Донецької області

З метою створення більш сприятливих умов для адміністративного управління в Україні в 1932 році було введено розподіл території за областями. Перші 5 областей – Вінницьку, Дніпропетровську, Київську, Одеську й Харківську – було утворено в лютому, а шосту, Донецьку, – у липні 1932 року.

У постанові Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від 2 липня 1932 року зазначалось, що область створюється "...чтобы приблизить и улучшить качество оперативного руководства развитием промышленности и культурно-бытовыми процессами Донбасса, усовершенствовать плановость, обеспечить сельскохозяйственную базу для нужд производства и рабочего снабжения".

До складу Донецької області увійшли: "а) 17 административно-территориальных единиц Донбасса, горсоветов: Артемовского, Ворошиловского, Горловского, Кадиевского, Константиновского, Краматорского, Краснолучского, Луганского, Макеевского, Мариупольского, Рыковского и Сталинского и районов: Гришинского, Лисичанского, Ровеньковского, Сорокинского, Чистяковского. б) 13 районов Харковской области: Беловодского, Белолуцкого, Верхне-Тепловского, Лиманского, Марковского, Меловского, Ново-Айдарского, Ново-Псковского, Рубежанского, Сватовского, Славянского, Старобельского, Троицкого (Покровского). в) 5 районов Днепропетровской области: Больше-Янисольского, Старо-Каранского, Волновахского, Старо-Керменчикского и Старо-Николаевского (Володарского)".

Отже, область утворено з 12 міських й 23 районних рад. Її площа склала більше 52 тис. кв. км, чисельність населення – понад 4 млн осіб.

Постановою ВУЦВК від 2 липня 1932 року адміністративним центром області було визначено місто Артемівськ. А вже 22 липня 1932 року було ухвалено постанову ВУЦВК про призначення адміністративним центром Донецької області міста Сталіно.

Після видання постанови ВУЦВК про утворення області розпочався процес організації обласних органів влади. 14 липня 1932 року Президія ВУЦВК ухвалила постанову про організацію оргкомітету зі створення Донецької області. Очолив оргкомітет М. Н. Налімов, секретар Сталінського міськкому партії. У першу чергу створювалася обласна партійна організація. 20 липня 1932 року в Артемівську у Палаці Рад відкрилася перша обласна партійна конференція. На неї прибули 332 делегати, представники партійних організацій з усіх районів і міст області. Відкрив конференцію М. Є. Чувирін. У вступному слові він сказав:

"Наша конференція відкриває нову сторінку в господарському й політичному житті Донбасу і покладе не тільки початок Донецькій області, а й початок виправленню хиб у роботі нашої вугільної промисловості".

У своїй резолюції партконференція ухвалила рішення про створення Донецької області з єдиним керівним центром. Першим секретарем обласної партійної організації було обрано М. Є. Чувиріна.

Бюро Донецького обкому партії (обране на першій обласній партконференції) 29 липня 1932 року ухвалило рішення "...о перестройке газеты "Диктатура труда" – органа Сталинского горкома партии в орган обкома КП(б)У, облисполкома, облпрофсовета, Сталинского горкома партии, переименовав ее в газету "Социалистический Донбасс".

29 липня 1932 року в Літньому міському саду міста Сталіно, відкрився перший з'їзд Рад Донецької області. На з'їзд прибуло 428 делегатів з усієї області. На порядку денному було два питання: чергові завдання сільського господарства області й вибори виконавчого комітету. Питання про сільське господарство обговорювалось на з'їзді не випадково. Важливу роль у виконанні завдань промисловості відігравало продовольче постачання. Промисловість Донецької області була представлена кам'яновугільними й соляними шахтами, рудниками, металургійними заводами у мм. Сталіно, Маріуполь, Макіївка, Костянтинівка, Єнакієве й Кадіївка, машинобудівними заводами у Краматорську й Дружківці, Луганським паровозобудівним заводом. В області працювали 3 великі електростанції: Штерівська, Зуївська, Північно-Донецька та інші, більш дрібні.

