Тема 1: поняття Особливої частини Кримінального права України. Кримінально-правова кваліфікація злочинів

Література:

Андрушко П. Кваліфікація злочинів // Вісник прокуратури. – 2003. – № 12 (30). – С. 48 – 55.

Берзін П. Щодо питання про оціночні поняття, які визначаються матеріальними критеріями і виступають ква­ліфікуючими ознаками за чинним Кримінальним кодексом України // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 10 – С. 90 – 95.

Бурчак Ф. Г. Квалификация преступлений. – Киев, 1985. – 120 с.

Верина Г. В., Рыбак М. С. Некоторые аспекты квалификации преступлений: проблемы теории и практики // Правоведение. – 2000. – № 3. – С. 165 – 172.

Єпур Г. В. Проблеми розвитку Особливої частини кримінального права // Вісник Луганської академії внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України. – 2001. – Вип. 2 – С. 78 –101.

Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлений. – М.: Юристъ, 1999. – 304 с.

Куринов Б. А. Научные основы квалификации преступлений. – М., 1984. – 181 с.

Коржанський М. Кваліфікація злочину не повинна бути суперечливою // Юридичний вісник України. – 1996. – № 5 (31) 31 січ. – 7 лют. – С. 3.

Кримінальне право України. Особлива частина: Підручник. (Ю. В. Александров, О. О. Дудоров, В. А. Клименко та ін.). Вид. 3-тє, переробл. та допов. / За ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. – К.: Юридична думка, 2004. – 656 с.

Маляренко В. Т. Про кваліфікацію діяння при порушнні кримінальної справи // ВВСУ. – 2000. – № 5. – С. 39 – 43.

Марін О. Конкуренція кримінально-правових норм та способи її вирішення: результати соціологічного досліджен­ня // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 10. – С. 67 – 70.

Марін О. К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм. – К.: Атіка, 2003. – 224 с.

Марітчак Т. Помилки у кваліфікації злочинів як предмет судового реагування: поняття, види, процесуальні способи усунення // Право України. – 2002. – № 10. – С. 44 – 50.

Марітчак Т. М. Наслідки неправильної криміна­льно-правової кваліфікації // Митна справа. – 2002. – № 2. – С. 93 – 100.

Навроцький В. О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації. – К.: Атіка, 1999. – 418 с.

Навроцький В. О. Встановлення фактичних обста­вин справи як передумова кримінально-правової кваліфіка­ції // Вісник Національної академії внутрішніх справ Украї­ни. – 2000. – Вип. 1. – С. 26 – 33.

Навроцький В. О. Значення санкції статті криміналь­ного закону для кваліфікації діяння // Вісник Академії правових наук України – X.: Право. – 1999. – Вип. 3 (18). –С. 117 – 125.

Навроцький В. О. Кримінально-правова кваліфікація. Конспект лекцій зі спеціального курсу // Життя і право. – 2004. – № 11. – С. 2 – 78.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. 3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – К.: Атіка, 2004. – 1056 с.

Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. Ред. С. С. Яценко. – К.: А.С.К., 2005. – 848 с. – (Нормат. док. та комент.)

Тарарухин С. А. Квалификация преступлений в судебной и следственной практике. – К.: Юринком, 1995. – 208 с.

Тростюк 3. Про “термінологічну главу” понятій­ного апарату Особливої частини нового Кримінального ко­дексу України // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2000. – Вип. 1 (12). – С. 268 – 272.

Тростюк З. А. Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України. – К.: Атіка, 2003. – 144 с.

1. Поняття та значення Особливої частини кримінального права. Місце у науці кримінального права України.

2. Система Особливої частини кримінального права України. Основні складові системи.

3. Поняття, структура та функції кримінально-правової кваліфікації злочинів.

4. Підстави кримінально-правової кваліфікації злочинів.

5. Загальні принципи кримінально-правової кваліфікації злочинів.

ТЕСТИ

1. Скільки розділів має Особлива частина КК України?

а) 11 розділів:

б) 16 розділів;

в) 20 розділів.

2. Критерій об’єднання норм Особливої частини КК в роз­діли:

а) родовий об’єкт злочинних посягань;

6) характер суспільно небезпечних наслідків;

в) форми вини.

3. Що віднесено до предмета Особливої частини кримі­нального права як галузі права?

а) норми законодавства, які передбачають відповідальність за конкретні діяння;

б) причини та умови вчинення злочинів;

в) особа злочинця.

4. Види норм, з яких складається Особлива частина КК України:

а) забороняючі, колізійні, амністуючи;

б) забороняючі, дозволяючі, регулюючі;

в) забороняючі, заохочувальні, роз’ясняючі.

5. Визначіть правильне поняття роз’яснюючої норми Особ­ливої частини КК України:

а) це норми, в яких закріплені правила кваліфікації окремих видів злочинів;

6) норми, в яких закріплені правила застосування кримі­нально-правових норм Особли-

вої частини КК;

в) норми, в яких розкрито зміст кримінально-правових норм та понять, що стосуються

окремих злочинів.

6. До суду надійшла справа з обвинувачення Мишина в злочині, передбаченому п. 7 ч. 2 ст. 115 КК “Умисне вбивство з хуліганських мотивів”. Адвокат звернувся з клопотанням пе­рекваліфікувати дії Мишина на ч. 1 ст. 119 КК “Вбивство через необережність”. Суддя постановив вирок, в якому дії Мишина кваліфікував за ч. 1 ст. 115 КК “Умисне вбивство без обтяжуючих обставин”. Хто з цих осіб є суб'єктом неофіційної ква­ліфікації злочину?

а) слідчий:

б) адвокат;

в) суд.

7. Що є об’єктом кваліфікації?

а) кримінально-правова норма:

б) особа, яка вчинила злочин;

в) вчинене суспільно небезпечне діяння.

8. Чи допускається аналогія при застосуванні криміналь­но-правових норм?

а) аналогія не допускається;

б) аналогія допускається без обмеження;

в) аналогія допускається лише за наявності прогалин у законодавстві.

9. Що таке кваліфікація злочинів?

а) розподіл злочинів на групи залежно від ступеня тяж­кості:

б) вираження місця кримінально-правової норми в системі Особливої частини КК;

в) встановлення у вчиненому суспільно небезпечному ді­янні ознак конкретного складу

злочину.

10. Що означає конкуренція кримінально-правових норм?

а) існування двох або більше норм, які взаємно виключа­ють застосування одна одної;

б) існування двох або більше норм, які передбачають від­повідальність за одне й те ж саме діяння;

в) відсутність норми, яка б передбачала відповідальність за вчинене суспільно небезпечне діяння.

11. Якщо має місце конкуренція загальної і спеціальної норми, то:

а) перевага надається спеціальній нормі;

б) перевага надається загальній нормі;

в) застосуванню підлягають обидві норми.

12. При кваліфікації злочинів застосовуються:

а) тільки норми Загальної частини КК;

б) тільки норми Особливої частини КК;

в) норми Загальної і Особливої частин КК.

13. Слідчий Твердов під час кваліфікації дій завагався, чи інкримінувати кваліфікуючу ознаку – особливо тяжкі наслідки. У науково-практичному коментарі міститься рекомендація не інкримінувати, така ж рекомендація – у методичних вказівках МВС щодо розслідування даної категорії справ. А в постанові Пленуму Верховного Суду України міститься роз’яснення про вмінення в таких випадках цієї кваліфікуючої ознаки. Яке тлумачення закону є обов’язковим для слідчого?

а) те, що має науково-практичний характер;

б) те, що міститься у методичних вказівках МВС;

в) те, що дає Пленум ВС України;

г) жодна.

14. Ледс виготовив для Яценка відмички, за допомогою яких останній вчинив квартирну крадіжку у заможнього під­приємця. Ледс знав, що Яценкові відмички потрібні для цієї крадіжки. Допомогу він надав безкоштовно.

Як кваліфікувати його дії?

а) п. 5 ст. 27 КК – пособництво у вигляді надання знарядь для вчинення злочину;

б) ч. 3 ст. 185 КК – таємне розкрадання чужого майна, по­єднане з проникненням у житло;

в) п. 5 ст. 27 КК, ч. 3 ст. 185 КК – пособництво у таємному ви­краданні чужого майна, поєднане з проникненням у житло.

15. Працівника прокуратури Моргуненка побили невідомі та забрали портмоне з грошима. Згодом було встановлено, що злочинці хотіли забрати гроші, а побили Моргуненка через його опір.

В якому розділі потрібно шукати норму, що передбачає відповідальність злочинців?

а) Розділ II – злочини проти життя та здоров’я особи;

б) Розділ VI – злочини проти власності;

в) Розділ XV – злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян.

16. Неповнолітній Шкабаров учинив умисне вбивство сво­го однолітка. Свого віку він не пам’ятав. Експертиза визначила вік Шкабарова як 13-15 років. Чи можна в даному випадку з урахуванням тяжкості вчиненого Шкабаровим кваліфікувати його дії за ч. 1 ст. 115 КК – умисне вбивство без обтяжуючих обставин?

а) так, бо вчинено особливо тяжкий злочин;

б) ні, бо відсутні всі необхідні ознаки складу злочину;

в) ні, бо дії потрібно кваліфікувати за ст. 116 КК “Умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання”.

17. Мазур, захищаючись від нападу двох осіб, наніс їм тяжкі тілесні ушкодження залізним прутом, якого підібрав на дорозі.

До якої оцінки має прийти слідчий внаслідок кваліфікації цієї дії?

а) діяння, передбачене кримінальним законом, але вчинене при обставинах, що усувають суспільну небезпеку і протиправність учиненого;

б) у вчиненому відсутні ознаки будь-якого злочину, передбаченого кримінальним законом;

в) має місце злочин, передбачений ст. 124 КК “Умисне тяжке тілесне ушкодження у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця”.

18. Проти Тамразова була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК “Хуліганство”. На стадії перевірки прокурором справи з обвинувальним висновком Тамразова було звільнено від кримінальної відпо­відальності у зв'язку з Законом України “Про амністію”.

На якому етапі кримінального процесу не відбулася ква­ліфікація злочинних дій?

а) на етапі порушення кримінальної справи;

б) на етапі перевірки прокурором справи з обвинувальним висновком;

в) на етапі застосування Закону України “Про амністію”.

19. Слідчий Кашпур кваліфікував розбійний напад на гро­мадянина Іщука за ч. 1 ст. 187 КК “Розбій, поєднаний з насильс­твом, що є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого (середньої тяжкості тілесні ушкодження)” та ст. 122 КК “Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження”.

Який принцип кваліфікації порушив слідчий?

а) принцип недопустимості подвійної кваліфікації вчиненого;

б) принцип недопустимості повороту до гіршого при квалі­фікації;

в) принцип стабільності кваліфікації.