Третє – підготовка і поширення матеріалів в електронній формі

Web-сайт NDL надає широкі можливості для ознайомлення з матеріалами проведених досліджень. Користувачі, перебуваючи будь-де в межах Японії, за допомогою ПК мають змогу прочитати та роздрукувати (японською мовою) такі інформаційно-аналітичні продукти RLRB, як «Довідник» («Reference»), «Короткий огляд» («Issue Brief»), «Зарубіжне законодавство» («Foreign Legislation») та ін.

На додачу до цих послуг, досліджень та юридичних довідок Бюро проводить ряд інших заходів. Наприклад, з 2005 фінансового року з метою підвищення якості обслуговування було розпочато безпосереднє вивчення потреб членів парламенту в сфері інформаційно-аналітичного забезпечення.

Визначаючи стратегію подальшого розвитку, NDL виходить з головного пріоритету – «розширення функції юридичної підтримки з метою покращення обслуговування Національного парламенту».

У планах RLRB – посилення прогнозної складової у дослідженнях, підвищення якості обслуговування запитів користувачів, функціонування як «інформаційного центру для членів парламенту» у співробітництві з іншими підрозділами Бібліотеки.

Загалом, функціонування Бібліотеки Конгресу та Національної парламентської бібліотеки Японії відображає основні прогресивні сучасні тенденції у розвитку комунікативної взаємодії бібліотечних установ із урядовими структурами – розширення спектру послуг, інформаційний супровід усіх етапів діяльності законодавчого органу країни, виробництво власної вторинної інформаційно-аналітичної продукції політико-правової тематики, здійснення міждисциплінарних та прогнозних досліджень, розширення можливостей доступу користувачів до потрібної їм інформації за допомогою використання нових електронних технологій, посилення інтерактивної складової в процесі обслуговування користувачів шляхомпроведення консультацій, лекцій та семінарів. Окреслені напрями діяльності в різних масштабах та з різним ступенем якості здійснюються також Бібліотекою Палати лордів (The House of Lords Library) та Бібліотекою Палати общин Великобританії (The House of Commons Library), Парламентською бібліотекою Канади (The Library of Parliament of Canada), Парламентською бібліотекою Австралії (The Parliamentary Library of Australia), Парламентською бібліотекою Російської Федерації та ін.

З іншого боку, поряд з парламентськими бібліотеками у ряді країн допомогу у ефективному здійсненні владою управлінських функцій надають президентські бібліотеки та інші бібліотеки структур виконавчої гілки влади.

Типовий приклад – функціонування Президентської бібліотеки Республіки Білорусь.

Серед пріоритетів Бібліотеки – бібліотечно-бібліографічне та інформаційне забезпечення діяльності Президента Республіки Білорусь, його Адміністрації, Національних Зборів, Ради Міністрів, Конституційного та Верховного судів республіки та інших республіканських органів державного управління, місцевих виконавчих та розпорядчих органів.

Створений у складі Бібліотеки Інформаційно-аналітичний відділ здійснює інформаційне обслуговування Адміністрації Президента Республіки Білорусь, Національних Зборів, Ради Міністрів і органів місцевого управління і самоврядування; веде архів виступів і публікацій Президента Республіки Білорусь, а також матеріалів про його діяльність; складає бібліографічні покажчики: «Держава і право» («Дзяржава і права»), «Література з питань місцевого управління і самоврядування» («Літаратура па пытаннях мясцовага кіравання і самакіравання»), «Парламентська діяльність: теорія і практика» («Парламенцкая дзейнасць: тэорыя і практыка»).

З огляду на посилення в контексті глобалізації інтеграційних процесів і оформлення інтегрованих міжнародних політичних утворень, зокрема ЄС, виникла потреба у забезпеченні їх управлінським структурам належного інформаційно-аналітичного супроводу. Показово, що для виконання цієї функції було залучено бібліотечний досвід, результатом чого стало заснування Бібліотеки Європейського парламенту (European Parliament Library), яка є членом організації інституційних бібліотек ЄС EUROLIB (https://www.eurolibnet.eu/3/72/&for=show&tid=7917).

Місією Бібліотеки, задекларованою на її офіційному сайті, визначено підтримку законодавчої, контрольної та репрезентативної функцій Європейського парламенту шляхом забезпечення високоякісного інформаційного обслуговування, яке має бути оперативним, об’єктивним і неупередженим. З метою задоволення інформаційних потреб Європарламенту Бібліотека функціонує у тісному партнерстві з департаментами політики та проектними командами, з іншими відповідними внутрішніми та зовнішніми службами, що займаються інформаційною діяльністю. Бібліотека прагне до надання послуг за принципом трьох «е» – ефективних, кваліфікованих та економних (effectively, efficiently and economically).

