На дослідних посівах беруть проби рослин. Для зменшення розкиду результатів у пробу включають найбільш типові й однорідні для даного посіву й фази розвитку екземпляри. У злаків, наприклад, беруть не менш п'ятдесятьох паралельних проб, кожна з яких складається з 10-20 рослин. У пробу включають всі опалі й засохлі листи й пагони. Відібрані рослини позначають етикетками, загортають у папір і переносять для аналізу в лабораторію, де швидко розділяють на окремі органи й кожну частину зважують. Пожовтілі або відмерлі листи враховують окремо.
Подальша обробка матеріалу полягає в доборі проб для визначення сухої речовини в окремих органах рослин і вимірі площі листів. Для знаходження вмісту сухої речовини з рослинної маси кожної частини (%) беруть дві-три порції матеріалу, поміщають у бюкси (або металеві стаканчики), зважують і висушують у термостаті при 105 °С до постійної маси. Потім розраховують вміст сухої речовини й встановлюють масу абсолютно сухих частин, а в підсумку загальну суху масу рослин, узятих для дослідження.
|
|
Площа листів визначається за одним з відомих методів. Визначення варто виконувати швидко й тільки на зелених листах.
Через 7-10 днів таким же методом знову відбирають рослини й описані визначення повторюють. Чисту продуктивність фотосинтезу розраховують за формулою, запропонованої вище.
Результати спостережень записують до таблиці за наведеною формою.
Таблиця 9 - Визначення чистої продуктивності фотосинтезу
Дата спостереження | Варіант досліду | Повторність | Кількість рослин у пробі | Сира маса, г | Суха маса, г | Площа листя, см2 | ЧПФ, г/(м2*доба) | ||||||
листя | стебел | суцвіть | загальна | листя | стебел | суцвіть | загальна | ||||||
Якщо спостереження провести протягом вегетації рослин, можна одержати дані про продуктивність роботи листів в окремі періоди життя досліджуваної культури або залежно від умов її проростання.
ЛІТЕРАТУРА
1. Макрушин М.Н., Петерсон Н.В., Цибулько В.С. Фізіологія сілськогосподарських рослин з основами біохімії. – К.:Урожай, 1995. – 352 с.
2. Мусієнко М.Н. Фізіологія рослин. – К.: Вища школа, 1995. – 385 с.
3. Петерсон Н.В., Черномирдіна Т.О., Куриляк Є.К. Практикум з фізіології рослин. – НАУ, 1995. – 189 с.
4. Практикум по физиологии растений / Под. ред. проф. Н.Н. Третьякова. -М.: Агропромиздат, 1990. - 270 с.
5. Физиология и биохимия сельскохозяйственных растений / Н.Н. Третьяков, Е.И. Кошкин, Н.М. Макрушин и др. - М.: Колос, 2000. - 640 с.
6. Байон О.В., Чиколенко В.Г. та ін. Практикум з фізіології рослин. – К.: Вища школа, 1995. – 189с.
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА | |
РОБОТА 1. Визначення потреби рослин у добривах методом листової (тканинної) діагностики (по В. В. Церлінг) | |
РОБОТА 2. Візуальна діагностика нестачі елементів мінерального живлення в рослинах. | |
РОБОТА 3. Вивчення стану продихів методом відбитків (за Полаччі) | |
РОБОТА 4 Ріст листів і формування площі листової поверхні у злаків | |
РОБОТА 5. Визначення чистої продуктивності фотосинтезу | |
ЛІТЕРАТУРА |
|
|