Стратегії розвитку загального управління

Кожна функціональна або ресурсна стратегія має свій «скалярний ланцюг», що поєднує однотипну діяльність у різних самостійних виробничоуправлінських підрозділах (СГЦ, внутрішніх венчурах, центрах прибутків тощо). Кожна функція управління може мати власні цілі та стратегії розвитку: НДПКР, маркетинг, фінанси, управління виробництвом тощо. З іншого боку, існування кожної з функцій зумовлене існуванням підприємства, оскільки є лише його частинами й мають сприяти його розвитку загалом. Недалекоглядним є підхід, коли будьяка частина підприємства (виробнича чи управлінська) розвивається без урахування пріоритетів, які визначають, що саме насправді є найкращим для всього підприємства. Тому незалежно від того, розроблено чи ні, наприклад, самостійну стратегію маркетингу чи вдосконалено системи планування, узгодження цих стратегій відбувається через визначення, сприяють чи ні розроблені функціональні заходи досягненню системних пріоритетів. А це можливо тоді, коли існує стратегія розвитку загального управління підприємства.

Стратегії розвитку загального управління стосуються таких напрямків:

§ розвиток і перебудова загальної структури управління підприємством, окремими виробництвами, цехами та іншими ланками;

§ вдосконалення системи роботи з керівними кадрами;

§ розвиток технології процесів управління тощо.

Порядок розробки функціональної стратегії «загальне управління»

Общая характеристика функциональной стратегии

Наиболее часто изменения в организации связаны со сменой функциональных стратегий, к которым относятся:

I. Наступательные и оборонительные стратегии (наступление, оборона и «партизанское» нападение).

II. Стратегии вертикальной интеграции (прямая и обратная).

III. Стратегии организаций, занимающих различные отраслевые позиции.

IV. Стратегии конкуренции во фрагментарных отраслях.