Співробітники Бібліотеки надають інформаційні послуги, які допомагають членам Європарламенту виконувати їх індивідуальні парламентські функції, надають інформаційну допомогу комітетам, доповідачам, проектним командам і політичним відділам у виконанні їх парламентських функцій. Фактично Бібліотека здійснює управління знаннями, організовуючи повторне використання інформації, яка продукується проектними командами, шляхом надання доступу до неї іншим структурам ЄП з метою підвищення ефективності їх функціонування.

Форми надання інформаційних послуг Бібліотекою можуть бути різні, починаючи із зручної для самостійного користування web-сторінки, до надання структурованої інформації стосовно потрібної літератури і проведення інформаційно-консультативної роботи. Користувачам подобається практика отримання послуг шляхом використання медіа та можливостей читальних залів, інтранету, роздруку та он-лайн-сервісів.

З метою надання користувачам усієї можливої потрібної їм інформації Бібліотека не лише кооперує свою діяльність з іншими структурами Європарламенту та Європейськими інститутами, але також тісно співпрацює з Інформаційними структурами національних парламентів. Вона функціонує як координатор тих інформаційних потоків, які виходять з національних інформаційних відділів, і забезпечує до них доступ іншим уповноваженим особам настільки, наскільки це узгоджується з основною метою створення цієї інформації, і за умови користі Європарламенту і помірних витрат.

Серед основних напрямів діяльності бібліотеки – надання довідкових послуг з основних європейських проблем усіма мовами ЄС, доступу до документів Європейського парламенту та тих, що стосуються його діяльності, до документів, що відображають і стосуються діяльності і політики інститутів Європейського союзу, права ЄС, міжнародного права, діяльності міжнародних організацій, а також національних інститутів, національного права, загальних статистичних даних тощо.

Ще одна мета Бібліотеки – формування нового іміджу бібліотек та популяризація діяльності міжбібліотечної асоціації в інститутів, що ними обслуговуються. Бібліотека сприяє розвитку специфічного бібліотечного інструментарія, шляхом посилення міжбібліотечної кооперації Бібліотека забезпечує високий рівень надання послуг, досягає високої якості інформаційно-аналітичних матеріалів, що готуються її співробітниками. Це дає змогу говорити про внесок бібліотечних установ у загальноєвропейський розвиток економіки та технологій, продуктів та послуг.

В Україні забезпечення інформаційного супроводу процесів політичної комунікації бібліотечними установами на рівні вищих владних структур є пріоритетним напрямом діяльності Національної Парламентської бібліотеки України, яка здійснює бібліотечно-інформаційне обслуговування депутатів Верховної Ради України та рад нижчого рівня.

До послуг користувачів Бібліотеки – бази даних (БД) «Ліга. Закон», «Законодавство України» (тексти законодавчих, нормативних документів); власні БД, які представлені на веб-сайті бібліотеки, серед яких – «Політика і політики в дзеркалі періодичних видань України (з 2000 р.)».

В результаті успішного здійснення Канадсько-українського проекту спільно з Канадським товариством приятелів України протягом 1999-2001 рр. на базі відділу був створений Українсько-канадський парламентський інформаційний центр.

З травня 1999 року в структурі Бібліотеки функціонує «Відділ інформаційного забезпечення Верховної Ради України», створений з метою сприяння законотворчій діяльності Верховної Ради України шляхом надання інформаційних послуг народним депутатам, їх помічникам та працівникам апарату ВРУ.

Серед інформаційних послуг, які пропонуються відділом користувачам Бібліотеки, – підготовка інформаційних матеріалів на запити народних депутатів, їх помічників та службовців апарату Верховної Ради України; підбір і обробка інформаційних матеріалів до законопроектів, що розглядаються на сесіях українського парламенту; створення гіпертекстової бази даних «Політика і політики у дзеркалі періодичних видань України», що постійно поповнюється і розміщується на Інтернет-сторінці Бібліотеки за адресою: https://cuprc.nplu.org/; надання інформаційних послуг користувачам Бібліотеки з використанням бази даних «Ліга. Закон»; надання доступу до підсобного фонду відділу, який складається з англомовної канадської літератури з питань законодавства та довідкових видань українською мовою.

Спеціальною бібліотекою, яка забезпечує формування, зберігання та ефективне використання бібліотечного фонду як упорядкованого зібрання документів з питань права та парламентаризму, політики та економіки, науки, освіти, культури та інших питань функціонування та розвитку українського суспільства та інших країн світу є Бібліотека Верховної Ради України.

