Розрахунок ділянки лінії аерозольтранспорту від силосів складу БЗБ до просіювачів

Загальні втрати тиску в системі складаються із втрат тиску в продуктопроводі довжиною L, втрат тиску на розгін матеріалу та втрат тиску в аерокамері живильника. Дані для розрахунку вибираємо із таблиці 3 відповідно номера в списку групи.

Визначаємо теоретичну (еквівалентну, приведену) довжина трубопроводу (борошнопроводу)

; ;

де - сумарна довжина всіх горизонтальних ділянок трубопроводу, м;

;

- сумарна довжина всіх вертикальних ділянок трубопроводу, м;

;

- сумарна довжина трубопроводу, еквівалентного колінам (відводам), які є на ділянці що розраховується, м;

т – кількість колін (відводів);

- див. табл. П.1;

;

- сумарна довжина трубопроводу, еквівалентного перемикачам борошнопроводів, встановленим на ділянці що розраховується, м; для двоходового перемикача можна прийняти:

м (п - кількість перемикачів, шт.);

Довжину горизонтальних і вертикальних ділянок, кількість колін (відводів) і перемикачів визначають по монтажній схемі аерозольтранспорту. Дані зводять в табл.1.

Допустиму масову концентрацію , кг(борошна)/кг(повітря) при встановленні компресора визначають з рівняння:

;

кг/кг;

Втрати тиску в борошнопроводі (від шляхових опорів), Па:

;

(9)

Початкова швидкість повітря м/с. Кінцеву швидкість повітря визначають за формулою, м/с:

Втрати тиску на розгін матеріалу (від місцевих опорів), Па:

де -загальна кількість перемикачів і колін, од.

Опір роторного шлюзового живильника типу М-122, Па:

,(12)

де П - продуктивність найбільш завантаженої лінії по борошну, кг/с;

Тиск створений нагнітачем з запасом 10%, Па:

Витрата повітря, м³/с:

,(15)

де к – коефіцієнт, що враховує втрати повітря в живильнику (для шлюзового роторного живильника к=1,8; для шнекового живильника к=1,15); - густина повітря; =1,2 кг/м³.