Аналіз ефективності організаційної структури посередництва

Основним напрямом діяльності підприємства є заготівля молока від сільськогосподарських підприємств і населення, переробка його, виробництво різноманітної молочної продукції та реалізації її через фірмову торгівлю.

Визначальним фактором при формуванні даної специфіки став нестандартний підхід до проведення закупівля основних видів сировини – молока та вершків, а саме його закупівля у населення та створення дочірніх сільськогосподарських підприємств-постачальників.

В зв’язку з дефіцитом основної сировини – молока та вершків, а також з метою забезпечення безперебійного її постачання всі три відділи, які беруть участь в закупівлі сировини та матеріалів, безпосередньо підпорядковуються заміснику директора. Такий прямий контроль забезпечує оптимізацію зусиль, підвищує відповідальність кожного з відділів за закупівельну діяльність в своєму сегменті дії, унеможливлює «перекладання» відповідальності на інші відділи вразі некомпетентності одного з відділів.

Ще однією специфічною рисою є комбінування функцій відділом реалізації. Після входження ВАТ «Яготинський маслозавод» до ЗАТ «Молочний альянс» 70% (переважна більшість даної продукції розприділяється по магазинам та торгівельним точкам м. Києва) всієї продукції почало реалізовуватись через ТД «Еталон». В зв’язку з зменшенням на вантаження, а також з метою економії ресурсів було прийнято рішення створити новий відділ, який би поєднував функції реалізації готової продукції з закупівлею сировини та матеріалів. Даній реорганізації сприяли наявність досвіду кадрів, відпрацьованість зв’язків з контрагентами та помірна різноманітність потреб підприємства в сировині та матеріалах. Нині відділ успішно діє поєднуючи функції з реалізації (решта 30% готової продукції реалізується переважно в Яготинському та сусідніх районах, що сприяє економії ресурсів підприємства) з функціями закупівлі.

Зважаючи на специфічність організації процесу закупівлі, нетрадиційну організаційну структуру відділу закупівлі можна вважати виправданою. Вона найкращим чином відображає різні підходи до здійснення закупівлі різного роду сировини та матеріалів.

Фірми використовують посередників для найбільш кваліфікованого забезпечення зручності придбання продукції за факторами часу, місця, форми і власності; зниження витрат на реалізацію продукції або здійснення операцій з матеріально-технічного забезпечення виробництва; зниження рівня запасів готової продукції або необхідних матеріально-технічних ресурсів; зменшення кількості постачально-збутових операцій; кращого контактування зі споживачами або постачальниками - банками, транспортними, складськими, експедиторськими, страховими фірмами, іншими суб'єктами сфери товарного обігу; досягнення високої оперативності реакції на зміни ринкової кон'юнктури; підвищення ступеня конкурентоспроможності товарів; забезпечення доступу до первинної ринкової інформації.

Що стосується прийняття рішення про використання в даному географічному районі збуту певного посередника, то тут, як свідчить досвід, найкращий ефект досягається, коли реалізують продукцію декілька посередників. При цьому. у підприємства є можливість, по-перше, вибрати посередника, по-друге, встановлювати контакти з невеликим числом посередницьких організацій і, по-третє, навчати збутовий апарат оптової фірми обслуговуванню технічно складного обладнання. При цьому виникає залежність підприємства від однієї-двох збутових фірм на кожному ринку.

При виборі конкретного збутового партнера необхідно враховувати:

а) заінтересованість посередника в торгівлі даним товаром;

б) надійність оптового підприємства.

Про рівень його надійності можна судити за тривалістю роботи в галузі, динамікою різних звітних показників за роками, професійним рівнем керівників тощо;

в) здатність посередника одержувати замовлення, а також максимальний рівень його складських запасів, зону дії (обслуговуючу територію);

г) забезпечення посередника при збуті товарів виробничого споживання відповідним обладнанням, залізничними й автотранспортними під'їзними шляхами, вантажно-розвантажувальними й транспортними механізмами, майстернями для ремонту й догляду за продукцією постачальника.

