2015-05-20
206
Множену символів, щовикористовуються у мові С, можна розділити на п'ять груп.
1. Символи, використовувані для створення ключових слів і ідентифікаторів (табл.2.1). В цю групу входять прописні і малі літери англійського алфавіту, а також символ підкреслення. Слід зазначити, що однакові прописні і малі літери вважаються різними символами, тому що мають різні коди.
Таблиця 2.1.
| Прописні букви латинського алфавіту | A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z |
| Малі літери латинського алфавіту | a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z |
| Символ підкреслення | ___ |
2. Група прописних і малих літер російського алфавіту та арабські цифри (табл. 2.2).
Таблиця 2.2.
| Прописні букви російського алфавіту | А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ы Ь Э Ю Я |
| Малі літери російського алфавіту | а б в г д е ж з и к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ъ ы ь э ю я |
| Арабські цифри | 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 |
3. Знаки нумерації і спеціальні символи (табл. 2.3). Ці символи використовуються з одного боку для організації процесу обчислень, а з іншого боку - для передачі компілятору визначеного набору інструкцій.
|
|
|
Таблиця 2.3.
| Символ | Найменування | Символ | Найменування | |
| , | кома | ) | кругла дужка права | |
| . | крапка | ( | кругла дужка ліва | |
| ; | крапка з комою | } | фігурна дужка права | |
| : | двокрапка | { | фігурна дужка ліва | |
| ? | знак питання | < | менше | |
| ‘ | апостроф | > | більше | |
| ! | знак оклику | [ | квадратна дужка | |
| | | вертикальна риса | ] | квадратна дужка | |
| / | дробова риса | # | номер | |
| \ | зворотна риса | % | відсоток | |
| ~ | тильда | & | амперсант | |
| * | зірочка | ^ | логічне не | |
| + | плюс | = | дорівнює | |
| - | мінус | " | лапки | |
4. Керуючі і розділові символи. До цієї групи символів відносяться: пробіл, символи табуляції, переведення рядка, повернення каретки, нова сторінка і новий рядок. Ці символи відокремлюють один від одного об'єкти, обумовлені користувачем, до яких відносяться константи та ідентифікатори. Послідовність розділових символів розглядається компілятором як один символ (послідовність пробілів).
5. Крім виділених груп символів у мові С широко використовуються так звані, керуючі послідовності, тобто спеціальні символьні комбінації, використовувані у функціях введення і виведення інформації. Керуюча послідовність будується на основі використання зворотної дробової риси (\) (обов'язковий перший символ) і комбінації латинських букв і цифр (табл.2.4).
Таблиця 2.4.
| Керуюча послідовність | Найменування | Шістнадцятирична заміна |
| \a | Дзвоник | |
| \b | Повернення на крок | |
| \t | Горизонтальна табуляція | |
| \n | Перехід на новий рядок | 00A |
| \v | Вертикальна табуляція | 00B |
| \r | Повернення каретки | 00C |
| \f | Переклад формату | 00D |
| \" | Лапки | |
| \' | Апостроф | |
| \0 | Нуль-Символ | |
| \\ | Зворотна дробова риса | 05C |
| \ddd | Символ набору кодів ПЕОМ у восьмирічному представленні | |
| \xddd | Символ набору кодів ПЕОМ у шістнадцятирічному представленні |
Послідовності виду \ddd і \xddd (тут d позначає цифру) дозволяє представити символ з набору кодів ПЕОМ як послідовність восьмирічних чи шістнадцятирічних цифр відповідно.
|
|
|
