Види відповідальності та підстави притягнення до них

№ пор	Вид відпові-дальності	Чим регулюється	Умови притягнення до відповідальності
1.	Трудова (дисциплі-нарна)	ст.ст. 147–150 КЗпП	Об’єктом буде трудова дисципліна, встановлена КЗпП та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи чи організації
Суб’єктом завжди є особа, яка перебуває у трудових правовідносинах із власником або уповноваженим ним органом. Трудове право дієздатність за загальним правилом настає із 16 років, у певних випадках – із 15–ти, а учнів – із 14 років (ст..188 КЗпП)
Об’єктивна сторона покладається з протиправної поведінки суб’єкта, її шкідливих наслідків та причинно-наслідкового зв’язку між ними. Поведінка може бути у формі як дій, так і бездіяльності.
Суб’єктивною стороною буде вина у формі: умислу та необережності.
2.	Цивільно-правова	ст.ст.1166-1194 ЦКУ	Об’єктом будуть захищені нормами цивільного права майнові та пов’язані з ними немайнові особисті відносини, а також схожі з ними майнові й особисті відносини, передбачені нормами сімейного, земельного, житлового права
Об’єктивною стороною буде наявність майнової шкоди (збитків); протиправна поведінка (дія чи бездіяльність); причинний зв'язок між збитками і протиправною поведінкою суб’єкта
Суб’єктивна сторона цивільно-правової відповідальності – вина, тобто психічне ставлення особи до свого протиправного діяння. Вона може бути у формі умислу (коли правопорушник передбачає негативні наслідки своєї протиправної поведінки та бажає їх настанні або ставиться до їх настання байдуже) чи необережності (передбачення настанні негативних наслідків своєї протиправної дії, але з легковажним наміром їх відвернути, уникнути, тобто правопорушник не бажає настання цих негативних наслідків). Боржник звільняється від відповідальності за невиконання зобов’язання або вчинення позадоговірної шкоди, коли мають місце непереборна сила чи випадок
Суб’єктом є дія та правоздатна особа. Якщо йдеться про фізосіб, то їх деліктоздатність (можливість нести цивільно-правову відповідальність) залежить від віку та стану психічного здоров’я. Шкода завдана малолітньою особою (яка не досягла 14 років), відшкодовується її батьками (усиновлювачами) або опікуном, чи іншою фізособою, яка на правових підставах здійснює виховання малолітньої особи (ст.1178 ЦКУ). Неповнолітній віком від 15 до 18 років несе відповідальність сам за наявності в нього власного майна. Якщо такого майна він не має, то відшкодувати вчинену ним шкоду зобов’язані його батьки чи піклувальники. Повна деліктоздатність фізособи настає з 18 років.
Продовження табл. 4.1
3.	Адміні-стративна	КпАП. При визначенні складу правопорушення застосовуються й інші нормативно-правові акти	Об’єкт – державний чи громадський порядок, власність, права та свободи осіб, установлений порядок управління
Суб’єкт – фізособи з 16 років. У визначених законом випадках – посадова (службова) особа
Об’єктивною стороною буде завдана об’єктові шкода; протиправна поведінка (дія чи бездіяльність); причинний зв'язок між негативними наслідками та протиправною поведінкою суб’єкта
Суб’єктивна сторона проявляється у вині. А та, у свою чергу, може полягати в умислі чи необережності правопорушника
4.	Кримі-нальна	ККУ	Об’єкт – права та свободи людини й громадянина, власність, громадський порядок та безпека, довкілля, конституційний устрій
Суб’єкт – фізична осудна особа, яка скоїла злочин у віці із якого може наставати кримінальна відповідальність (16 років). У визначених ККУ випадках суб’єкт – спеціальний, наприклад службова (посадова) особа, військовослужбовець тощо
Об’єктивною стороною буде завдана об’єктові шкода; протиправна поведінка (дія чи бездіяльність); причинний зв'язок між негативними наслідками та протиправною поведінкою суб’єкта
Суб’єктивна сторона проявляється у вині. Нею є психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності та її наслідки,виражене у формі умислу або необережності. Умисел поділяється на прямий і непрямий. Необережність – на злочинну самовпевненість та злочинну недбалість

Рекомендована література за розділом 4

1. Бурцев В.В. Основные аспекты организации внутрихозяйственного контроля в акционерном обществе // Аудитор. – 2002. - № 4, с. 38-41

2. Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія – Житомир: ЖІТІ, 2000. – 512 с.

3. Выговская Н.Г. Основные элементы системы внутрихозяйственного контроля / Очерки по бухгалтерскому учету и контролю. Результаты диссертационных исследований проблем бухгалтерского учета и контроля Житомирской бухгалтерской научной школы. Монография / под ред. проф. Ф.Ф. Бутынца. – Житомир: Чп “Рута”, 2005. – с. 364 – 398.

4. Все про бухгалтерський облік. Спецвипуск №92 – 2010р. 63 с.

5. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.

6. Господарський процесуальний кодекс України від 16 листопада 1991р. № 1798-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.

7. Грибанов В. П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав / В.П. Грибанов. – [2-е изд.]. – М., 1992. – 207с.

8. Дрозд І.К., Фоміна Т.В. Покращення внутрішнього контролю підприємств олійно-жирової галузі шляхом ефективної організації документообігу // Облік і фінанси АПК. – 2005. - № 11, с. 120-127

9. Ибрагимова М.В. Злоупотребление субъективным гаржанским правом: понятие, сущность, виды и последствия: дисс. на соискание уч. Степени канд. юрид. наук. / М.В. Ибрагимова. – Рязань, 2005.– 161

10. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII // Відомості Верховної Ради УРСР від 17.12.1971 - 1971 р., - Додаток до N 50.

11. Кодекс України про Адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР від 18.12.1984 - 1984 р. - № 51 – ст. 1122

12. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

13. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-III // Офіційний вісник України - 2001 р.- № 21 – ст..920

14. Нападовська Л.В. Внутрішньогосподарський контроль в ринковій економіці: Монографія. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2000. – 224 с.

15. Суйц В.П. Внутрипроизводственный контроль. – М.: Финансы и статистика, 1987. – 127 с.

16. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV // Офіційний вісник України. – 2003.– № 11.– Ст. 461.

17. Юридична енциклопедія: В 6 т. – К.: Українська енциклопедія, 1998. – Т.1.

Питання для обговорення та самоперевірки

1. Сутність та організація контрольно-ревізійної роботи на підприємстві.

2. Завдання ревізійної комісії.

3. Класифікація роботи ревізійної комісії за організаційною формою.

4. Випадки проведення чергових та позачергових перевірок.

5. Основні засади побудови положення про ревізійну комісію.

6. Сутність та значенні ревізора при проведенні внутрішньогосподарського контролю на підприємстві.

7. Права, обов’язки та відповідальність членів ревізійної комісії.

8. Застосування законів формальної логіки у ревізійній практиці.

9. Планування діяльності ревізійної комісії підприємства

10. Структура програми ревізії (перевірки).

11. Зміст інформаційного забезпечення внутрішньогосподарського контролю.

12. Походження терміну «зловживання».

13. Види економічної злочинності.

14. Сутність та значення юридичної відповідальність працівників підприємства.

15. Сутність та значення матеріальної відповідальності працівників підприємства.

16. Підстави для притягнення працівника до матеріальної відповідальності.

17. Види матеріальної відповідальності.

18. Перелік підстав при понесенні матеріальної відповідальності у повному розмірі.

19. Сутність та значення дисциплінарної відповідальності.

20. Сутність поняття «збитки».

21. Сутність та значення поняття «шкода».

22. Сутність моральної шкоди.

23. Наслідки моральної травми для посадових осіб.

24. Сутність та значення об’єкту та об’єктивно сторони правопорушення.

25. Сутність та значення суб’єкта та суб’єктивної сторони правопорушення.

26. Сутність юридичної, соціальної, кримінальної, адміністративної, цивільно-правової, конституційної та міжнародно-правової відповідальності.

Тести для перевірки знань

1. Найбільш повне визначення ревізора – це…:

а) сукупність трудових і матеріальних елементів, пов’язаних з виконанням контрольно-ревізійного процесу, а також створення необхідних умов для його здійснення;

б) службова особа, уповноважена власником (органом управління) виконувати контрольні функції з перевірки господарської діяльності підприємств незалежно від форм власності;

в) сукупність способів та прийомів, процедур здійснюваних під час ревізії або перевірки за допомогою переліку контрольно-ревізійних дій;

г) орган, який контролює ефективність управлінської практики виконавчого органу підприємства.

2. До обов’язків ревізійної комісії відноситься:

а) Вимагати пояснення від працівників підприємства стосовно питань, що входять до компетенції членів ревізійної комісії;

б) Вносити на розгляд Загальних зборів або Спостережної Ради питання стосовно діяльності посадових осіб;

в) В процесі своєї діяльності члени ревізійної комісії повинні зберігати комерційну таємницю, не розголошувати конфіденційні відомості до яких члени ревізійної комісії мають доступ у процесі виконання своїх обов’язків;

г) Отримувати від органів управління підприємством, а також посадових його осіб документи, інші робочі матеріали, вивчення яких відповідає функціям ревізійної комісії.

3. Ревізійна комісія – це…

а) сукупність трудових і матеріальних елементів, пов’язаних з виконанням контрольно-ревізійного процесу, а також створення необхідних умов для його здійснення;

б) службова особа, уповноважена власником (органом управління) виконувати контрольні функції з перевірки господарської діяльності підприємств незалежно від форм власності;

в) сукупність способів та прийомів, процедур здійснюваних під час ревізії або перевірки за допомогою переліку контрольно-ревізійних дій;

г) орган, який контролює ефективність управлінської практики виконавчого органу підприємства.

4. До прав ревізійної комісії НЕ відноситься:

а) Вимагати пояснення від працівників підприємства стосовно питань, що входять до компетенції членів ревізійної комісії;

б) Вносити на розгляд Загальних зборів або Спостережної ради питання стосовно діяльності посадових осіб;

в) В процесі своєї діяльності члени ревізійної комісії повинні зберігати комерційну таємницю, не розголошувати конфіденційні відомості до яких члени ревізійної комісії мають доступ у процесі виконання своїх обов’язків;

г) Отримувати від органів управління підприємством, а також посадових його осіб документи, інші робочі матеріали, вивчення яких відповідає функціям ревізійної комісії.

5. В яких випадках проводяться позачергові збори?

а) на вимогу правління підприємства або керівництва;

б) на вимогу акціонерів або учасників, що володіють у сукупності більше ніж 10 % голосів;

в) на підставі рішення чергових зборів, акціонерів або учасників;

г) всі відповіді вірні;

д) жодної вірної відповіді.

6. В яких випадках проводяться чергові збори?

а) на вимогу правління підприємства або керівництва;

б) на вимогу акціонерів або учасників, що володіють у сукупності більше ніж 10 % голосів;

в) на підставі рішення чергових зборів, акціонерів або учасників;

г) за рік до подання висновків стосовно річного звіту та балансу;

д) всі відповіді вірні.

7. В яких випадках НЕ проводяться позачергові збори?

а) на вимогу правління підприємства або керівництва;

б) на вимогу акціонерів або учасників, що володіють у сукупності більше ніж 10 % голосів;

в) на підставі рішення чергових зборів, акціонерів або учасників;

г) за рік до подання висновків стосовно річного звіту та балансу;

д) всі відповіді вірні.

8. Обмежену матеріальну відповідальність працівники НЕ несуть коли:

а) за шкоду, нанесену підприємству зайвими грошовими виплатами;

б) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції);

в) випуску недоброякісної продукції, розкрадань, знищення і псування матеріальних або грошових цінностей;

г) неправильною постановкою обліку й зберігання матеріальних цінностей, неприйняттям необхідних заходів щодо запобігання простоїв.

9. Що з перелічених випадків відноситься до обмеженої матеріальної відповідальності?

а) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

б) шкоди завдано не при виконанні трудових обов’язків;

в) шкода, нанесена працівником, який перебував у нетверезому стані;

г) шкода нанесена з вини працівника, але не вище за їх середній місячний заробіток.

10. Повну матеріальну відповідальність працівники несуть коли:

а) шкода нанесена діями працівника, які мають ознаки злочинних;

б) посадова особа визнана винною у незаконному звільненні незаконному переведенні працівників на іншу роботу;

в) майно та інші цінності були отримані працівником під звіт за разовою довіреністю чи за іншими разовими документами;

г) всі відповіді вірні.

11. Найбільш точне визначення матеріальної відповідальності – це..:

а) обов’язкове відшкодування заподіяної шкоди з вини працівника;

б) укладений письмовий договір про прийняття на себе працівником матеріальної відповідальності за незабезпечення збереження майна й інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей;

в) один з видів юридичної відповідальності, що полягає в обов’язку працівників відшкодовувати в установленому законом порядку майнові збитки, заподіяні з вини працівника, який працює на цьому підприємстві;

г) втрати майнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що були причинені фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

12. До переліку підстав для притягнення до матеріальної відповідальності НЕ відносяться?

а) порушення працівником або власником трудових обов’язків;

б) наявність провини працівника, яка представляє собою відношення працівника до заподіяної шкоди у формі умислу чи необережності;

в) причинний зв’язок між порушенням і шкодою;

г) всі відповіді вірні.

13. Що з перелічених випадків НЕ відноситься до повної матеріальної відповідальності?

а) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку;

б) шкоди завдано не при виконанні трудових обов’язків;

в) шкода, нанесена працівником, який перебував у нетверезому стані;

г) шкода нанесена з вини працівника, але не вище за їх середній місячний заробіток.

Завдання для закріплення матеріалу

Завдання 1.

Керуючись вимогами ст. 89, 90, 106 Господарського Кодексу України від 16.01.03 № 436-ІV, ст. 49, 63 Закону України “Про господарські товариства від 19.09.91 № 1576-ХІІ, ст. 18 Закону України “Про кооперацію” від 10.07.03 № 1087-ІV, ст. 19 Закону України “Про сільськогосподарську кооперацію” від 17.07.97 № 469/97-ВР, Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про затвердження зразкових Статуту та внутрішніх положень відкритого акціонерного товариства” від 08.04.2004 № 123 сформуйте перелік вимог щодо висунення, обрання та виконання посадових обов’язків членів ревізійної комісії таких варіантів підприємств:

а) Публічного акціонерного товариства (ПАТ);

б) Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ);

в) Сільськогосподарського виробничого кооперативу (СВК).

Завдання 2.

Пов'язати принципи ревізії з їх визначеннями (поставити ліворуч від принципу відповідну літеру). Результати зобразити в таблиці 4.2.

Таблиця 4.2