При пожежах

Успіх боротьби з пожежами багато в чому залежить від їхнього швидкого виявлення і вживання заходів по їх обмеженню і ліквідації.

Ліквідація наслідків пожеж досягається виконанням таких заходів:

- розвідкою районів пожеж;

- виводом і вивозом населення, наданням людям медичної допомоги;

- порятунком від вогню матеріальних цінностей;

- гасінням (локалізація, ліквідація) пожеж;

- спостереженням за районами пожеж для попередження повторних пожеж.

Пожежна розвідка в осередку виникнення пожежі:

- виявляє характер пожежі і її границі;

- напрямок поширення вогню і можливі місця устрою загороджувальних смуг;

- наявність і стан джерел водопостачання, стан під'їзних колій до них;

- шляхи вивозу і способи порятунку людей, що знаходяться на ділянці пожежі.

Командир при підході до ділянки пожежі визначає:

- прийоми, способи і порядок дії при гасінні пожежі;

- ставить задачу кожному підрозділові.

Порятунок людей – головна задача рятувальних робіт при пожежі.

З зон можливого поширення пожежі евакуюються люди і матеріальні цінності.

У першу чергу розшукують людей, які знаходяться в палаючих будинках і спорудженнях, у районах розповсюдження пожежі.

Розшук людей здійснюється парами: один веде пошук, другій, за допомогою мотузки – страхує, знаходячись у менш небезпечному місці. В зонах задимлення, загазованості роботи ведуться з використанням належних засобів захисту.

Заходи безпеки при боротьбі з пожежами:

- знання заходів безпеки, дотримання їх та правил поведінки;

- робота в відповідних засобах захисту, уміння користуватися ними;

- взаємно страхування, знання і чіткі дії за встановленими сигналами;

- використовування справної техніки та проведення робіт групами;

- особлива пересторога при гасінні підземних пожеж, щоб не впасти в яму;

- забороняється без дозволу командира покидати робоче місце, улаштовувати відпочинок в зоні пожежі;

- переходити лінію вогню слід проти вітру, рухатись краще по річці, дорогах;

- в приміщенні необхідно пересуватися накрившись з головою мокрим рядном або верхнім одягом;

- не торкатися обірваних дротів, не вияснивши чи вони під напругою.

Рекомендована література

Навчальна література

1. Атаманюк В. Г., Ширшов Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. – М.: Высшая школа, 1986.

2. Владимиров В. А., Михеїв О. С., Хмель С. І., и др. ГШ ВС СССР. Методика виявления и оценки радиационной обстановки при разрушении (авариях) атомних элактростанций. – М., 1989.

3. Губський А. І. Цивільна оборона. – К., 1995.

4. Демиденко Г. П., Кузьменко Е. П. І інш. Захист об’єктів народного господарства від зброї масового враження. Довідник. – К.: Вища школа, 1989.

5. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона. Навчальний посібник. Видання друге. – Львів.: Афіша, 2001.

6. Закон України “Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань”, ВРУ, № 22. – К.,1998.

7. Закон України “ Про Цивільну Оборону України” з доповненнями і змінами, ВРУ, № 2974 Х11. – К.,1997.

8. Закон України “ Про аварійно – рятувальні служби”, ВРУ, № 1281 – Х1V. – К., 1999.

9. Закон України “Про захист людини від надзвичайних ситуацій техногенного та природного походження”, ВРУ, № 1809 – 111. – К., 2000.

10. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ- 97), МОЗ України. – К.,1997

11. Положення “ Про невоєнізовані формування ЦО”. Проект. Штаб ЦО України. – К.,1994.

12. Положення “Про класифікацію надзвичайних ситуацій”, постанова КМУ № 1099. – К.,1998.

13. Положення “ Про Цивільну Оборону України”, постанова КМУ, № 299. – К.,1994.

14. Положення “Про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення НС техногенного та природного характеру”. Постанова КМУ №1432. – К., 2001.

15. Стеблюк М.І. Цивільна оборона. Підручник. 2-ге видання, перероблене і доповнене. – К.: „Знання – Прес”, 2003.

Навчально – методична література

1. Методика прогнозування масштабів зараження сильнодіючими отруйними речовинами при аваріях (руйнуваннях) на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті. Держгідромет СРСР. – М., 1991.

2. Методика прогнозування наслідків виливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті. Постанова КМУ, № 73/82/64/122. – К.,2001.

3. Оцінка обстановки в прикладах і завданнях. Методичні рекомендації для вивчення Цивільної оборони студентами усіх спеціальностей. Ф.І. Авер’янов, - Чернігів, 2002

Зміст

Тема № 1 Роль і завдання цивільної оборони в сучасних умовах 3

1.1 Основи сучасного міжнародного гуманітарного права 3

1.2 Закон і положення "Про цивільну оборону України" 11

1.3 Організаційна структура Цивільної оборони України 17

1.4 Сили цивільної оборони 23

Тема 2 Надзвичайні ситуації мирного та воєнного часів, їх вплив на життєдіяльність населення України 31

2.1. Поняття про надзвичайні ситуації і їх класифікація. Рівні надзвичайних ситуацій і порядок їх визначення 31

2.2. Стихійні лиха, виробничі аварії і катастрофи. Стисла характеристика стихійних лих, аварій, катастроф, які можливі на території держави (краю, області, міста) 36

2.3. Характеристика осередків ураження при надзвичайних ситуаціях 49

Тема № 3 Оцінка обстановки при надзвичайних ситуаціях 77

3.1 Оцінка радіаційної обстановки 77

3.2 Оцінка хімічної обстановки 83

3.3 Оцінка інженерної обстановки 85

Тема №4. Захист населення в надзвичайних ситуаціях. 89

4.1 Основні принципи захисту населення, права та обов’язки громадян України в сфері захисту населення і територій від НС. 90

4.2 Засоби захисту населення при аваріях, катастрофах, стихійних лихах та 92 застосуванні сучасних засобів ураження

Тема 5. Стійкість роботи промислових підприємств у надзвичайних ситуаціях 134

5.1 Поняття про стійкість роботи підприємств у надзвичайних ситуаціях 135

5.2 Вимоги до планування і забудови міст та розміщенню об’єктів 137 на їх території

5.4 Вимоги до будівництва об’єктів і спорудження комунально – 141