Паперовий фонд БВРУ складається з двох типів бібліотечних документів: офіційних видань – документів про результати діяльності парламенту та інших інститутів влади, та інших видань, необхідних для здійснення конституційних повноважень парламенту, книжкових, газетних і журнальних, що складають профіль комплектування документного фонду БВРУ. Електронний ресурс БВРУ складають документи на CD-ROM і близько 1200 документів, які мають електронну копію (див. Додаток Г). Щорічно Бібліотеку відвідують близько 6.тис. осіб, бібліотечну web-сторінку – близько 84 тис.; надається близько 20 тис. документів, понад 1200 бібліотечних довідок.

Крім надання документів на паперових та інших носіях інформації з фондів БВРУ та з фондів бібліотек інших систем і відомств України, здійснення інформаційно-бібліографічного пошуку з використанням паперових та електронних (в тому числі Інтернет) вітчизняних та зарубіжних бібліотечних ресурсів, інформування про нові надходження документів до фондів бібліотеки та допомоги користувачам у виборі відповідних інформаційно-пошукових засобів Бібліотека також пропонує складання тематичних добірок документів; виконання бібліотечних довідок з питань порядку дня засідань сесії, комітетів і фракцій та з інших питань, що безпосередньо належать до діяльності Верховної Ради України; підготовку бібліографічних покажчиків до законопроектів та з проблем парламентської діяльності. Співробітниками Бібліотеки також здійснюється підготовка щотижневих оглядів публікацій в центральній пресі, пов’язаних з діяльністю Голови Верховної Ради України; підготовка щоденних анотованих оглядів центральної преси та регулярних повнотекстових «Оглядів регіональної преси».

Як бачимо, вітчизняні бібліотеки, які беруть участь у забезпеченні інформаційного супроводу законодавчого процесу, на сьогодні лише частково реалізують ті напрями роботи, які здійснюються бібліотеками аналогічного спрямування країн Заходу. Безумовно, суттєвим зрушенням стало впровадження в щоденну бібліотечну практику використання ПК і електронних технологій. Разом з тим аналіз послуг, що надаються Національною парламентською бібліотекою України та Бібліотекою Верховної Ради України, не дає змогу говорити про пріоритетність в їх діяльності дослідницького напряму, не говорячи про здійснення міждисциплінарних досліджень, як це практикується, наприклад, в Національній парламентській бібліотеці Японії. Поки що в перспективі залишається і така форма комунікативної взаємодії між бібліотекою та представниками законодавчої гілки влади, як проведення семінарів та брифінгів, безпосередніх консультацій, вивчення запитів користувачів. Вітчизняні бібліотеки не пропонують, а парламентські структури не замовляють послуг стосовно безпосереднього інформаційного супроводу у законодавчому процесі різних етапів діяльності Верховної Ради України. Так, до компетенції відповідних бібліотечних відділів БВРУ та НПБУ не входить надання допомоги в роз’ясненні цілей певного законопроекту, визначенні його місця в попередньому законодавстві та наслідків після його ухвалення, обрахування вартості реалізації, аналіз проблем, які можуть виникнути у зв’язку з реалізацією законопроету, та визначення альтернативних шляхів для їх вирішення, формалізування законодавчих рішень та ініціатив.

Найбільш наукоємними, такими, що потребують аналітико-синтетичного опрацювання широкого кола різноманітних за своїм характером джерел та високої компетентності виконавців, є послуги з підготовки інформаційних матеріалів на запити народних депутатів, їх помічників та службовців апарату Верховної Ради України та підбору і обробки інформаційних матеріалів до законопроектів, що розглядаються на сесіях українського парламенту, які пропонуються НПБУ.

На сьогодні можна стверджувати, що серед послуг, що надаються співробітниками БВРУ та НПБУ, переважають послуги пошукового, довідкового та реферативного характеру. Прогнозний, експертний або оціночний та дослідницький напрями відсутні або офіційно не представлені.

Основними причинами такої ситуації є недостатнє усвідомлення потенціалу бібліотек як інформаційних центрів у політичній комунікації з боку як самих бібліотечних співробітників, так і влади, та як наслідок – недостатній рівень фінансування вітчизняних бібліотечних установ. Для довідки – в Обґрунтуванні бюджету Бібліотеки Конгресу США на 2012 рік (Library of Congress Fiscal 2012 Budget Justification https://www.loc.gov/about/reports/budget/fy2012.pdf) йдеться про необхідність виділити їй у 2012 фінансовому році загальний бюджет у розмірі 707,8 млн дол., що на 23,5 млн або на 3,4 % перевищує бюджет 2011 р. Потреба у збільшенні фінансування пояснюється двома причинами: по-перше, необхідністю посилення рівня захисту інформації і систем в межах бібліотеки, по-друге, необхідністю розширення сфери дослідницької експертизи, що здійснюється Дослідницькою службою Конгресу, з метою продовження надання належної інформаційної підтримки діяльності Конгресу. Загалом з метою здійснення якісної експертизи і посилення аналітичної місткості матеріалів Служби, що стосуються сфери науки і технологій, охорони здоров’я, фінансової економіки і бухгалтерського обліку, соціального розвитку, зокрема проблеми зайнятості, імміграції і робочої сили, на фінансування CRS у 2012 році передбачено виділення 2,723 млн дол.

Водночас Проектом Закону про Державний бюджет України на 2012 рік, розміщеному на офіційному веб-сайті Верховної Ради України, фінансування діяльності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського було передбачено в розмірі 63 152,3 тис. грн, з яких 44 412,1 тис. грн мали бути спрямовані на оплату праці й комунальних послуг та енергоносіїв, фінансування ж усього комплексу бібліотечної та музейної справ, виставкової діяльності, здійснення культурно-інформаційної та культурно-просвітницької діяльності передбачено в межах 288 655,2 тис. грн, з яких видатки розвитку загального фонду складали 5 191,1 тис. грн, а видатки розвитку спеціального фонду – 2 588,9 тис. грн. Такі обсяги фінансування практично унеможливлюють розвиток вітчизняних бібліотек, не дають їм змоги залучати за контрактом до виконання складних запитів вузьких спеціалістів з потрібного питання, створювати необхідні дослідницькі відділи, які складалися б з висококласних фахівців, у своїй структурі та розвивати прогнозний, експертний та дослідницький напрями у своїй роботі.

Водночас, за визначенням ІФЛА, посилення ролі парламентських бібліотек та дослідницьких служб парламентів є перспективним напрямом сучасної політики бібліотек як основних помічників парламентарів у виконанні їх законодавчих функцій, в їх контролі над діями виконавчої влади і в загальному обговоренні політичних питань; сприянні процесу демократизації та законодавчому процесу; просуванні знання щодо законодавства і законодавчого процесу для забезпечення прозорості і посилення демократичної участі; обміні досвідом, знаннями, способами вирішення проблем і роботи в мережі; розробці стандартів і кращих методик забезпечення парламентів інформацією і знаннями і сприянні їх просуванню; забезпеченні дискусії з питань, пов’язаних із законодавчим процесом [416].

Отже, усвідомлення ролі і місця бібліотек у системі політичної комунікації як самими бібліотечними співробітниками, так і владними структурами, підвищення рівня фінансування бібліотек, вивчення і впровадження передового досвіду функціонування бібліотек урядових департаментів зарубіжних країн дасть змогу більш ефективно реалізувати свої можливості як вітчизняним бібліотекам, так і українській владі, яка у підсумку отримає адекватний вимогам сучасності інформаційно-аналітичний супровід своєї діяльності.

Інший рівень взаємодії з владними структурами демонструють національні бібліотеки, для яких інформаційно-аналітичний супровід політичних процесів у державі є лише одним з багатьох напрямів їх діяльності. Так, наприклад, для Національної Бібліотеки Китаю (The National Library of China – NLC) «надання інформаційно-довідкових послуг центральному уряду, іншим державним організаціям, громадським організаціям та широкій громадськості» є лише одним із завдань, наряду із збиранням та збереженням вітчизняних і зарубіжних публікацій, національною координацією збереження документів та консерваційних робіт, дослідженнями в бібліотеці розвитку бібліотечних послуг і програм.

Разом з тим Національна бібліотека Китаю активно вивчає ресурсний масив та специфіку діяльності законодавчих довідкових служб для центрального уряду з метою розробки, вдосконалення і надання таких послуг безпосередньо вищому законодавчому органу нації. Бібліотека також надає інформаційні послуги для Всекитайських зборів народних представників (National People's Congress), Китайської народної політичної консультативної конференції (Chinese People’s Political Consultative Conference), Ради голів Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників (Council of Chairs of the Standing Committee of the National People’s Congress), Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників (Standing Committee of the National People’s Congress) і спеціальних комітетів Національного Народного Конгресу (Special Committees of the National People’s Congress). NLC створено систему інформаційно-аналітичної кооперації з багатьма міністерствами й комісіями, зокрема, через заснування при міністерствах власних філіалів.

Необхідність забезпечення інформаційного супроводу реформ в Китаї обумовила посилення інтелектуальної складової у бібліотечних процесах, орієнтацію не лише на надання послуги, а й на проведення досліджень. Досить промовистою у цьому контексті стала реорганізація у 1975 році Довідкового відділу (Reference Department) у Довідково-дослідницький відділ (Reference Research Department), серед завдань якого – інформаційне обслуговування центральних державних органів влади.

Відділ проводив важливі наукові дослідження для уряду та неурядових організацій, зокрема «дослідження нафтових матеріалів у розвинених країнах» («investigation on petroleum materials in developed countries») для Комісії з Науки і Технологій (Scientific & Technological Commission), вивчення «тенденцій розвитку науки і технологій в розвинених країнах» для Комітету Науки і Технологій Пекіну (Science and Technology Committee of Beijing).

Для того, щоб допомогти деяким урядовим організаціям у визначенні стратегії аграрної політики, експерти NLC знайшли і опрацювали велику кількість матеріалів стосовно вирішення аграрної проблеми в США, рівня механізації сільського господарства інших країн, вирішення проблеми прибутку з одиниці площі в агросекторі Японії, а також стосовно питань електрифікації, механізації, перевезень і добрив провідних країн з ринковою економікою з наступною адаптацією результатів досліджень до особливостей умов Китаю.

Протягом 14 років відділом було дано більше 30 тис. висновків з різних питань і отримано подяки уряду, академічних установ та окремих користувачів.

У 1998 році за рішеннями ХV Всекитайських зборів щодо удосконалення якості законодавства у складі NLC було створено Довідковий відділ з права й ухвалення рішень (Law and Decision Making Reference Department – LDMRD). Його місією стало забезпечення інформаційного обслуговування законодавчого процесу і процесу ухвалення рішень органами державної влади. Заснування відділу такої спеціалізації започаткувало новий період в історії Національної бібліотеки Китаю у її обслуговуванні центральних державних органів [434]. З початком функціонування LDMRD відбулось розширення як кола користувачів Бібліотеки, так і спектру, кількості та якості послуг, які надавались її співробітниками. Новим етапом стало використання в діяльності NLC електронних технологій, що дало змогу впровадити нові специфічні консультативні послуги, проектні огляди і рекомендації для різноманітних урядових агенцій у процесі ухвалення ними рішень.

Інформаційно-аналітичне обслуговування владних структур є складовоюдіяльностітакож для Національної бібліотеки Республіки Казахстан, хоча про це не йдеться у стратегічних пріоритетах Бібліотеки. Тим не менше, у структурі бібліотеки створена Система інформаційного забезпечення держслужбовців Республіки Казахстан. Система призначена для оперативного інформування держслужбовців про нові надходження літератури з широкого спектру питань і тем. Для надання потрібної інформації використовується база даних казахстанських видань «Казахстан: минуле і сьогодення» Національної бібліотеки, яка на сьогодні налічує більше 600 тис. бібліографічних описів. База щоденно поповнюється матеріалами з 945 газет та 303 журналів республіканського, обласного, міського та районного значення. Утім доступ до бази обмежений, передбачена реєстрація користувачів і доступ до матеріалів з використанням паролю і логіна.

Інформаційний супровід процесу прийняття урядових рішень, забезпечення доступу до інформації, що продукується органами державної влади, допомога в управлінні такою інформацією здійснюється Бібліотекою і Архівами Канади (Library and Archives Canada – LAC). Здійснюючи інформаційний менеджмент, працюючи спільно з центральними агентствами, урядовими департаментами тощо в напрямі розвитку стандартів, інструментів і методів управління інформацією, Бібліотека сприяє збереженню урядом лідируючих позицій у цій сфері (проекти Бібліотеки, впроваджені на підтримку інформаційного менеджменту для уряду Канади та канадських установ, див. Додаток Д). Інформаційно-аналітичні послуги надаються співробітниками Бібліотеки як безпосередньо у самій бібліотеці, так і з використанням сall-центру та web-сторінки.

В Україні на рівні національних бібліотек приклад ефективного функціонування бібліотеки як центру інформаційно-аналітичного супроводу діяльності органів державної влади дає Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського (НБУВ) НАН України. Місією Бібліотеки є науково-інформаційне забезпечення розвитку суспільства та збереження документальної спадщини України. В рамках цієї широкої місії для НБУВ є логічним виокремлення спеціальним напрямом діяльності забезпечення інформаційного супроводу суспільно-політичних процесів у державі, надання науково-інформаційної підтримки діяльності владних структур, в першу чергу Верховної Ради України, Адміністрації Президента України і уряду.

Основою для якісного виконання цього завдання і лідерства НБУВ у сфері інформаційно-аналітичного обслуговування органів державної влади стало поєднання таких складових, як унікальні фонди, розроблена відповідно до вимог сучасності методика опрацювання інформаційних масивів, кваліфікований персонал, 20 % якого – наукові співробітники. Заснована відносно недавно, у 1918 р., на сьогодні Бібліотека імені В. І. Вернадського являє собою головний науково-інформаційний центр України.