Вибір каналу збуту, що є одним з етапів планування, здійснюється таким чином, щоб протягом тривалого часу продавати максимальну кількість продукції з найменшими витратами. При виборі необхідно керуватися:

- розміром й доступністю ринку;

- вартістю транспортування й зберігання запасів; традиційним або переважаючим рівнем знижки для посередників; обсягом спеціальних знань, необхідних для продажу товарів кінцевому споживачеві.

Кожне підприємство намагається скоротити шлях товару від заводу до споживача з метою збільшення продажу і зменшення витрат. З цією метою і вибирається один з каналів збуту, які вище розглядалися.

Процес «посередництва» на підприємстві можна віднести до добре організованих. Організаційна структура відділу закупівлі є доволі раціональною і ефективною.

ВИСНОВКИ

Торговельні посередники - це юридичні особи, що сприяють обміну товарів і незалежні від виробників та споживачів. Їх безпосередня функція - поєднання продавців і покупців, пов'язування попиту та пропозиції.

Успішна діяльність товаровиробника на зовнішньому ринку визначається не лише тим, наскільки чітко в нього підлагоджено процес виробництва товарів або надання послуг, чи відповідає їхня якість вимогам споживача, а й тим, наскільки швидко та надійно буде забезпечено доставку замовлення до споживача.

Основним видом діяльності торгово-посередницьких фірм є комерційна діяльність. Найбільші з них в окремих випадках здійснюють і виробничу діяльність, транспортування вантажів, страхування. Ці функції допомагають здійсненню торгової діяльності.

Торгово-посередницькі фірми залежно від характеру здійснюваних операцій поділяються на торгові, комісійні, агентські, брокерські, фактори.

Види ефективності посередницької діяльності виокремлюються переважно за різноманітністю одержуваних результатів посередницької діяльності.

Критерій ефективності посередницької діяльності – це якісна характерна ознака і визначальна міра пізнання суті ефективності.

Шляхом визначення узагальнюючих показників дається кількісна оцінка ефективності здійснення окремих видів діяльності посередницької фірми: функціональної, господарської та соціальної.

ВАТ “Яготинський маслозавод” — базове підприємство Київщини з переробки молока. Основним напрямом діяльності підприємства є заготівля молока від сільськогосподарських підприємств і населення, переробка його, виробництво різноманітної молочної продукції та реалізації її через фірмову торгівлю.

ВАТ «Яготинський маслозавод» у процесі своєї діяльності користується послугами фірм посередників, серед яких хотілося б виділити торгового посередника Торговий дім «Еталон», рекламну агенцію «Артмастер», Акціонерний комерційний банк «Райффайзен Аваль», компанії по управлінню активами «Еталон Есет Менеджмент», логістичну компанію «Еталон-Логістик». 70% всієї виробленої продукції реалізується через торговий дім «Еталон», який взаємодіє з усіма підприємствами ЗАТ «Молочний альянс». Через дану структуру закуплена оптом продукція розподіляється між роздрібними та оптовими мережами супермаркетів, а також іншими торговими точками по м. Києву. Оптова і роздрібна торгівля здійснюється через мережі супермаркетів "Сільпо", "Фуршет", "Еко", "Велика кишеня", Fozzy, BILLA.

Продукція ВАТ «Яготинський маслозавод» є добрезнаною серед покупців і високоцінується. Асортиментна політика підприємства зорієнтована як на поціновувачів радянських молокопереробних традицій, так і на любителів нових продуктів.

Протягом 2009-2010 років спостерігалось: зниження кількості переробленого молока на 4,10%, що стало наслідком загального скорочення кількості великої рогатої худоби; зниження кількості перероблених вершків на 81,80% та збільшення обсягів прийому та переробки знежиреного молока, що стало наслідком зміни технології деяких видів продукції підприємства.

Актуальною до сих пір залишається проблема не повного представлення асортименту продукції на полицях супер- і гіпермаркетів, що пов’язано з значною конкуренцією на ринку молокопродуктів. В цій боротьбі, яка ведеться підприємством з 2002 року (з моменту прийняття рішення про переорієнтацію на столичний ринок) не допомагає навіть наявність такого зручного інструменту збуту як Торговий дім «Еталон». Дотепер в Києві повний асортимент представлений лише в фірмових магазинах. А зважаючи на той факт, що фірмові магазини наявні лише в Дарницькому районі м. Києва, проблема неповноти асортименту стоїть особливо гостро.

