатодітних жінок, молоді в розмірі до п’яти відсотків від загальної кількості робочих місць;

ð Скорочення робочого тижня;

ð Збільшення тривалості оплачуваної відпустки;

ð Надання працівникам можливості безстрокового виходу на пенсію за рахунок коштів роботодавця;

ð Виплата стипендії в розмірі 100% середньої заробітної плати за рахунок роботодавця на період перекваліфікації;

ð Виплата додаткової відносно діючого законодавства вихідної допомоги при звільненні з урахуванням віку працівника, стажу роботи працівника;

² Право розподілу існуючих робіт між усіма працівниками навіть з неповною завантаженістю і неповною заробітною платою.

У розділ «Підвищення життєвого рівня трудящих, регулювання заробітної плати» можна включити зобов’язання, які б передбачали:

ü Виплату одноразової допомоги працівникам при виході на пенсію;

ü Укладення договорів на додаткове медичне, оздоровче обслуговування працівників за рахунок коштів роботодавця;

ü Надання молодим сім’ям безпроцентної позики на поліпшення житлових умов;

ü Розмір доплат за роботу у несприятливих умовах праці;

ü Метод гарантування базового рівня заробітної плати і надбавок на зріст вартості життя;

ü Підвищення заробітної плати (окладів, премій) керівним працівникам за умови росту заробітної плати робітників;

ü Зниження норм виробітку із збереженням розцінок для осіб перед пенсійного віку, інвалідів;

ü Більш пільгові порівняно з державною допомогою виплати багатодітним і неповним сім’ям;

ü Допомогу молоді, яка призивається на військову службу;

ü Видачу безоплатної допомоги при народженні дітей, на утримання в дитячих дошкільних закладах;

ü Видачу безоплатної допомоги на кооперативне чи індивідуальне житлове будівництво або часткове погашення кредиту;

ü Здешевлення харчування працівників підприємств.

У цьому розділі бажано визначити заходи впливу за порушення трудової, виробничої дисципліни, громадського порядку.

У розділі «Охорона праці, режим робочого часу і часу відпочинку» можливі такі зобов’язання:

² Створення здорових і безпечних умов праці: впровадження інженерно-технічних засобів безпеки праці, менш шкідливих і небезпечних технологій, матеріалів тощо;

² Виведення всіх працюючих жінок з важких фізичних робіт з обов’язковим працевлаштуванням, а також обладнання спеціальних робочих місць, дільниць, цехів для вагітних жінок згідно з медичними рекомендаціями;

² Впровадження економічних методів управління охороною праці;

² Додаткове забезпечення працівників (понад установлені норми) спецодягом, спеціальним взуттям, іншими засобами індивідуального захисту за рахунок коштів роботодавця;

² Надання безкоштовного лікувально-профілактичного харчування (молока та інших продуктів);

² Надання можливості особам перед пенсійного віку працювати за вкороченим робочим тижнем із збереженням зарплати;

² Надання оплачуваних відпусток (1-4 дні) за сімейними обставинами.

В окремому розділі колективного договору можуть викладатися зобов’язання профспілкової організації щодо здійснення нею захисних функцій:

Ä Відстоювати інтереси найманих працівників при розробці і прийнятті плану економічного і соціального розвитку;

Ä Контролювати перегляд норм праці;

Ä Здійснювати перевірки правильності застосування встановлених умов оплати праці, своєчасної виплати членам колективу компенсацій у разі підвищення цін, вживати заходів щодо усунення виявлених недоліків;

Ä Забезпечувати правовий захист винахідників і раціоналізаторів.

Виходячи з особливостей підприємства, у колективному договорі можуть передбачатися інші питання і визначатися додаткові розділи. В сьогоднішніх умовах – це кошторис витрат фондів економічного стимулювання, угоди щодо охорони праці. На деяких підприємствах створюються також фонди соціальної допомоги, резервні фонди і т.п.

До колективного договору у якості додатків долучається низка переліків, положень тощо, які є його складовою частиною, уточнюють і конкретизують його положення і, як правило, носять нормативний характер. Це, зокрема, Перелік посад працівників, яким надається щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день; Перелік посад працівників, яким видаються засоби індивідуального захисту; Правила і норми видачі спецодягу, спецвзуття та ін.