Коефіцієнт внутрішнього множення частоти

Материнська плата комп'ютера працює на одній частоті, а процесор — на іншій, більш високій. Типові частоти материнських плат сьогодні 66, 100 і 133 Мгц. Цю частоту процесор одержує від материнської плати і використовує в якості «опорної», а усередині себе він множить її на визначений коээфіцієнт, у результаті чого і виходить внутрішня частота МП

Так, наприклад, процесор Celeron 333 призначений для роботи з материнською платою, розрахованої на 66 МГц і має внутрішний коефіцієнт множення, рівний 5, a Celeron 466, відповідно, має внутрішній коефіцієнт множення, рівний 7

Багато МП мають управляючий коефіцієнт і його можна встановити програмно чи за дпомогою перемичок.Но Intel Сeleron мають “жорский” коэф.

Розрядність процесора

Розрядність показує,скільки двійкових розрядів (бітів)інформації обробляється (або передається) за один такт, а також скількі дівійкових розрядів може бути використовано у Мп

Через зовнішні шини в процесор попадає вхідна інформація — дані і команди. Дані відповідно до команд обробляються в арифметико-логічному пристрої, результат виводиться на зовнішню шину. Чим більше розрядів мають усі схеми процесора, тим більше інформації він обробляє за одиницю часу, тобто від розрядності процесора прямо залежить продуктивність комп'ютера.

Перші процесори для IBM PC (8086 і 80286) були шестнадцатиразрядными. Починаючи з третього покоління (процесор 80386) вони стали 32-розрядними, якими і залишаються донині.