Комплекс клінічних симптомів, що розвинулися в результаті моторно-тонічних дисфункцій жовчного міхура і жовчовивідних шляхів.
Етіологія і патогенез.
1. Вегетоневроз: переважання тонусу блукаючого нерва сприяє збудженню моторики (гіперкінезія) жовчного міхура і гіпотонії (недостатності) сфінктерного апарату. Переважання тонусу симпатичної нервової системи пригноблює моторику жовчного міхура (гіпокінезія) і викликає спазм сфінктерів.
2. Гормональний механізм: порушення гормональної регуляції жовчовиділення. Наприклад, гастрін, холецистокинін, секретін, гормони гіпофіза підсилюють моторну активність жовчного міхура і розслабляють сфінктер Одді. В протилежність їм глюкагон, кальциотонін, антіхолецистокинін гальмують моторику жовчного міхура.
Чинники, сприяючі розвитку дискінезій:
1. Порушення режиму харчування, переїдання, зловживання жирною або гострою їжею.
2. Гіподинамія.
3. Інфекційні захворювання (дизентерія, сальмонельоз, вірусний гепатит).
4. Алергічний діатез.
|
|
5. Обтяжена спадковість.
Залежно від причини дискінезії біліарного тракту, що їх викликала, поділять на первинні і вторинні. В основі первинних дискінезій знаходяться функціональні зміни біліарного тракту, що є наслідком порушень нейрогуморальних механізмів регуляції моторики жовчного міхура на тлі неврозу або дисгормоноза. Складають 10-15% випадків.
Вторинні дискінезії виникають рефлекторно за типом вісцеро-вісцеральних рефлексів і супроводжують більшість захворювань травного тракту, а також системні захворювання – цукровий діабет, міотонію, гормональні розлади.
Клініка.
Клінічні симптоми при різних формах дискінезій у дітей
Форма дискіне-зії | Больовий синдром | Дані пальпації живота | Збільшення печінки | Диспепсичний синдром | Астено-вегетативний синдром |
Гіперкінетична | Після порушення дієти, фізичного навантаження, емоційного стресу – інтенсивний переймоподібний в ділянці правого підребер'я, іррадіїруючий в праве плече, праву лопатку | Болісність в т.Кера під час або після нападу, поза загостренням –чутливість в правому підребер'ї | _ | Нудота, блювота під час больового нападу | Емоційна нестабільність, ознаки вегето-дістонії |
Гіпокінетична | Постійна, неінтенсивна, ниючого характеру, тяжкість, розпирання в правому підребер'ї | Болісність в т.Кера | + | Нудота, гіркота в роті, зниження апетиту | Емоційна нестабільність, ознаки вегето-дістонії |
Діагностика
1. Ультразвукове дослідження ОЧП – дозволяє визначити форму, розмір жовчного міхура, виявити наявність деформацій, аномалій розвитку, запальні зміни, конкременти, тип дискінетичних розладів.
|
|
2. Ендоскопічна ретроградна холангиопанкреатографія – дозволяє діагностувати гіпертонус сфінтера Одді і диференціювати його дисфункцію з механічною перешкодою в дістальній частині загальної жовчної протоки.
3. Динамічна холесцинтіграфія дає можливість мати уяву про евакуаторну здатність жовчного міхура, виявити порушення відтоку жовчі.
4. Холецистографія і фракційне многомоментне дуоденальне зондування є інвазивними методом і обмежено використовується в педіатричній практиці.
5. Біохімічні методи: визначення в порціях жовчі В і С концентрації жовчних кислот, холестерину і білірубіну. При гіперкінетичній дискінезії жовчного міхура має місце зниження їх концентрації в порції В. При гіпокінетичній дискінезії жовчного міхура концентрації холестерину, білірубіну і жовчних кислот в порції В зростає.
Лікування.
1. Дієта стіл № 5, дробова їжа 4-5 разів на день.
2. При гіперкінетичній дискінезії: холеспазмолітіки у поєднанні з
холеретикамі на тлі седатівної терапії. Холеспазмолітіки: міотропні (дротаверін – но-шпа, галідор, бускопан, мебеверін, метеоспазміл у віковому дозуванні на 2-3 тижні. Холеретики: холензім, нікодин, фламін, дехолін, аллохол, оксафенамід перед їжею на 2-3 тижні. Після холеретиків можливе призначення гидрохолеретиків, які підсилюють желчеобразованіє переважно за рахунок водного компоненту: уротропін, саліциловий натрій, мінеральні води, збори лікарських трав.
До дійсних холеретиків рослинного походження відносяться: барбарис
звичайний, безсмертник піщаний, кукурудзяні рильця, м'ята перцева, полин гіркий, календула, шипшина. Холеспазмолітіки рослинного походження: м'ята перцева, барбарис, чистотіл. У дітей успішно застосовується гепабене, що має спазмолітичну і гепатотропну дію по 1к. 3 рази в день 2-3 тижня.
Фізіотерапевтичні процедури: теплові (озокерит, парафінові
аплікації, діатермія) на ділянку правого підребер'я. Використовують також індуктотермію, електрофорез спазмолітіков на ділянку правого підребер'я, ультразвук.
3. При гіпокінетичній дискінезії: холекінетики у поєднанні з
холеретиками. Холекінетики: магнія сульфат, сорбіт, ксиліт, сирий яєчний жовток, рослинні масла. Ксиліт або сорбіт призначають по 1-2 ст. л. 3 рази на день за 30 мин. до їжі 3-4 тижні. Одночасно проводять «сліпі» зондування (тюбажі) не рідше 2 разів в тиждень. Після курсу терапії призначають холекинетіки рослинного походження: горобина звичайна, квітки ромашки, трава золототисячника і збори з них (хофітол). Одночасно з холекинетікамі призначають холеретіки.
Фізіотерапевтичні процедури: гальванізація жовчного міхура, діадінамотерапія, ЛФК.
Матеріали для самоконтролю:
ТЕСТИ:
1. В основі виникнення СРК у дітей найчастіше знаходиться:
А. Хронічна патологія органів травлення
Б. Порушення перетравлення в кишечнику
В. Моторно-евакуаторні порушення органів травлення
Г. Порушення всмоктування в кишечнику
Д. Аномалії розвитку органів травлення
2. Для лікування СРК найчастіше використовують:
А. Прокінетики
Б. Спазмолітики
В. Жовчогонні препарати
Г. Ферментні препарати
Д. Репаранти
3. Диспепсичний синдром при функціональному закрепі найчастіше
характеризується:
А. Блювотой
Б. Диареєю
В. Печією
Г. Метеоризмом
Д. Порушенням апетиту
4. Для кологенного функціонального закрепу характерні:
А. Інтоксикаційний синдром
Б. Синдром вегетативних дисфункцій
В. Больовий синдром (біль в животі)
Г. Диспепсичний синдром
Д. Все перераховане
5. Для середнього ступеня тяжкості НВК характерна частота дефекації за добу:
А. 1-2 рази
Б. 3-4 рази
В. 5-6 разів
Г. 7-8 разів
Д. 8-10 разів
6. Для лікування НВК використовують:
А. Препараты групи 5-амінсаліцилової кислоти
|
|
Б. Глюкокортикоїды
В. Цитостатики
Г. Антибактериальну терапію
Д. Все перераховане
7. При хворобі Крона вражається наступний відділ кишечника:
А. Сигмовидна кишки
Б. Ободочна кишка
В. Сліпа кишка
Г. Подвздошна кишка
Д. Тоща кишка
8. Найчастіше диференціальну діагностику хвороби Крона проводять з наступними захворюваннями:
А. СРК
Б. Дискінезия жовчовивідних шляхів
В. НВК
Г. Функціональний закреп
Д. Функціональна діарея
9. Для лікування гіпокинетичної дискінезії призначають:
А. Холекінетики і холеретики
Б. Холекінетики і прокинетіки
В. Холеспазмолітики і холеретики
Г. Холеретики і ферментні препарати
Д. Холеспазмолітики і гепатопротектори
10. Для лікування гіперкінетичної дискінезії призначають:
А. Холекінетики і прокинетіки
Б. Холеспазмолітики і холеретики
В. Холекінетики і холеретики
Г. Холеретики і антацидні препарати
Д. Холекінетики і гепатопротектори
11. Для хронічного холециститу характерна наявність:
А. Інтоксикаційного синдрому
Б. Больового синдрому (біль в животі)
В. Диспепсичного синдрому
Г. Синдрома вегетативних дисфункцій
Д. Все перераховане
12. Для лікування хронічного холециститу найчастіше
використовують:
А. Антибіотики широкого спектру дії
Б. Пробіотики
В. Спазмолітики
Г. Прокінетики
Д. Ферментні препарати
Вірні відповіді::
В | А | Г | Д | В | Д | Б | В | А | Б | Д | А |
ЗАДАЧІ:
1. На прийомі знаходиться дитина 4 років із скаргами на закреп, який турбує дитину протягом останніх 6 місяців, зниження апетиту, підвищену стомлюваність. Зі слів матері стілець у дитини буває 1 раз на 2-3 дні, іноді доводиться робити клізму або давати послаблюючі препарати рослинного походження. При об'єктивному обстеженні: дитина млява, капризна, зниженого харчування, астенічної статури. При пальпації живіт помірно роздутий, безболісний.
1. Який попередній діагноз можна поставити дитині.
2. Які методи обстеження необхідно призначити?
3. З якими захворюваннями необхідно проводити диференціальну діагностику даної патології?
|
|
2. На прийомі у педіатра знаходиться дитина 6 років із скаргами на біль внизу живота і періодичним закрепом, незначним зниженням апетиту. Дані скарги з'явилися у дитини після того, як він пішов до 1-го класу школи. При об'єктивному обстеженні: дитина збуджена, емоційна. Шкірні покриви звичайного забарвлення. Язик обкладена білястим нальотом. При пальпації живіт роздутий, бурчання і невелика болісність по ходу поперечної ободової і сигмовідной кишок.
1. Який попередній діагноз можна поставити дитині.
2. Які методи обстеження необхідно призначити в плані обстеження.
3. З якими захворюваннями необхідно проводити диференціальну діагностику даної патології?
4. Які підходи до лікування даної патології.
3. На прийомі знаходиться дитина 4 років із скаргами з боку матері на періодичні проноси з виділенням смердючого стільця з домішкою гною і крові, субфебрільну температуру тіла, біль в животі під час дефекації, позиви до дефекації вночі. Дитина часто хворіє ОРІ, кон'юнктивітами. При об'єктивному обстеженні: дитина зниженого харчування, визначається відставання у фізичному розвитку. Шкірні покриви бліді. Живіт при пальпації роздутий, болісний по ходу товстого кишечника. Загальний аналіз крові: Ер. –3х1012/л, Нв.- 90 г/л, Л- 4х109/л, ШОЕ – 15 мм/год.
1. Який попередній діагноз можна поставити дитині.
2. Які методи обстеження необхідно призначити в плані обстеження.
3. З якими захворюваннями необхідно проводити диференціальну діагностику даної патології?
4. Які підходи до лікування даної патології.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Педиатрическая гастроентерология (новейший справочник) /Под редакцией Ю.В.Белоусова.- М. - 2006. – 700 с.
2. Гастроэнтерология //Под редакцией В.Т.Ивашкина, С.И.Раппопорта.-
М.- 1998. -134с.
3. В.Г.Майданник Римські критерії ІІІ (2006) діагностики функціональних гастроінтестінальних розладів у дітей /Педіатрія, акушерство і гінекологія.- 2007.-№3.-с.5-13.