Оцінка впливу фізичних факторів на довкілля

До фізичних факторів навколишнього середовища, що підлягають оцінці на урбанізованих територіях, належать шум та штучні фізичні поля (вібраційні, електромагнітні, температурні). Джерела шуму і штучних фізичних полів, з одного боку, стохастично розподілені по всій території міста (транспортні магістралі, теплові та електричні комунікації та ін.), а з іншого – можуть бути зосереджені на обмежених по площі ділянках у межах міських територій (велике промислове виробництво, ТЕЦ, телевізійні башти, залізничні вузли тощо). Залежно від цього, потенціал впливу джерел шуму і фізичних полів може змінюватися в широких межах і досягати значних величин.

Оцінка шумового режиму території міста враховує визначення основних джерел зовнішнього шуму: потоки всіх видів наземного, автомобільного і рейкового транспорту; авіаційний транспорт в аеропортах і зонах повітряних підходів до аеродромів; ділянки навантажувально-розвантажувальних робіт об’єктів транспорту, підприємств торгівлі та закладів комунально-побутового обслуговування, промислові підприємства, окремі установки і агрегати; відкриті спортивні споруди та ігрові майданчики. При цьому виділяються головні джерела шуму і встановлюються їхні акустичні характеристики (розрахункові рівні звуку), які реєструються на картах розрахункових рівнів шуму цих джерел (вулично-дорожня мережа, траси авіаліній і аеродроми, промислові підприємства та ін.). Такі карти розробляються на всіх стадіях проектування (районного планування, генерального плану міста, ПДП житлового району і забудови мікрорайону).

Найбільш важлива карта вулично-дорожньої мережі, бо транспортні шуми в містах становлять основний відсоток зовнішніх шумів, що потрапляють в місця постійного перебування населення. Наприклад, залізничні магістралі створюють шум в 87 – 89 дБА, швидкісна магістраль або вулиця загальноміського значення – 82 –
85 дБА, вулиця районного значення – 76 – 81 дБА, житлова вулиця –
60 – 74, відкрита лінія метрополітену – 69 дБА.

Карта шуму вулично-дорожньої мережі – це схематичний план вулиць і доріг з нанесеною в умовних позначеннях шумовою характеристикою транспортних потоків (М 1:50000 – 1:10000 – на опорному плані міста). До карти шуму вулично-дорожньої мережі додають карту шуму зовнішнього транспорту (залізничного, авіаційного, промислового та ін.). У результаті створюється карта комплексної оцінки акустичного режиму міста і приміської зони з урахуванням різних джерел шуму. На неї наносяться:

· місця дислокації джерел, визначаються теоретичні межі зон їхнього акустичного впливу,

· зони акустичного дискомфорту на території міста на основі розрахунку сумарної інтенсивності шуму в місцях накладання зон впливу від різних джерел.

На стадії ПДП житлового району, проекту забудови мікрорайону чи групи будинків оцінка шумового режиму враховує складання карти основних джерел (М 1:5000) і карти зашумленості території (М 1:2000). Остання дозволяє встановити глибину проникнення шуму на забудовану територію. За допомогою нанесених на карті шуму ліній однакового рівня звуку (ізодецибели) можна встановити рівень звуку в будь-якій точці території, що оцінюється.

При оцінці вібраційного поля виділяють такі джерела впливу: залізничний і автодорожній транспорт, метрополітен, у першу чергу, лінії мілкого закладання. Несприятливий вплив вібрації залежить від відстані джерела до житлової забудови; тривалості дії, частотного спектру, рівня віброшвидкості. Вібрація може посилюватися при комбінованому впливі з шумом.

Нормовані рівні вібрації та їхні допустимі відхилення за часом доби та інтенсивності, а також інтегральна оцінка вібрації визначаються розрахунками. Вібраційний режим у житлових будинках визначається відповідно до діючих нормативно-методичних документів: СН 1304-75 «Санитарные нормы допустимих вибраний в жилых домах», «Методические рекомендации по измерению и гигиенической оценке вибрации в жилых помещениях» № 2857-84; СНиП ІІ-40-80 «Метрополитен».

Оцінка електромагнітного поля (ЕМП) враховує:

· визначення характеристики основних джерел випромінювання електромагнітної енергії (телевізійні комплекси, радіостанції, радіолокаційні установки і промислові генератори електромагнітних полів), а також джерел випромінювання електричних полів ліній електропередач і трансформаторних підстанцій;

· санітарно-гігієнічну оцінку території, що враховує виявлення зон з перевищенням гранично допустимого рівня (ГДР) напруженості електромагнітних полів і зон з перевищенням рівня ГДР електричних полів відповідно до «Методических указаний по определению уровней электромагнитного поля и границ санитарно-защитной зоны и зоны ограничения настройки в местах размещения средств телевидения и радиовещания» (М., 1985).

Підсумкова оцінка ЕМП і електричних полів (ЕП) міста виконується на ситуаційній схемі міста з нанесенням дислокації джерел і зон їхнього впливу. В результаті розосередження джерел ЕМП (обумовленого необхідністю запобігати виникненню взаємних технічних перешкод при експлуатації) та їхньої помірної концентрації в міському середовищі картина розподілу цього фактору в плані великих міст має вигляд окремих острівців. У містах середньої та малої величини зона впливу радіотехнічних об’єктів може перекривати всю міську територію. Зона впливу ЕП досягає не більше 60 – 100м з обох боків від крайніх дротів ЛЕП, і на ситуаційній схемі міста повторює контури мережі з виділенням трансформаторних підстанцій і розподільчих пристроїв у вигляді вузлів. Аналогічним чином на схему наносяться зони впливу електрифікованих транспортних ліній, відкритих ділянок метрополітену, електричок, трамваїв, тролейбусів тощо.

При оцінці температурного поля (окремі автори вводять термін «теплове забруднення») міського середовища необхідно отримати дані про інтенсивність впливу джерел теплового випромінювання, що є на території міста – промислові та комунально-побутові підприємства, ТЕЦ, підземні газоходи, мазутні резервуари тощо.

Інтенсивність теплового впливу температурного поля оцінюється в умовних одиницях. Сумарна інтенсивність теплового впливу оцінюється відносно до одиниці площі території (довільний квадрат площею 1 км²) і є сумою впливів окремих джерел, розташованих у межах квадратів. По інтенсивності теплового впливу складається схема розподілу зон підвищеного випромінювання тепла з характеристикою їх за рівнем і режимом випромінювання.

Характер впливу температурного поля на навколишнє середовище визначається за негативним впливом на геологічні процеси (інтенсивність протікання карстових процесів), санітарний стан атмосферного повітря, якість води поверхневих водоймі, ґрунт і рослинний покрив.

Температурне поле впливає на циркуляцію повітряних мас атмосфери, сприяє утворенню «теплових плям» («острова тепла»), які, в свою чергу, впливають на збільшення концентрацій забруднення атмосферного повітря (рис. 2.2.).

Рис 2.2.. Утворення «острова тепла»:

а – схема поширення промислових викидів при утворенні «острова тепла» (глибока приземна інверсія); б – циркуляція в нижньому шарі атмосфери над містом

При оцінці впливу температурного поля на водойми, ґрунт і рослинний покрив розглядаються процеси, пов’язані з руйнуванням їхніх біологічних компонентів, деградацією зелених насаджень і трав’яного покриву.

Вплив температурного поля має істотне значення при оцінці ступеня механічної стійкості ґрунтів, особливо в районах поширення багаторічномерзлих порід. Температура геологічного середовища поряд із вологістю визначає швидкість хімічної, електрохімічної та біологічної корозії.

Необхідно відмітити, що джерела та характерні особливості впливу фізичних факторів на навколишнє середовище міста дуже різноманітні. Тут були перелічені види фізичних чинників, за якими в даний час є регламентуючі вимоги і розрахункові методи оцінки.