В зв’язку з особливостями закупівельної політики підприємства ВАТ «Яготинський маслозавод» відділ закупівлі надає перевагу комплексному посередництву. Вирішення проблеми підвищення надійності, стабільності і прибутковості виробництва диктує необхідність створення дієвого структурного підрозділу підприємства з реалізації продукції. Даний підрозділ може бути представлене товаропровідною мережею, до складу якої входять магазини оптової і роздрібної торгівлі, мережа фірмових магазинів і товарних баз.

Зважаючи на складну ситуацію в молочному скотарстві країни особливо обирати посередників не доводиться. Основною проблемою є не їх вибір, а їх достатня кількість для забезпечення ритмічності і безперебійності використання виробничих потужностей.

При виборі конкретного збутового партнера необхідно враховувати:

а) заінтересованість посередника в торгівлі даним товаром;

б) надійність оптового підприємства.

В цілому незважаючи на скрутне становище в галузі (причиною якого є «генетична» спорідненість з сільським господарством, яке зараз перебуває в кризовому стані) підприємство має непогані показники діяльності і перспективні тенденції на зростання ефективності діяльності і подальшого розвитку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аакер Д., Кумар В., Дзи С.Дж. Маркетинговые исследования. – СПб.; Питер, 2004. – 840с.

2. Армстронг Г., Котлер Ф. Маркетинг. – М., СПб., К.: Диалектика, 2001. - 601с.

3. Берн Р. Эффективность использования результатов маркетинговых исследований. - Днепропетровск: "Днепр", 2005.-217с.

4. Болотная О.В. Теория и практика маркетинга. - Х.: Харьковский национальный университет им. В.Н. Карамзина, 2002.-179с.

5. Гаркавенко С.С. Маркетинг. – К.: Лібра, 2007. – 720с.

6. Джокер Д. Принципы и практика маркетинга. – М., СПб., К.: Изд. Дом «Вильямс», 2000. – 679с.

7. Зозулев, А. В. Промышленный маркетинг: стратегический аспект: учеб. пособие. / А. В. Зозулев – Харьков: Студцентр, 2005. – 328 с.

8. Ілляшенко С.М. Маркетингова товарна політика. – Суми: Університет економіки, 2005. – 232с.

9. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика. – к.: Національний економічний університет, 2003. - 250с.

10. Ковалев, А. И. Промышленный маркетинг: монография / А. И. Ковалев – Ч. 1. – М.: Благовест - В, 2002. – 304 с.

11. Котлер Ф. Маркетинг в 3 тысячелетии. – М.: ООО «Издательство АСТ», 2000 – 272с.

12. Минетт, С. Промышленный маркетинг: принципиально новый подход к решению маркетинговых задач: пер. с англ. / С. Миннет – М.: Вильямс, 2003. – 208 с.

13. Полторак В.А. Маркетинговые исследования. - Днепропетровск: Днепропетровский университет экономики и права, 2003. - 386с.

14. Ринок молока та молочних продуктів протягом 2009 року. Державне регулювання ринку молока та молочних продуктів. Огляд основних операторів ринку молока та молочних продуктів України. - www.credit- reiting.com.ua

15. Ринок молока та молочної продукції протягом 2008 рокуwww.credit- reiting.com.ua

16. Ринок молочних продуктів в Україні. Державне регулювання молочної галузі України Державна фінансова підтримка. - www.credit- reiting.com.ua

17. Романчукевич М.Й. Молокопереробна галузь: інформаційне забезпечення управління асортиментною політикою підприємства. – Маркетинг в Україні, №5, 2005. - с.57-59.

18. Тупиченков, А. А. Промышленный маркетинг в машиностроении: учеб. пособие / А. А. Тупиченков, Г. В. Красовский, С. Д. Вайс – М.: Дрофа, 2005. – 256 с.

19. Холодний Т.О. Маркетингова товарна політика. - Харків: Харківський національний економічний університет, 2006. - 323с.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: