Запоріжжя - 2010

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

ЗАПОРІЗЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра загальноправових дисціплін

ЛЕКЦІЯ

з дисципліни «Теорія держави і права»

Тема № 2 ПОХОДЖЕННЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

(2 години)

Для юридичного

Факультету

Запоріжжя - 2010

Лекцію підготував Грушанський А. О. викладач кафедри загальноправових дисциплін Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

Рецензенти:

Лекція обговорена та схвалена на засіданні навчально-наукового комплексу

________________________

“____”_____________ 200__р., протокол № ____

ПЛАН ЛЕКЦІЇ

І. Влада та норми поведінки у первісному суспільстві

ІІ. Походження держави і права

ІІІ. Концепції (теорії) походження держави і права

РЕКОМЕНТДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юрид. вузов.— М.: Новый Юрист, 1998.— С. 25-85.

2. Загальна теорія держави і права / За ред. проф. В.В. Копєйчикова.— К: Юрінком, 1997.— С. 22-26.

3. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Учебник. 7-е изд.— СПб.: Питер, 2004.— С. 26-46.

4. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник. 2-е вид. / Пер. з рос.— Харків: Консум, 2005.— С. 22-33.

5. Сурілов А.В. Основи загальної теорії держави і права.— Одеса: Одеський ун-т, 1995.— С. 29-38.

6. Теория государства и права. Курс лекций / Под ред. М.Н. Марченко.— М.: ЗЕРЦАЛО, 1999.— С. 23-40.

7. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько.— М.: Юристъ, 1997.— С. 30-42.

8. Теория государства и права. Учебник для вузов / Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова.— 2-е изд.— М., 2002.— С. 38-60.

9. Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учебное пособие для высших учебных заведений / Под ред. проф. В.Г. Стрекозова.— М.: ИПП “Отечество”, 1995.— С. 32-45.

Мета лекції: розкрити основні етапи становлення держави і права та основні теорії їх походження

ВСТУП

Питання виникнення держави і права є одним з основних, та, водночас, одним з найбільш дискусійних серед тих, що вивчаються в рамках цього курсу. Його багатогранність та важливість засвідчується тим, що воно є предметом вивчення цілого ряду наук, таких, як економічна теорія, політологія тощо. В той же час, розуміння причин та передумов виникнення і розвитку держави і права є ключовим для усвідомлення державно - правових явищ, їх особливостей та рис, ролі та місця держави у житті суспільства.

.

І. Влада та норми поведінки у первісному суспільстві

До числа закономірностей, що підтверджені сучасною юридичною наукою відноситься той факт, що держава і права існували не вічно, а з’явилися на певній стадії розвитку людства. Десятки тисяч років люди існували, не знаючи держави і права, як і інших категорій цивілізації. Цьому періоду відповідали їнші форми організації людського суспільства:

1.) Первісні стада (з’явилися близько 2 млн. років тому) - об’єднувалися на основі необхідності сумісного видобування їжі та спільного захисту від ворогів, характеризувалися невпорядкованими сімейно - родовими зв’язками та примітивними засобами виробництва.

2.) Родова община - більш досконала форма організації людей, її виникнення було пов’язане з переходом до більш досконалих знарядь праці (топорів, скребків тощо), а головне - з встановленням чітких кровних зв’язків і об’єднянням на їх основі.

3.) Селянська община - прогресивно відрізняється від родової, об’єктивно була обумовлена суттєвим збільшенням кількості членів родових общин, а, відтак, і втратою родових зв’язків. Характеризувалася осіданням людей на певних земельних ділянках і необхідністю вести спільне господарство.

Риси суспільної влади первісного суспільства:

1. Існувало лише в рамках роду, виражало його волю і грунтувалося на кровних зв’язках;

2. Суб'єкт і об'єкт управління збігалися;

3. Органами самоврядування виступали родові збори, тобто збори усіх членів роду (чоловіків і жінок), та старійшини, що обиралися ними;

4. Суспільні справи вирішувалися волевиявленням дорослих членів роду на зборах;

5. Влада старійшин, які перебували на чолі роду, а також воєначальників (обиралися тільки на період воєнних дій) грунтувалася на авторитеті, досвіді, повазі. Плем'я управлялося радою старійшин, яка обирала вождя;

6. Посада старійшини не давала ніяких привілеїв. Він працював нарівні з усіма і одержував свою частку, як усі;

7. Відмінностей між правами і обов'язками у членів роду не було.

У будь - якій історичній спільноті для підтримання порядку необхідне регулювання суспільних відносни, яке здійснюється за допомогою соціальних норм. Соціальна норма - це зумовлене об’єктивними закономірностями правило поведінки, яке має загальний характер, є виразом волі певної частини або усього суспільства та забезпечене засобами спеціального впливу (юридичними, моральними тощо).

Основним соціальним регулятором у первинному суспільстві були норми - звичаї.

Звичай - це правило поведінки людей, що склалися у результаті їх багаторазового застосування протягом тривалого часу.

Риси звичаю:

1. Виникає поступово у процесі спільного існування;

2. Виражає волю всіх членів суспільства (роду, племені);

3. Існує у неписьмовій формі - у свідомості людей;

4. Виникає внаслідок багаторазоваго повторення.

ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ: з’ясування природи первинного суспільства дає змогу зрозуміти формаційні зміни, що відбувалися згодом, та зрозуміти передумови для становлення держави і права.

ІІ. Походження держави і права

На певному етапі свого розвитку людство зіткнулося з проблемою того, що об’єднання в общину стало втрачати свою ефектиність, актуальним стало питання пошуку нової форми суспільного об’єднання. Такою формою стала держава.

Причинами виникнення держави стали:

1) необхідність удосконалення управління суспільством, пов'язана з його ускладненням у результаті розвитку виробництва, поділу праці, зміни умов розподілу продуктів, зростанням чисельності населення і розшаруванням суспільства на соціальне неоднорідні групи (класи);

2) необхідність підтримання в суспільстві порядку, який забезпечує його соціальну усталеність, що досягається за допомогою загальнообов'язкових соціальних (насамперед юридичних) норм;

3) необхідність придушення опору експлуатованих мас, які виникли в результаті розшарування суспільства на соціальне неоднорідні групи (класи);

4) необхідність захисту території та ведення війн, як оборонних, так і загарбницьких;

5) необхідність організації значних суспільних робіт, об'єднання з цією метою великих груп людей (у ряді країн Азії й Африки).

Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної влади первісного суспільства:

Первісне суспільство	Держава
1) наявність соціально однорідного позакласового суспільства, що не має антагоністичних протиріч	1) поява соціальна неоднорідного, класово розшарованого суспільства, яке має антагоністичні протиріччя
2) наявність кровно - родинного поділу населення	2) поява адміністративно-територіального поділу населення (округи, області та ін.)
3) наявність публічної влади, яка безпосередньо збігається з усім населенням, виражає і захищає інтереси всього суспільства	3) поява публічної влади, відокремленої від населення (державний апарат), яка виражає і захищає інтереси економічно найзабезпеченішої частини (класу) суспільства і виникла в результаті його соціального розшарування
4) відсутність апарату примусу, на який могла б спиратися публічна влада	4) наявність апарату примусу (придушення) — загонів збройних людей у вигляді армії, поліції та ін., на який спирається державний апарат
5) відсутність розподілу функцій у публічної влади	5) поява певних функцій (законодавчої, виконавчої) у окремих органів публічної влади
6) відсутність збору податків із населення	6) поява офіційної системи оподаткування
7) наявність неписаних правил поведінки -звичаїв	7) поява писаних загальнообов'язкових правил поведінки — юридичних норм

Розвиток первісного суспільства в усіх регіонах світу спочатку проходив приблизно однаково. Проте на стадії переходу до держави шляхи різних первісних суспільств розійшлися. Розрізняють два основні шляхи виникнення держави:

1. європейський;

2. східний, азіатський (Єгипет, Вавилон, Китай, Індія та ін.).

На Древньому Сході, в Азії та Африці (східний, азіатський шлях виникнення держави) перші держави виникли в зонах поливного землеробства ще в епоху бронзи. Проведення великих громадських робіт із будівництва каналів та інших іригаційних споруд зажадало збереження сільськогосподарської общини і суспільної форми власності на землю. Поступово суспільна власність перетворилася на державну. Приватна власність не придбала істотного значення.

Потреба в спорудженні та експлуатації іригаційних систем, необхідність у надійному їх захисті створювали природне підґрунтя для самостійної публічної влади. Основою її стало родоплемінне вельможне панство — общинне «чиновництво», яке виступало організатором виробництва і виконувало адміністративні функції. Ця особлива група посадових осіб створила апарат державної влади, що складався.

Східні держави — деспотичні монархії — не мали ясно вираженої класової диференціації. Тут держава стала й організатором виробництва, й правителем над членами общини, їх експлуататором. Родоплемінне вельможне панство привласнювало не самі засоби виробництва, а управління ними. Маючи у власному розпорядженні якісь матеріальні блага, воно втрачало їх разом з утратою посади. Значення приватної власності, яка посідала певне місце в країнах Давнього Сходу, було невеликим. Раби, як правило, були власністю держави або церкви, але не приватних осіб.

Особлива роль відводилася божественному освяченню влади. Родове вельможне панство прагнуло зберегти своє становище і владу як дані Богом, Правитель проголошувався носієм Божої волі, посередником між Богом і людьми. Так відбувався процес сакралізації влади — проголошення її священною, непорушною, недоторканною.

Особливості виникнення держав східного типу:

1. основу економічних відносин складає державна форма власності; приватна власність має другорядний характер;

2. державна влада є деспотичною;

3. застосування протягом тривалого часу.спільства тє потужний чиновницький апарат;

4. відбувається сакралізація (освячення) влади; встановлюються застій і нерухомість у суспільстві, яке протягом століть не розвивається.

На території Європи головним чинником утворення держави було класове розшарування суспільства в зв'язку із формуванням приватної власності на землю, худобу, рабів. У південної Європі держави виникли в епоху заліза. Там не були потрібні такі громадські роботи, як у разі східного (азіатського) шляху виникнення держав. У результаті розкладання общин виникла або приватна власність на землю (Афіни, Рим), або приватне землекористування зі збереженням державної власності (Спарта).

Процес становлення держав супроводжувався виникненням такого соціального інституту, як право. Шляхами виникнення правових норм були:

1. Переростання звичаїв у норми звичаєвого права та їх санкціонування державою;

2. Прецедентне право, яке складається з конкретних рішень судових чи адміністративних органів, що набувають загальнообов’язкового характеру при вирішенні іншіх аналогічних справ;

3. Правотворчість держави - державні органі самостійно встановлюють правові норми.

Відмінність норм права від норм первісного суспільства:

1. Право санкціонується державою;

2. Право формально визначене;

3. Право виражає державню волю;

4. Право забезпечується присмусовою силою держави.

ВИСНОВКИ З ДРУГОГО ПИТАННЯ: становлення держави і права відбувалося паралельно, що ще раз підтверджує нерозривний семантичний зв’язок цих правових інститутів. Крім того, становлення держави і права в різних країнах відбуваловя різними шляхами та мало свої особливості, що ще раз зумовлює необхідність диференційованого підходу до вивчення процесу виникнення держави і права.

3. Концепції (теорії) походження держави і права

Проблема походження держави і права лишається, та, вочевидь, ще довго лишатиметься однією з найбільш дискусійних в юридичній науці. Є навіть думка, що держава і прво існували вічно, тож і проблеми їх похождення не існує. Проте, більшість дослідників обумовлюють виникнення держави і права певними причинами та передумовами. На основі цих причин та передумов й вироблялися теорії їх походження. На сьогодні найбільш поширеними є такі теорії походження держави:

1. Патріархальна (прибічники - Аристотель, Фільмер, Покровський) - відповідно до цієї теорії держава походить від патріархальної сім'ї, внаслідок її розростання: сім'я — сукупність сімей (селище) — сукупність селищ (держава). Аристотель називав людину політичною твариною, яка вступає у відносини з людьми з метою виживання. Відбувається утворення сімей. Розвиток цих сімей у результаті розмноження призводить до створення селищ, їх об'єднання утворюють державу.

2. Теологічна теорія (Ф. Аквінський) є однією з найдавшіших. Її ідеологи вважали, що держава вічно існує в силу божої волі, а тому кожен зобов’язаний коритися їй в усьому. Так, в законах царя Хамурапі (давній Вавілон) писалося про божествене походження влади царя: «Людина є тінню бога, раб є тінню людини, а царь є рівним богу». В давньому Китаї імператор звався сином неба. В більш близькі нам часи ідею походження державної влади від бога продовжувало розвивати християнство. «Кожна душа да буде покірна висшій владі,— говорится у посланні апостола Павла до римлян,— бо нема влади не від Бога, існуюча влада від Бога встановлена».

3. Договірна теорія (Спіноза, Гоббс, Локк, Кант). Прибічники цієї теорії виходили з того, що державі передує природний стан, який вони характеризували по-різному. Для Руссо, наприклад, люди в природому стані мають вроджені права та свободи, для Гоббса це стан «війни всіх проти всех». Потім заради миру та добробуту укладається суспільний договір між кожним членом суспільства і державою, що створюється. По цьому договору люди передають частину своїх прав державній владі і беруть зобов’язання підпорядковуватися ній, а держава зобов’язується охороняти неовідчужувані права людини, тобто право власності, волю, безпеку.

4. Теорія насильства (Є. Дюринг, Л. Гумплович, К. Каутський) пояснює виникнення держави як результат війн, насильницького підкорення одними людьми інших (у Є. Дюринга — частини суспільства іншою частиною, у Л. Гумпловича і К. Каутського — одного племені іншим).

Названі дослідники відкидають внутрішні соціально-економічні причини походження держави. Всі державно-правові інститути, що існують у суспільстві, виводяться ними з голого насильства. Насильство лежить і в основі виникнення приватної власності.

Державна влада, на думку Л. Гумпловича, виникає із фізичної сили, із панування племені, яке спочатку фізично переважає над іншим плем'ям, а згодом перетворюється на панування класу.

5. Марксистську теорію походження держави (Маркс, Енгельс) найбільш повно викладено в роботі Ф. Енгельса «Походження сім’ї, приватної власності і держави». В ній основної причиною виникнення держави називається удосконалення засобів виробництва. В цілому теорія є логічною та аргументованою, проте ігнорує природу людини та психологічні причини виникнення держави.

6. Органічна теорія - держава розглядається як результат соціальної (органічної) еволюції, коли відбувається природній відбір в ході зовнішніх війн та завоювань, що призводять до появ урядів, що правлять соціальним організмом, подібним до організму людського.

7. Демографічна - виникнення держави пов’язується із зростанням населення Землі.

8. Географічна - на виникнення держави в першу чергу впливають такі фактори, як ландшафт, клімат, інші природні фактори.

Основні теорії походження права

Вчення про виникнення права, як правило, тісно пов’язані з концепціями походження держави, хоча і містять чимало специфічного.

1. Теологічна теорія виходить з божественого походження права як вічного, такого, що виражає божу волю та вищий розум явища. Але вона не відкидає наявність в праві гуманістичних основ.

2. Теория природного права відрізняється більшим плюралізмом думок її творців з питань походження права. Прибічники цієї теорії вважають, що паралельно існують позитивне право, що створене державою шляхом законотворчості, та природне право, що базується на самії природі людини

3. Засновники історичної школи права в Нвмеччині XVIII-XIX ст. (Г. Гуго, Ф. Савін’ї, Г. Пухта) доводили, щоо право зароджується і развивається історично, як мова, а не диктується законодавцем. Воно витікає з «національної», «народної» свідомості.

4. Засновник нормативістської теорії права Г. Кельзен виводив право з самого права. Право, стверджував він, не підпорядковано принципу причинності и черпає силу в самому собі. Для Кельзена проблеми причин виникнення права взагалі не існувало.

5. Психологічна теорія права (Л. Петражицький и др.) бачить причини виникнення права в психиці людей. Право — це «особливого роду складні емоціонально-інтелектуальні психічні процеси, що відбуваються у сфері психіки індивіда».

6. Марксистська концепція походження права стверджує, що корені права лежать у економіці, у базисі суспільства, тому право не може бути вище економіки, воно стає ілюзорним без економічних гарантій.

ВИСНОВКИ З ТРЕТЬОГО ПИТАННЯ: причини та передумови виникнення держави і права нерозривно пов’язані, однак кожна з вищеназваних теорії їх походження поруч з перевагами має і недоліки, тож пояснити виникнення держави і права в рамках лише однієї з теорії неможливо, оскільки на ці процеси впливала величезна кількість факторів.

ВИСНОВКИ З ТЕМИ:

Дискусійність питання походження держави і права пояснюється багатоманітністю факторів, що впливали на їх походження і навіть політизацією цих питань протягом усього процесу розвитку цих суспільних інститутів. Це пов’язане з тим, що питання походження держави і права майже всюди було у прямому зв’язку з питанням походження державної влади та її легітимностю. Тому об’єктивене вивчення цього питання може бути забезпечене лише аналізом максимальної кількості теорій в їх перевагах та недоліках.