Слідуючи бібліотечній традиції, НБУВ виступає сховищем офіційних урядових документів, поточних офіційно-документальних видань: у фондах Бібліотеки зберігаються Конституція України, Кодекси України, Хронологічне зібрання законів, указів Президії Верховної Ради, постанов і розпоряджень уряду України, Відомості Верховної Ради України, Офіційний вісник України, укази Президента України, Конституції зарубіжних країн.

У структурі Бібліотеки також сформовані відділи, що безпосередньо займаються пошуком, збиранням, організацією, зберіганням, виробництвом та поширенням інформації, що стосується політичної сфери суспільства, та до компетенції яких відноситься підтримка систематичної комунікативної взаємодії з владними структурами.

Таким підрозділом Бібліотеки є, зокрема, Фонд Президентів України (далі – Фонд), заснований Указом Президента України від 5 квітня 1996 року № 244 (244/96) «Про надання Центральній науковій бібліотеці імені В. І. Вернадського статусу національної». Важливо підкреслити, що з моменту заснування Фонд діє на правах науково-дослідного інституту, що визначає дослідницький напрям у його діяльності як пріоритетний.

Фонд як спеціальна бібліотечно-архівна колекція є основним центром, що забезпечує збирання, збереження та впровадження в науковий і культурний обіг документальних матеріалів, які відображають державну, суспільно-політичну діяльність, творчість та життя Президентів України. В основному, це матеріали, що містять інформацію політико-правового характеру.

Співробітники Фонду здійснюють також формування баз даних про виступи Президентів України, відгуків про них і наукову експертизу точності цитування актів Президентів України та їхніх офіційних виступів у вітчизняній і зарубіжній пресі, займаються інформуванням широкої громадськості про діяльність Президентів України. Їх зусилля також спрямовані на розроблення і координацію під егідою Президентів України програми видання серії «Бібліотека Президентів України», яка включає найважливіші пам’ятки національної культури.

Серед основних завдань та функцій Фонду – інформаційно-аналітичне та бібліотечно-бібліографічне обслуговування Президентів України та їхніх служб, наукове опрацювання документів та створення науково-довідкового і довідково-пошукового апарату, вивчення досвіду функціонування інституту президентства інших держав, а також діяльності президентських бібліотек, фондів, архівів і аналогічних їм установ іноземних держав.

Основною формою науково-дослідної роботи Фонду стала підготовка інформаційно-аналітичних матеріалів з актуальних проблем президентського управління. Зокрема, протягом 2007–2009 рр. здійснювалась підготовка електронних інформаційно-аналітичних бюлетенів «Президентська влада в особливих ситуаціях: зарубіжний досвід» за темами: «Внесення змін до Конституції», «Створення двопалатного парламенту», «Депутатська недоторканність», «Актуальні питання президентського управління: зарубіжний досвід».

В контексті бібліотечно-бібліографічної роботи інформаційно-аналітичним відділом Фонду Президентів України було започатковано випуск серії «Науково-інформаційні ресурси про Президентів та інститут президентства», матеріали якої висвітлюють наявність науково-інформаційних ресурсів із питань функціонування інституту президентства та діяльності самих президентів, переважно в інших країнах світу, що дає можливість для дослідження і ефективної адптації зарубіжного досвіду до українських умов. Матеріали серії спрямовані на задоволення інформаційно-аналітичних потреб дослідників вітчизняного й зарубіжного досвіду функціонування інституту президентства, верховної виконавчої влади та діяльності президентських служб, а також співробітників цих служб у ході вирішення ними актуальних проблем функціонування інституту Президента України [232].

Для належного виконання своєї роботи Фонд одержує від Секретаріату Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, громадян відомості про наявність документів та інших матеріалів, пов'язаних з життям і діяльністю Президентів України; розробляє, за погодженням з Головархівом України та Бібліотекою, нормативно-методичні документи, що стосуються роботи Фонду; скликає конференції, наради, семінари з питань роботи з документальними матеріалами Фонду; визначає, відповідно до законодавства, порядок користування документами та іншими матеріалами, що знаходяться на зберіганні.

Помітну роль в забезпеченні можливості влади спиратись у своїй діяльності на політичні норми, цінності, ідеї, вироблені світовою спільнотою, відіграє відкритий у НБУВ читальний зал публікацій Організації Об’єднаних Націй – спеціалізований зал, що забезпечує оперативне інформаційне обслуговування читачів фондом документів ООН та її спеціалізованих установ.

Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського є єдиним в Україні депозитарієм ООН. Цей статус вона одержала у травні 1960 року. Крім того, НБУВ є депозитарієм таких установ, як ЮНЕСКО, Міжнародна організація праці, МАГАТЕ, Всесвітня організація торгівлі, Всесвітня організація охорони здоров’я, Міжнародна організація цивільної авіації. Це надає змогу отримувати їх видання безкоштовно.

