Порядок виконання роботи. На дослідних посівах беруть проби рослин

На дослідних посівах беруть проби рослин. Для зменшення розкиду результатів у пробу включають найбільш типові й однорідні для даного посіву й фази розвитку екземпляри. У злаків, наприклад, беруть не менш п'ятдесятьох паралельних проб, кожна з яких складається з 10-20 рослин. У пробу включають всі опалі й засохлі листи й пагони. Відібрані рослини позначають етикетками, загортають у папір і переносять для аналізу в лабораторію, де швидко розділяють на окремі органи й кожну частину зважують. Пожовтілі або відмерлі листи враховують окремо.

Подальша обробка матеріалу полягає в доборі проб для визначення сухої речовини в окремих органах рослин і вимірі площі листів. Для знаходження вмісту сухої речовини з рослинної маси кожної частини (%) беруть дві-три порції матеріалу, поміщають у бюкси (або металеві стаканчики), зважують і висушують у термостаті при 105 °С до постійної маси. Потім розраховують вміст сухої речовини й встановлюють масу абсолютно сухих частин, а в підсумку загальну суху масу рослин, узятих для дослідження.

Площа листів визначається за одним з відомих методів. Визначення варто виконувати швидко й тільки на зелених листах.

Через 7-10 днів таким же методом знову відбирають рослини й описані визначення повторюють. Чисту продуктивність фотосинтезу розраховують за формулою, запропонованої вище.

Результати спостережень записують до таблиці за наведеною формою.

Таблиця 9 - Визначення чистої продуктивності фотосинтезу

Дата спостереження Варіант досліду Повторність Кількість рослин у пробі Сира маса, г Суха маса, г Площа листя, см2 ЧПФ, г/(м2*доба)
листя стебел суцвіть загальна листя стебел суцвіть загальна
                           

Якщо спостереження провести протягом вегетації рослин, можна одержати дані про продуктивність роботи листів в окремі періоди життя досліджуваної культури або залежно від умов її проростання.

ЛІТЕРАТУРА

1. Макрушин М.Н., Петерсон Н.В., Цибулько В.С. Фізіологія сілськогосподарських рослин з основами біохімії. – К.:Урожай, 1995. – 352 с.

2. Мусієнко М.Н. Фізіологія рослин. – К.: Вища школа, 1995. – 385 с.

3. Петерсон Н.В., Черномирдіна Т.О., Куриляк Є.К. Практикум з фізіології рослин. – НАУ, 1995. – 189 с.

4. Практикум по физиологии растений / Под. ред. проф. Н.Н. Третьякова. -М.: Агропромиздат, 1990. - 270 с.

5. Физиология и биохимия сельскохозяйственных растений / Н.Н. Третьяков, Е.И. Кошкин, Н.М. Макрушин и др. - М.: Колос, 2000. - 640 с.

6. Байон О.В., Чиколенко В.Г. та ін. Практикум з фізіології рослин. – К.: Вища школа, 1995. – 189с.

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА  
РОБОТА 1. Визначення потреби рослин у добривах методом листової (тканинної) діагностики (по В. В. Церлінг)  
РОБОТА 2. Візуальна діагностика нестачі елементів мінерального живлення в рослинах.  
РОБОТА 3. Вивчення стану продихів методом відбитків (за Полаччі)  
РОБОТА 4 Ріст листів і формування площі листової поверхні у злаків  
РОБОТА 5. Визначення чистої продуктивності фотосинтезу  
ЛІТЕРАТУРА  

Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: