Тема 9. Відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки

План.

Вступ.

1. Поняття правовідношення з факту спричинення шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

2. Поняття джерела підвищеної небезпеки.

3. Суб’єкти відповідальності за шкоду, спричинену джерелом підвищеної небезпеки.

4. Підстави зменшення та звільнення від відповідальності за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки.

Висновки.

У вступній частині варто стисло викласти актуальність даної проблематики в практичному і теоретичному плані, дати характеристику і систему норм, які регулюють досліджувані правовідносини, стан розробки даного питання в юридичній літературі.

Розглядаючи перше питання курсової роботи, слід описати правовідношення з факту спричинення шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Воно є охоронним, оскільки направлено на реалізацію заходів відповідальності та захисту суб’єктивних прав, зобов’язальним та майновим.

Питання друге рекомендується присвятити розкриттю поняття джерела підвищеної небезпеки, з’ясуванню дискусій у науці цивільного права з цього питання, а також необхідно висловити своє бачення даної проблеми. При класифікації джерел підвищеної небезпеки доцільно звернути увагу на особливість прояву їх згубних властивостей.

При розгляді питання щодо суб’єктів даних зобов’язань, варто звернути увагу на визначення потерпілої і зобов’язаної особи, власника джерела підвищеної неьезпеки, особливості взаємовідносин при наявності провини третіх осіб. Підлягає також з’ясуванню особливість суб’єктного складу аналізованих зобов’язань при правомірному вибутті джерела підвищеної небезпеки з володіння власника.

Заключне питання не рекомендується обмежувати тільки освітленням обставин, передбачених у чинному законодавстві, а по можливості слід зупинитися і на загальних підставах звільнення від відповідальності таких як форсмажорні обставини, казус.

Нормативні акти і література:

1. Цивільний кодекс України // Голос України, № 45 – 46 від 12.03.2003 р.; № 47 – 48 від 13.03.2003 р.

2. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди” від 27 березня 1992 р.

3. Болдинов В.М. Ответственность за причинение вреда источником повышенной опасности. – СПб: Юрид. центр Пресс, 2002 г. – 370 с.

4. Лазаренко Я. Особливості джерел підвищеної небезпеки в екологічній сфері: питання теорії і практики // Право України. – 2002. - №4. – С. 121-124.

5. Русу С. Підстави звільнення від відповідальності за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки // Право України. – 2002. - №4. – С. 128-131.

6. Терещенко Н. Поняття джерела підвищеної небезпеки // Право України. – 2000. - №11. – С. 115-118.

7. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. – Киів: Юрінком Інтер, 2000. – 784 с. – С.641-653.