2015-04-12
190Одним із методів активізації населення в Бразилії було бюджетування знизу. У Бразилії цей процес використовують в 190 різних за розміром містах, а також на більш високому рівні, для формування бюджету в шести штатах країни.
Його результати відчули на собі жителі багатьох великих і середніх міст, а зараз цей досвід намагаються переймати у десятках міст по всьому світові. Останінй приклад - один з невеликих районів Чикаго в минулому році розподілив таким чином близько 2 млн доларів, і це лише перша спроба.
Бюджетування знизу – доволі успішний алгоритм, який дозволяє групі людей (жителям міста), керувати спільними ресурсами (міським бюджетом).
Коротко кажучи, це процес коли жителі самі визначають, на що краще спрямувати бюджетні кошти. Найголовніше в його організації - зробити так, щоб громадяни були залучені достатньо широко, а також, щоб вони побачили результат - їх пропозиції були враховані.
Починалося все в місті Порто-Алегре, в 1989 році, коли на виборах в місцеву владу перемогли ліві. Вони йшли з обіцянками, що створять реальні механізми самоврядування. Залучити людей, які вже давно не вірили, що зможуть вплинути на глибоко корумповану владу і витягнути місто з фінансової та інфраструктурної ями, вдалося саме за допомогою народного бюджетування.
На той момент третина мешканців животіли в міських нетрях, проте за дослідженням Світового банку, вже в 1997 році в Порто-Алегре кількість домів з каналізацією збільшилася з 75% до 98%. Кількість шкіл збільшилася в чотири рази.
1. Процес починається з того, що місто розподіляється на "округи інвестування", в Порто-Алегре їх було 16.
2. Далі, організатори процесу залучают громадян до низки місцевих та/або тематичних зібрань, на яких учасники визначають пріоритети - що фінансувати? і роблять пропозиції для зміни міського бюджету.
На таких зустрічах голосуванням обираються спеціальні представники, задача яких слідкувати за викнанням бюджету протягом року. Всі зустрічі обов"язково відкриті, широко і завчасно проанонсовані. Влада, як правило, посилає на них своїх офіційних осіб, щоб отримати вимоги, пояснити, які пріоритети є у керівництва містом, та захистити свої дії.
Спеціальний відступ для тих з читачів, хто одразу заявить "у нас не такі люди, у нас це в принципі неможливо через недовіру та апатію" - в Порто Алегре в перший раз по всьому мільйонному місту вдалося залучити до зустрічей лише одну тисячу людей. І це після декількамісячної підготовки і допомоги з боку влади. Наразі, в бюджетуванні знизу там щорічно беруть участь близько 50 000 громадян.
Правильно організований процес бюджетування знизу відповідає на два головних питання - на що в першу голову місто повинно витрачати гроші в бюджетному році (визначаєтся приоритет серед декількох стандартних інвестиційних напрямків: освіта, екологія, комуналка, відпочинок, здоров’я тощо), і друге питання - скільки грошей на ці напрямки отримає кожен з районів міста.
По-перше, в класичному варіанті бюджетування знизу, для розподілу використовується лише "інвестиційна" частина коштів - все що залишається після обов"язкових та капітальних витрат. Як правило, це 10-20% від розміру бюджету міста. Однак, є приклади коли деякі муніципалітети йдут далі, і в них до бюджетуванням знизу залучається вся сума бюджету.
По-друге - коли загальна сума відома, 1) на місцевих зустрічах визначають, які з 13 основних напрямків інвестування для цієї місцевості є найбільш актуальними - освіта, відпочинок, комунальні служби, тощо і 2) наскільки багато коштів виділити на той чи інший регіон.
Тут виникає цікавий момент – чим активніше проводив зібрання кожен з районів, тим більше обраних представників він зможе надіслати до загальних зборів на рівні міста - а саме ці представники будуть вирішувати голосуванням, які інвестиційні напрямки є приоритетними. Таким чином, тут є і можливість конкуренції, і потенційна небезпека що пасивні райони будуть менеш впливати на кінцеве рішення.
А тепер ще цікавіше - як визначити, скільки коштів на ці приоритетні напрямки отримає кожен з районів? Щоб уникнути зловживань, використовується повністю відкрита формула, величину компонентів у якій можна перевірити. У формулу входить кількість населення у районі, потреби регіону та пріоритет, який визначено для кожного з інвестиціних напрямків під час зборів у цьому районі.
Прозора та підкреслено бюрократична формула розподілу коштів по районам дозволяє сильно зменшити ризик конфліктних ситуацій під час такого процесу.
По-третє, процес сплановано таким чином, що фінальні пропозиції по напрямкам інвестування, які визначає з"їзд представників, та кількість коштів по районам, які визначає формула, надходять до момента голосування по бюджету в муніципальній владі. Хоча на рівні законів не визначено, що такі пропозиції враховувати обов"язково, однак:
- владі дуже важко пояснити, чому обгрунтовані пропозиції від такої великої кількості громадян відкидаются в смітник;
- популярність обраних посадовців після подібного фокуса зменшується, і їм стає важче знову потрапити на посаду.
Четверте, і дуже важливе. Навіть після затвердження запропонованого знизу бюджету, процес не припиняється, в тому числі проводятся зустрічі його учасників. На зустрічах відслідковують, як відбувається виконання бюджету, і відбувається спілкування з обраними виконавчими представниками - про яких ми писали вище - які зобов"язані слідкувати за виконанням з бюджету і підтримувати зв"зок з владою. В перший місяць року на зборах відбуваєтся огляд виконаних проектів, оцінка вдалості фінансування, і одночасно збори починають приймати пропозиції щодо бюджету на наступний рік та слідкувати, як виконується бюджет року поточного.
В процесі організації, проведення та стеження за виконанням бюджету знизу у людей зростає впевненість та відповідальність, а між людьми збільшується довіра. В суспільстві створюєтся соціальний капітал, не менш важливий, ніж капітал фінансовий.
Программа "Народный бюджет" - 2013 начала реализовываться в Одесской области. В 2013 году масштабная работа, которая проводится в социально-экономической сфере региона в рамках "Народного бюджета", будет продолжена.