Коментуючи доповідь М. Налімова про чергові завдання сільського господарства на з'їзді, українська республіканська газета "Вісті" писала: "Мы вовсе не должны жить только тем, что нам привезут. Нам нужно создать собственную сельскохозяйственную базу для Донбасса, особенно сейчас, когда к Донецкой области присоединили 8 больших сельскохозяйственных районов; мы обязаны обеспечить шахты, заводы и фабрики сельскохозяйственными продуктами...".

З'їзд обрав виконавчий комітет у складі 185 осіб. Пленум облвиконкому, що відбувся цього ж дня, обрав президію в складі 27 осіб. Головою облвиконкому було обрано М. Н. Налімова. Але вже 19 вересня 1932 року постановою бюро обкому КП(б)У М. Є. Чувиріна було звільнено з посади секретаря обкому і рекомендовано на посаду голови облвиконкому. Налімова М. Н. було призначено першим заступником голови облвиконкому.

На першому засіданні облвиконкому, що відбулось 9 серпня 1932 року, розглядалися питання про хід хлібозаготівлі, фінансовий стан, затвердження завідувачів відділів облвиконкому, розміщення обласних організацій тощо.

Донецька область, до складу якої входила територія нинішньої Луганської області, існувала протягом 6 років. 3 червня 1938 року Президія Верховної Ради СРСР затвердила постанову ЦВК УРСР про поділ Донецької області на Сталінську і Ворошиловградську. У складі Сталінської області залишилися 10 міст: Сталіно, Артемівськ, Горлівка, Костянтинівка, Краматорськ, Макіївка, Маріуполь, Орджонікідзе (Єнакієве), Слов'янськ, Чистякове (Торез); 4 селища міського типу і 22 сільські райони. У межах цієї території область існує дотепер.

У 1961 році Сталінську область було перейменовано на Донецьку, а місто Сталіно – на Донецьк.

Сьогодні територія області – 26,5 тис. кв. км, що складає 4,4% від території України. Простягається із заходу на схід на 170 км, а з півночі на південь – на 240 км. Адміністративно-територіальний поділ області включає 28 міст обласного підпорядкування, 24 міста районного підпорядкування, 21 внутрішньоміський район, 18 сільських районів, 131 селище міського типу, 1121 сільський населений пункт.

Донеччина є найбільшою з областей України за чисельністю населення. Тут мешкає 4580,6 тис. осіб, що складає близько 10% від загальної чисельності населення країни. Це найбільш густонаселений регіон України.

Сьогодні Донецька область є потужним промисловим регіоном. Економічний потенціал краю характеризується наявністю власних паливно-енергетичних та мінерально-сировинних ресурсів, близькістю до залізорудних родовищ Криворізького басейну, виходом до моря. Це обумовило формування потужного промислового комплексу з високою концентрацією галузей важкої промисловості, створення достатньо розвиненої виробничої, наукової та соціальної інфраструктури, високий ступінь урбанізації.

На території краю зосереджено п'яту частину господарського комплексу України. Це, в першу чергу, вуглевидобувна, металургійна, коксохімічна, машинобудівна, харчова, легка промисловість і т. д.

Частка Донецької області у виробництві України складає: електроенергія – 12,0%, цемент – 14,6%, металеві труби – 27,2%, готовий прокат – 43,0%, чавун – 44,7%, сталь – 46,1%, готове вугілля – 46,8%, кокс – 50,0%, сіль – 67,7%, побутові холодильники – 99,7%. Донецька область експортує 24,0%, імпортує 7,2% товарів українського виробництва.

В області діють 789 промислових підприємств, 539 будівельних організацій, 2249 сільськогосподарських підприємств, у тому числі 2243 недержавні підприємства, з них 1759 фермерських господарств, 43 біржі. Економіку області обслуговують 137 банків і банківських установ, 17 страхових компаній і 24 біржі.

Донецька область має одну з найпотужніших в Україні науково-технічну базу. Мережа наукових закладів включає 7 інститутів НАН України, 31 вищий навчальний заклад, галузеві науково-дослідні, проектно-конструкторські та технологічні інститути.

Освітня галузь Донецької області представлена вищими навчальними закладами, загальноосвітніми школами різних типів, професійно-технічними училищами. Так, загальну середню освіту можна отримати у 1235 навчальних закладах, вищу – у 63 закладах I-II рівнів акредитації та 27 закладах III-IV рівнів акредитації. У вищих навчальних закладах різних рівнів акредитації навчаються 1,5 тис. студентів – іноземних громадян.

Медичну допомогу населенню надають 668 амбулаторно-поліклінічних закладів. В області функціонує інститут невідкладної та відновлювальної хірургії України, 25 лікувальних закладів обласного підпорядкування, у тому числі такі спеціалізовані центри, як обласна клінічна лікарня ім. Калініна, дитяче клінічне об'єднання, клінічна травматологічна лікарня, центр профпатології і радіаційної медицини, протипухлинний центр, центр з профілактики і боротьби зі СНІДом, центр реабілітації тощо.

Значна увага приділяється розвитку спеціалізованих видів медичної допомоги, для чого в міських лікарнях організовані і функціонують 12 спеціалізованих центрів, у тому числі алергологічний центр, центр з лікування шлункових кровотеч, центр з лікування панкреатиту, наркологічний центр тощо.

Донецька область є одним із провідних спортивних регіонів України. На сьогодні всіма видами спорту займаються 210503 особи, всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи – 497600 осіб. В області функціонують 90 стадіонів, 2693 спортивні майданчики, 109 тенісних кортів. Донецький край прославили такі відомі спортсмени, як П. Астахова, С. Бубка, Л. Подкопаєва, О. Чебоненко, І. Мате, Н. Зюськова, В. Підлужний та футбольна команда "Шахтар".

Донеччина живе активним культурним життям. Тут діють 530 клубів і будинків культури, 709 бібліотек, 23 музеї, 5 театрів, 16 парків культури і відпочинку, 100 шкіл естетичного виховання дітей. Справжніми центрами культури є театри, серед яких відомий в Україні та за її межами Донецький державний академічний театр опери та балету ім. А. Солов'яненка, Донецький обласний академічний український музично-драматичний театр, Донецький обласний російський драматичний театр (м. Маріуполь) та ін.

У закладах культури постійно діють 4,7 тис. клубних формувань, колективів народної творчості із загальним охопленням більше 75 тис. учасників.

В області активно підтримується фестивальний рух, засновано низку конкурсів, інших культурно-мистецьких акцій, унікальних у своєму роді і віднесених до переліку всеукраїнських та міжнародних культурологічних проектів. Широкої популярності набули мистецькі фестивалі "Зірки світового балету", "Театральний Донбас", "Прокоф'євська весна", "Золотий ключик", "Молоді музиканти на батьківщині С. Прокоф'єва", "Кришталеві струни", "Квітневий благовіст", "Козацькому роду нема переводу", "Отчий дім". Кращі професійні колективи області гастролюють по багатьох країнах, несучи світові частинки добра й любові з України.

У Донецькій області налічується 4253 нерухомі пам'ятки історії та культури, з них 1956 – археології, 2114 – історії, 35 – монументального мистецтва та 148 – містобудування і архітектури.

Особливий внесок у розвиток Донеччини зробили її керманичі: Налімов М. Н., Чувирін М. Є., Іванов М. Г., Всеволозький В. В., Шпілевий П. І., Гаєвой А. І., Решетняк П. Н, Струєв О. І., Малишев М. Ф., Співак М. С., Кременицький В. О., Адамець Д. І., Благун М. Г., Гридасов Д. М., Миронов В. П., Статінов А. С., Кучеренко В. Г., Смирнов Ю. К., Шелудченко В. І., Щербань В. П., Поляков С. В., Янукович В. Ф., Близнюк А. М., Чупрун В. П., Логвиненко В. І., Акулов І. О., Саркісов (Данієлян) С. А., Прамнек (Прамнієкс) Е. К., Щербаков О. С., Любавін П. М., Дрожжин М. І., Мельников Л. Г., Казанець І. П., Ляшко О. П., Дегтярьов В. І., Качура Б. В., Вінник А. Я., Миронов Є. В. – діяльність яких була міцно пов'язана з розвитком політичного та соціально-економічного життя краю.

Л. П. Шулікіна,

головний фахівець

Державного архіву Донецької області

Т. М. Дрьомова,

завідувачка відділу краєзнавства

Донецької обласної універсальної

наукової бібліотеки ім. Н. К. Крупської