Модель Вальраса

Національний доход (НД) – це вартісне вираження витрат живої і прибавочної праці в економіці.

НД=ЗП+Пр

Валовий продукт (ВП) – кінцева ринкова вартість товарів і послуг, вироблених у системі.

ВП = НД

У реальних умовах інтереси виробників не збігаються. Домашні господарства витрачають на споживання менше коштів, чим одержують доходів за надавані ресурси. Ця різниця називається заощадження і носить характер вилучень (кошти, не витрачені на продукт, вироблений у системі). Відповідно фірми витрачають більше коштів, чим отримано від реалізації продукту. Різниця називається інвестиції, носить характер ін’єкцій (додаткові кошти на продукт, вироблений у системі). Інвестиції здійснюються за рахунок заощаджень. Трансформація заощаджень в інвестиції відбувається на фінансових ринках, де діють фінансові посередники. У закритій економіці вилучення = ін’єкціям S = I.

У макроекономіці під інвестиціями мають на увазі кошти, які йдуть на відтворення і приріст основного капіталу в економіці (у т.ч. житлові будинки) і на приріст виробничо-матеріальних запасів (нереалізованих товарів). Перерозподіл капіталу (покупка акцій) інвестиціями не буде. Різниця між всією сумою інвестицій і амортизаційних відрахувань – чисті інвестиції (приріст капіталу в економіці).

При включенні в схему кругообігу держави з’являються нові грошові потоки:

· податки – вилучення коштів з метою формування державного бюджету. Діляться на:

1. непрямі – не залежні від результатів господарської діяльності (ПДВ, акциз, митні збори);

2. прямі:

а) пропорційні – залежні від результатів діяльності (податок на прибуток, прибутковий);

б) автономні – в основному податки на використання ресурсів (земля, майно, комунальний, власники транспортних засобів).

· трансферти – однобічні безтоварні грошові потоки, що представляють собою повернення коштів з метою виконання соціальних програм державою (пенсії, стипендії, лікарняні).

· субсидії – однобічні грошові потоки з метою стимулювання діяльності державних підприємств.

· державні видатки – видатки держави на товари і послуги, що необхідні для виконання державних функцій (зарплата держслужбовців).

· державні позики – кошти, отримані від реалізації державних цінних паперів і інших зобов’язань для фінансування дефіциту держбюджету.

Включення в схему впливу іноземних економік формує такі грошові потоки як:

· експорт – приплив коштів при реалізації товару за кордон;

· імпорт – відтік коштів за товар, вироблений за кордоном;

· чистий приплив (відтік) капіталу – у результаті продажу-купівлі акцій, репатріації прибутку, іншої форми обміну коштів.

У загальній схемі кругообігу виділяють вилучення (заощадження, податки, імпорт) і ін’єкції (інвестиції, держвидатки, експорт).

Аналіз замкнутої схеми кругообігу дозволяє сформулювати 2 макроекономічні тотожності:

1) доходи системи = видаткам.

Y = E

Y = C + I + G + (X - M)

X - M = NX - чистий експорт.

С - витрати на споживання

І - інвестиції

G - держвидатки

2) ін’єкції = вилученням (заощадження = інвестиціям).

S = I

Під заощадженнями маються на увазі заощадження всіх економічних агентів системи:

S = SЧ + SG + SNX (приватні, державні, закордонні)

SЧ = (Y + TP + N – T) – C (національний доход, трансферти, відсотки по державному боргу, податки, споживання)

SG = (T – TP – N) – G (G – держвидатки)

SNX = M – X = -NX (імпорт, експорт, чистий експорт);

2. Аналіз економічного кругообігу у відкритій економіці без участі держави.

При аналізі вирішуються наступні завдання:

1) побудувати діаграму грошових потоків, що характеризують задану систему;

2) сформувати макроекономічні рахунки, що характеризують доходи-видатки кожного економічного агента;

3) побудувати матрицю кругообігу, що характеризує доходи-видатки системи в цілому;

4) розрахувати макроекономічні показники.

Фирмы оплачивают домашним хозяйствам потребленные ресурсы на 100 ед. и создают фонд амортизации 10 ед. ДХ 70% ед. дохода используют на потребление, а 25% сберегают. Экспорт продуктов в системе 30 ед., импорт – 20 ед. Бестоварный денежный обмен ДХ составляет перечисление 10 ед. и получение 5 ед. Валовые инвестиции 30 ед.

1)

NX (+) «<-»

NX (-) «->»

ΔZ = ДЗГ – РЗГ = (М+Zai) – (Х+Zia) = (20+10) – (30+5) = -5.

2)

Счет №1   Счет №2   Счет №3   Счет №4
Фирмы   ДХ   Заграница   Фин. рынок
Р Д   Р Д   Р Д   Р Д
НД=100 С=70   С=70 НД=100   Zia=5 Zai=10   ΔZ=5 S=25
М=20 Х=30   S=25 Zia=5   Х=30 М=20   Iв=30 АО=10
АО=10 Iв=30   Zai=10       ΔZ=5      
Σ=130 Σ=130   Σ=105 Σ=105   Σ=35 Σ=35   Σ=35 Σ=35

3)

Р Д Ф ДХ ФР Загр Σ
Ф С=70 Iв=30 Х=30  
ДХ НД=100 Zia=5  
ФР АО=10 S=25  
Загр М=20 Zai=10 ΔZ=5  
Σ        

4)

1) Объем продукта, произведенного в системе

ВВП = НД+АО=100+10=110

ВВПр = С+I+NX=70+30+(30-20)=110

Iч = Iв–АО=30-10=20

3. Система макроекономічних показників у відкритій економіці з державним регулюванням.

До найважливіших макроекономічних показників належать:

ВВП – ринкова кінцева вартість продукції, виробленої в країні за звітний період всіма суб’єктами підприємницької діяльності, у тому числі й іноземними. ВВП визначається трьома способами:

1) виробничий у рамках системи національних рахунків (СНР), використання якої Україна прийняла в 1993 році; 9 галузей, 100 підгалузей, 5 секторів. ;

j - 5 секторів, на які розділена економіка;

ВДВ - валова додана вартість, сформована в кожному секторі.

ВДС = ВП - ПП (валовий продукт - проміжний продукт (матеріали, сировина, комплектуючі)),

Тk – непрямі податки (ПДВ, акциз).

2) за видатками ВВП = C + G + I + NX

3) за доходами ВВП = АВ + ЗП + П + Дс + Р + N + Тk – Дот

АВ – амортизаційні відрахування,

ЗП – зарплата з відрахуваннями,

П ­– корпоративний прибуток,

АТ + ЗП + П – факторні доходи,

Дс змішані доходи дрібних власників,

Р – рентні платежі (оренда),

N – відсотки за кредит,

Дот дотації, субсидії, податки держави;

ВНП – ринкова вартість кінцевого продукту, виробленого громадянами даної країни як на її території, так і за кордоном.

ВНП = ВВП + Дгромадян за корд – Діноземц. усередині країни

ЧНП = ВНП - АВ (чистий національний прибуток)

НД = ЧНП - Тk + Дот – дохід домашніх господарств за надані ресурси, Y

Особистий дохід – дохід формований на рівні фізичних осіб;

ОД = НД – ВС – Пнп – Тпр + ТR

ВС – відрахування на соцстрах;

Пнп – нерозподілений прибуток;

Тпр – прямі податки (податок на прибуток).

Дохід у розпорядженні – РД(Yd) – по відомості

Yd = ОД – Тпд – ННП;

Тпд – прибутковий податок;

ННП – неподаткові платежі (штрафи, пеня);

РД використовується з двома цілями – споживання ф заощадження. РД = C + S

Макроекономічні показники можуть бути визначені як у цінах поточного періоду – номінальні показники, так і в цінах базового періоду з метою зіставлення – реальні показники.

; (P = P1 – P0)

P < 1 – ціни зменшилися в порівнянні з базовим періодом. Процес розрахунку реального показника називається інфлювання.

P > 1 – процес називається дефлювання – індекс цін називається дефлятором ВНП.

Індекс цін визначається шляхом аналізу зміни цін по фіксованій кількості продуктів, що входять у споживчий кошик.

Існує:

1) індекс Ласпейреса ; P¯

– ціни на і -й продукт у поточному й базовому періоді.

– обсяг споживання і -го продукту в базовому періоді.

Цей індекс занижений (підвищений рівень життя).

2) індекс Пааше; ;

3) індекс Фішера;


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: