Техніка виконання погладжування

План

1. Погладжування, його фізіологічний вплив на організм людини.

2. Техніка виконання погладжування

3. Витискання як прийом гігієнічного, спортивного і лікувального масажу

4. Розтирання, його фізіологічний вплив на організм людини

5. Техніка виконання розтирання

Література

1. Єфіменко П. Б. Техніка та методика масажу: навч. посіб. / П. Б.Єфіменко. – Х.: ОВС, 2007. – 215 с. Розділ 1. Стор. 7-15. Розділ 3. Стор. 27-34.

2. Руденко Р. Є. Спортивний масаж: навч.-метод. посіб. / Романна Руденко. –Вид. 2-е, допов. – Л.: Ліга-прес, 2009. –160 с. Розділ 1, С. 5-8. Розділ 2, С. 9-31.

3. Руденко Р. Є. Масаж: навч. посіб. / Романна Руденко. – Л.: Сплайн, 2013. – 304 с.

4. Фокин В. Н. Полный курс массажа: Учебное пособие. – 2-е изд., испр. и доп. / В. Н. Фокин. М.: ФАИР-ПРЕСС, 2004. – 512 с.

5. Васичкин В. И. Справочник по массажу / В. И. Васичкин. – Л.: Медицина, 1991. – 192 с.

Погладжування, його фізіологічний вплив на організм людини

Погладжування - один з найпоширеніших прийомів масажу. Погладжування впливає тільки на шкіру. Це легкий поверхневий прийом, який виконується долонною поверхнею максимально розслабленої кисті. Чотири пальці при цьому зімкнуті, а великий відведений до межі.

Погладжування слід проводити спокійно, але ритмічно, легко і вільно, ковзаючи рукою (руками) по шкірі. Цей прийом виконується на самому початку масажу, в середині, після жорстких прийомів і в кінці масажу в
якості заспокійливого впливу, а також при зміні одного прийому іншим.

Фізіологічний вплив погладжування на організм:

1) Нормалізує збудження і гальмування в нервовій системі. Вплив погладжування на нервову систему залежить від дозування і методів: глибоке погладжування здатне збуджувати нервову систему, а поверхневе погладжування, навпаки, заспокоює.

2) Сприяє м'язовому розслабленню;

3) Видаляє віджилі лусочки епідермісу, покращує шкірне дихання, посилює видільну функцію сальних і потових залоз;

4) Сприяє розкриттю шкірних капілярів, тобто стимулює обмінні процеси в шкірі і підшкірній клітковині;

5) Підвищує місцеву температуру шкіри;

6) При тривалому застосуванні діє знеболююче;

7) Є гімнастикою для кровоносних судин шкіри: розширює їх, «включає» в роботу резервні капіляри; швидкість кровообігу в них значно збільшується, отже, збільшується споживання тканинами кисню;

8) Посилюється відтік венозної крові і лімфи, усуваються застійні явища;

9) Збільшується кількість еритроцитів і тромбоцитів;

10) Поліпшуються еластичність і пружність шкіри.

Зважаючи на вищевикладене, масаж прогладжуванням рекомендується при підвищеній збудливості, після значного фізичного навантаження, при поганому сні, травмах і ушкодженнях, спазмах і т. д.

Техніка виконання погладжування

Основні види прийому погладжування:

1. Прямолінійне.

2. Зигзагоподібне.

3. Спіралеподібне.

4. Почергове.

5. Комбіноване.

6. Поздовжнє, однією і двома руками (фінський варіант).

7. Концентричне (на великих суглобах).

8. Колоподібне (на дрібних суглобах).

Прийоми прямолінійного, зигзагоподібного і спірале-
видного погладжування наведено на рис. 2, прийоми почергового та комбінованого погладжування на рис. 3.

Рис. 2 Рис. 3

Прямолінійне погладжування виконується переднім ходом, тобто кисть ковзає вперед великим і вказівним пальцями, масажист при цьому стоїть перпендикулярно (обличчям, грудьми) до масажованого. Всі види погладжування, виконуються долонною поверхнею розслабленої кисті. Чотири пальці зімкнуті, а великий відведений, наскільки можливо. Кисть або кисті при цьому широко
охоплюють відповідну ділянку тіла.

Зигзагоподібне погладжування по масажованій ділянці здійснюється легко, без напруги і різких рухів. Цей вид погладжування завжди проводиться переднім ходом і діє заспокійливо.

Спіралеподібне погладжування дуже схоже на зигзагоподібне погладжування. Відмінність його в тому, що рух
руки по масажованій ділянці здійснюється спіралевідно. Дія його викликає більше тонізування, ніж зигзагоподібне погладжування.

Почергове погладжування. При виконанні цього прийому рухи руками здійснюються безперервно: коли одна рука закінчує погладжування переднім ходом, інша переноситься хрестно над нею і повторює той же рух зворотним ходом.

Комбіноване погладжування включає в себе прийоми прямолінійного, зигзагоподібного і спіралеподібного погладжування. Одна рука пересувається переднім ходом, інша - зворотнім. При цьому одна рука, закінчивши рух біля верхньої межі масажованої ділянки, переноситься хрестно над іншою рукою у вихідну позицію для початку нового руху. Рухи рук повинні слідувати безперервно один за іншим. Масажований при цьому повинен увесь час відчувати їхній дотик.

Поздовжнє прогладжування однією і двома руками. Прийом запозичений з фінського спортивного масажу. При проведенні цього прийому кисть масажиста розташовується уздовж маса жованої ділянки, нігтьовими фалангами вперед, великі пальці при цьому відведені якнайбільше, як і при інших видах погладжування. Рухи виконуються двома руками почергово (рис. 4).

Рис. 4

Концентричне погладжування застосовується при масажі великих суглобів. Масажист накладає на масажовану ділянку кисті рук долонями вниз по можливості ближче одна до одної і робить кругові рухи в вигляді вісімки, великими пальцями погладжуючи зовнішню сторону суглоба, а іншими – внутрішню. Рух посилюється, коли кисть ковзає до проксимальної частини масажованої ділянки і послаблюється при поверненні до дистальною частини (рис. 5).

Рис. 5

Колоподібне погладжування виконується на дрібних суглобах (рис. 6, а, б). Для цього основу кисті накладають на суглоб і роблять кругові рухи в сторону
мізинця (правою за годинниковою, лівою проти годинникової
стрілки).

Рис. 6. Кругоподібне прогладжування на дрібних суглобах:

а – І варіант; б – ІІ варіант.

Допоміжні види прийому погладжування:

1. Щипцеподібне.

2. Граблеобразное.

3. Гребенеподібне.

4. Гладіння.

Щипцеподібне – виконується щипцеподібно складеними
пальцями, частіше 1-м, 2-м, 3-м або тільки 1-м, 2-м пальцями. Застосовується при масажі пальців кисті, стопи, сухожиль, невеликих м'язових груп обличчя, вушних раковин, носа.

Граблеподібне – граблеподібно розставленими випрямленими пальцями однієї або обох кистей. Вплив посилюється при збільшенні кута між пальцями і масажованою ділянкою, а також при обтяженні кистю. Цей вид прогладжування застосовується в області волосяної частини голови, міжреберних проміжків, на тих ділянках тіла, коли необхідно обійти місця з пошкодженням шкіри (рис. 7).

Гребенеподібне – виконується кістковими виступами основних фаланг напівзігнутих в кулак пальців однієї або двох кистей. Застосовується на великих м'язових групах в області спини, тазу, на поверхні стопи, долонній поверхні і там, де сухожильні піхви покриті щільним апоневрозом (рис. 8).

Рис. 7 Рис. 8

Гладіння – виконується тильними поверхнями зігнутих під прямим кутом в п'ястно-фалангових суглобах пальців кисті, однієї або двома руками. Застосовується на спині, обличчі, животі, підошвах. Цей вид погладжування надає більш полегшений вплив на тканини, ніж
попередні (рис. 9).

Рис. 9

Методичні рекомендації щодо проведення погладжування (за В. М. Фокіним):

1. Руки масажиста при доторканні ковзають по шкірі,
не зміщуючи її і не утворюючи складки.

2. Всі прийоми погладжування виконуються повільно,
ритмічно, в темпі 24-26 рухів на хвилину.

3. Рухи при доторканні слід доводити до найближчих лімфатичних вузлів, а тиск руки, що масажує має поступово зростати від початку до середини масажованого сегменту і слабшати до кінця прогладжування, наближаючись до лімфатичних вузлів.

4. Погладжування поверхні згиначів кінцівки має бути глибшим, так як тут проходять більш великі лімфатичні судини і вени (Куничев, 1979).

5. Руки масажиста при доторканні повинні повертатися у вихідне положення найкоротшим шляхом, що дозволяє затрачати менше сил і не виконувати зайву роботу.

Методичні вказівки (за В. І. Дубровским):

1. При проведенні погладжування м'язи масажованої ділянки повинні бути в розслабленому стані.

2. Погладжування виконується як самостійно (наприклад, при свіжій травмі), так і в поєднанні з іншими масажними прийомами (розтирання, розминання і вібрація).

3. Масаж починають з погладжування і закінчують погладжуванням.

4. Погладжування виконується повільно, ритмічно, м'яко, по ходу крово- і лімфотоку (на спині в обох напрямках).

5. При набряках, лімфостазі та гострих травмах погладжування починають з проксимальних ділянок, а з другого дня - з травмованої ділянки.

6. При виконанні погладжування рука (долоня) повинна щільно охоплювати масажовану ділянку і ковзати в напрямку до прилеглих лімфовузлів.

7. Погладжування необхідно починати з проксимальних відділів, а після декількох масажних рухів переходити до погладжування дистальних відділів (до найближчих лімфовузлів).

8. Не обов'язково користуватися усіма варіантами погладжування в одній процедурі.

9. Погладжування є підготовкою масажованої ділянки до наступних масажних прийомів.

Помилки при виконанні погладжування (за В. І. Васічкіним):

1) сильний тиск на шкіру, що може викликати неприємні відчуття у пацієнта;

2) дуже швидкий темп і різке виконання прийому;

3) нещільне прилягання руки до масажованої поверхні, що веде до нерівномірного впливу і неприємних відчуттів.