Дослід 1. Добування і дослідження твердого мила

1. В пробірку помістіть тваринний жир масою 0,5-1 г і добавте 2-3 мл розчину з масовою часткою натрій гідроксиду 20 %, перемішайте суміш за допомогою скляної палички і помістіть пробірку на 10-15 хвилин у киплячу водяну баню. До одержаної густої рідини додайте при перемішуванні гарячий насичений розчин натрій хлориду. Розчином солі заповніть майже всю пробірку, щоб висолений шар мила піднявся до її отвору. Дайте суміші відстоятися на протязі кількох хвилин на водяній бані, потім занурте пробірку майже до отвору у стакан з холодною водою на 5-10 хвилин, при цьому шар мила твердіє. Одержане мило витягніть з пробірки паличкою або шпателем. Напишіть відповідні рівняння реакції на прикладі гідролізу тристеарину і назвіть продукти.

Дослід 2. Добування рідкого мила

В пробірку внесіть 0,5-1 мл рослинної олії і добавте 1-2 мл 20 % спиртового розчину калій гідроксиду, перемішайте суміш за допомогою скляної палички і помістіть пробірку на 3-5 хвилини у киплячу водяну баню (до утворення прозорого розчину). Пробірку охолодіть у стакані з холодною водою і добавте 2-4 мл дистильованої води. При струшуванні виникає мильна піна. Напишіть відповідні рівняння реакції.

Дослід 3. Окиснення ненасичених жирів

В пробірку внесіть кілька крапель олії (або олеїнової кислоти), добавте 1-2 мл розчину KMnO₄ і кілька крапель 1 % водного розчину питної соди (для створення слабко лужного середовища і емульгування олії). Вміст пробірки енергійно збовтайте. Що спостерігаєте через деякий час?

Напишіть рівняння окиснення триолеїну, в основі якого лежить розривання подвійних зв’язків між атомами Карбону у вуглеводневому радикалі і приєднання до розірваних зв’язків груп –ОН.

Які речовини називають жирами? Напишіть формулу тристеариноату.

Напишіть рівняння реакції гідролізу жирів. Чому цю реакцію називають омиленням?

Чим відрізняється господарське мило від туалетного? Як розшифровується абревіатура ПАР?

Напишіть рівняння реакції гідролізу трипальмітиноату.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Артеменко А.И. Органическая химия: Учебное пособие. М.: «Высшая школа», 2003. – 605 с.

2. Кононський О.І. Органічна хімія. Практикум: Навч. посіб.– Вища шк., 2002. – 247 с.

3. Органічна хімія в прикладах і задачах: Навч. посібник для вузів/ За ред. О.Г. Юрченко. – К.: Вища шк., 1993. – 192.с.

4. Біохімія: Практикум // М.Є.Кучеренко, Ю.Д. Бабенюк, В.М. Войницький, В.І. Гаврилей – К.: Либідь, 1995. – 152 с.

5. Безпальченко В.М. Клінічна біохімія. Практикум. Херсон, ХДТУ, 2003. – 124 с. ISBN 7763-1140-3.

6. Ф.Ф.Боєчко. Біологічна хімія: Навч. посібник. – К.: Вища шк., 1995. – 536 с.

7. Органічна хімія: У 3 кн./ В. Черних, Б.С. Зименковський, І.С. Гриценко.

Кн. 1. Основи будови органічних сполук. Підручник для студентів фарм. вузів і фак. Х.: Основа, 1993.– 145 с.

Кн. 2. Вуглеводні та їх функціональні похідні:. Х.: Основа, 1996.– 480 с.

Кн. 3. Гетероциклічні та природні сполуки.. Х.: Основа, 1997.– 256 с.

ЗМІСТ

	стор
Вступ
1. Правила роботи в хімічній лабораторії
Лабораторна робота № 1.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Додатки