Універсальний за змістом фонд надає користувачам можливість отримати унікальну інформацію з усіх напрямків діяльності Організації Об’єднаних Націй, забезпечує доступ, зокрема, до офіційних публікацій головних органів ООН (Генеральної Асамблеї, Ради Безпеки, Економічної і Соціальної Ради, Міжнародного Суду, Секретаріату), офіційних документів з історії створення ООН та загальних матеріалів про її діяльність, міжнародних договорів, угод та законодавчих актів, укладених під егідою ООН, публікацій з різних питань соціально-економічного розвитку, прав людини, запобігання злочинності, розвитку освіти, науки та культури тощо.

Частина фонду розміщена у відкритому доступі. В Залі публікацій ООН регулярно експонуються виставки нових надходжень та тематичні. Постійно експонується виставка, присвячена Україні, її участі в роботі в Організації Об’єднаних Націй. Створена картотека видань про Україну, що постійно поповнюється.

У структурі НБУВ сформована і успішно функціонує Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (далі – Служба, СІАЗ), яка займається підготовкою матеріалів, орієнтованих безпосередньо на задоволення інформаційно-аналітичних запитів органів державної влади всіх рівнів, громадських організацій, економічних структур, наукових працівників, які цікавляться суспільствознавчою тематикою.

Діяльність СІАЗ спрямовується на забезпечення оперативної та якісної обробки масивів нової інформації, сприяння веденню в обіг наявних суспільно значущих інформаційних фондів, творення вторинної синтезованої інформації, а також аналіз зарубіжного досвіду суспільних перетворень і його адаптацію до вітчизняних реалій.

Політологічний аспект діяльності Служби полягає в аналізі політичних процесів в українському суспільстві, дослідженні й сприянні наступності традицій розвитку українського суспільства і держави, концентрації та узагальненні прогнозно-аналітичної продукції з політичної проблематики.

Орієнтована на задоволення інформаційних запитів владних структур, політикума, економічних структур, громадських організацій, діяльність СІАЗ покликана сприяти вдосконаленню процесу управління, підвищенню ефективності рішень органів державної влади, розвитку ефективних громадських інститутів, гармонізації відносин численних державних і недержавних структур та демократизації суспільства, розв’язанню актуальних питань розвитку гуманітарної сфери, становленню громадянського суспільства, прискоренню наукового розвитку, а також – запобіганню політичним, соціальним, національним, релігійним та іншим конфліктам.

Аналітична інформація Служби є основою, виходячи з якої виконуються цільові замовлення, складаються прогнози. Серед пріоритетних напрямів здійснюваного СІАЗ моніторингу можна виокремити наступні:

- державотворчі процеси в Україні;

- вироблення зовнішньополітичної стратегії України, специфіка відносин «Україна – ЄС», «Україна – СНД» тощо, двосторонні відносини України;

- розвиток політичної структури держави, питання конституційної реформи, діяльність окремих політичних сил та їх відносини з владними структурами, громадськими організаціями, суспільно-політичними рухами;

- економічні процеси в Україні, серед яких найактуальнішими на сьогодні є ситуація в АПК та ПЕК, подолання кризових явищ, проблема поліпшення інвестиційного клімату, впровадження інноваційних технологій, а також участь України в міжнародних економічних проектах;

- актуальні проблеми становлення громадянського суспільства, розвитку гуманітарної сфери, серед яких посилена увага приділяється проблемам реформування системи освіти, медицини, підвищення рівня життя тощо;

- соціально-економічна ситуація в регіонах, регіональна політика влади;

- аналіз резонансних подій суспільно-політичного, економічного, культурного життя в Україні та за кордоном.

- розвиток культурно-гуманітарної сфери.

Окремо слід зазначити, що аналіз матеріалів за названими напрямами передбачає як висвітлення в цілому ситуації, прогнозування її перспективного розвитку і наукові рекомендації щодо розв’язання проблем, так і розгляд зустрічних процесів прийняття рішень відповідними структурами (зокрема органами державної влади), реалізації цих рішень та ефективності їхньої дії.

Зокрема, успішним виявився досвід забезпечення Службою інформаційного супроводу процесу виконання урядової програми у 2002 – 2003 роках. З метою виконання запиту Кабінету Міністрів України Служба протягом зазначеного часу здійснювала моніторинг матеріалів центральних та регіональних ЗМІ стосовно виконання урядової програми на місцях. Матеріали оброблялись, систематизувались, проводився їх аналіз, після чого розроблялись спеціальні рекомендації щодо вдосконалення урядової інформаційної політики.

Також протягом 2007 – 2009 років особлива увага приділялася аналізу громадської думки стосовно реалізації на практиці задекларованих владними структурами заходів щодо демократизації суспільного життя. Вивчався внесок у цей процес усіх гілок влади та органів державної влади й місцевого самоврядування в регіонах.

Інформаційно-аналітичні матеріали, підготовлені Службою, в електронному вигляді доводились до відома понад чотирьохсот адресатів в обласних центрах, містах та районах України. На сьогодні постійними багаторічними абонентами Служби є обласні, міські, районні держадміністрації, ради, а також громадські організації, інформаційні центри в усіх регіонах України загальною кількістю понад 600 колективних абонентів. Послугами СІАЗ користується ряд українських і зарубіжних посольств, ефективний взаємообмін матеріалами здійснюється з Центром політичної кон’юнктури Росії.

У свою чергу замовники інформаційних послуг СІАЗ у центральних органах державної влади за допомогою матеріалів, що готувались Службою, мали можливість оперативно одержати систематично оновлювану інформацію про перебіг суспільних перетворень на місцях, про оцінку громадською думкою діяльності органів державної влади.

Для більш повного відображення перебігу демократичних перетворень на всій території України працівники Служби продовжили вивчення різноманітних джерел електронної інформації в кожному з регіонів (сайтів обласних організацій провідних партій, місцевих періодичних видань та ін.), що дало змогу забезпечувати випуск бюлетеня «Регіони сьогодні» (117 випусків протягом вказаного періоду) з відображенням найважливіших подій суспільного життя з позицій регіональних ЗМІ.

Аналіз найважливіших проблем суспільного життя столиці України у відображенні ЗМІ, з урахуванням важливості регіону, надавався в щоденних електронних бюлетнях «Київська влада сьогодні» (2009 року видано 232 випуски).

На замовлення владних структур Службою здійснено також підготовку інформаційно-оглядового видання «Інформаційна безпека: зарубіжний досвід».

Одним з пріоритетних і перспективних напрямів роботи СІАЗ є підготовка прогнозних інформаційно-аналітичних продуктів. Йдеться про підготовку експертних оцінок, аналітичних довідок чи прогнозів з тих проблем, які вже найближчим часом можуть стати ключовими. Для цього готуються матеріали, які надсилаються потенційним замовникам, і, насамперед, владним структурам з метою вивчення їхніх запитів та забезпечення оперативного реагування на важливі події суспільного життя. Результатом цієї роботи стало видання прогнозно-аналітичного бюлетеня «Прогнози» (49 випусків), у якому висвітлюється як певні проблеми в цілому (тобто прогноз стосовно перспектив їх розвитку, наукові рекомендації щодо розв’язання), так і надається аналіз прийнятих відповідними структурами рішень та ефективності їх реалізації.

Висока оцінка інформаційно-аналітичної діяльності СІАЗ з боку представників органів державної влади, їх зацікавленість у продовженні співпраці зі Службою свідчать про те, що матеріали, які готуються співробітниками СІАЗ, стали вагомим інструментом у підвищенні ефективності діяльності управлінських структур.

Аналіз функціонування СІАЗ дозволяє стверджувати, що, незважаючи на короткий час існування – лише у 1995 році на базі Інформаційно-аналітичного центру Бібліотеки було створено Службу інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади, розвиток її діяльності відбувається у відповідності з передовим досвідом інформаційно-аналітичного обслуговування аналогічних структур кращих бібліотек світу і характеризується універсальним характером. Прискорений розвиток функцій Служби, широкий спектр суспільно-політичних проблем, що перебувають у центрі уваги її співробітників, досвід опрацювання інформаційних матеріалів різних форм і жанрів (включно з електронною інформацією), різноманітність інформаційно-аналітичних послуг, що надаються користувачам, науково-методичні дослідження, спрямовані на підвищення ефективності інформаційно-аналітичного обслуговуваня, проведення роботи з вивчення запитів на інформаційно-аналітичні послуги і гнучке реагування на ці запити дають змогу визначати СІАЗ як ефективного навігатора політико-іформаційних потоків загальнодержавного рівня. Разом з тим, враховуючи світовий досвід, перспективним виглядає впровадження в практику СІАЗ проведення міждисциплінарних досліджень, посилення індивідуальної спрямованості в діяльності Служби за принципом «кожному користувачу – персональний продукт» та інтерактивної складової шляхом проведення семінарів, брифінгів, круглих столів, консультацій за участю представників органів державної влади.

Що стосується регіональної влади, то на цьому рівні інформаційно-аналітичний супровід процесів політичної комунікації в Україні здійснюється обласними універсальними науковими бібліотеками.