З спортивної медицини
Тема заняття:
“Визначення рівня фізичної працездатності
по тесту PWC17 0”
Цілі заняття:
- метою тестування на заняттях фізичною культурою й спортом є оцінка функціонального стану систем організму й рівня фізичної працездатності (тренованості);
- оволодіння методикою проведення тесту та вміння аналізувати отримані дані.
Рекомендована література до теми
“Визначення рівня фізичної працездатності
по тесту PWC17 0”:
1. Дембо А.Г. Врачебный контроль в спорте. М.:Медицина, 1988.-С. 126-161.
2. Детская спрортивная медицина /Под ред.С.Б. Тихвинского, С.В. Хрущева. М.: Медицина, 1980.- С. 171-189, 278-293.
3. Дубровский В.И. Спортивная медицина. М.: Владос, 1998. С. 13-17, 199-238.
4.Карпман В.Л.и др. Тестирование в спортивной медицине. М.:ФиС, 1988. С. 20-129.
5.. Спортивная медицина /Под ред.А.В.Чоговадзе. М.: Медицина, 1984.- С.123-146, 146-148, 149-152.
7. Спортивна медицина / Под ред. В.Л. Кармана. М.: ФиС, 1980.-С.117-126.
8. Физическая культура: Учебное пособие / под ред. В.А. Коваленко. -М.:Изд-во АСВ, 2000.-С. 189 –194.
Практичні завдання
|
|
Завдання 1. Визначення рівня фізичної працездатності
по тесту PWC17 0
Ціль: освоєння методики проведення тесту й уміння аналізувати отримані дані.
Для роботи необхідні: велоергометр (або сходинка, або бігова доріжка), секундомір, метроном
Варіант.№ 1 (з велоергометром).
Випробуваний послідовно виконує два навантаження протягом 5 хвилин з 3-хвилинним інтервалом відпочинку між ними. В останні 30 секунд п'ятої хвилини кожного навантаження підраховується пульс (пальпаторно або електрокардіографічним методом).
Потужність першого навантаження (N1) підбирається по таблиці залежно від ваги тіла обстежуваного з таким розрахунком, щоб наприкінці 5-й хвилині пульс (fl) досягав 110...115 уд./хв.
Потужність другого (N2) навантаження визначається по табл. 2 залежно від величини N1. Якщо величина N2 правильно підібрана, то наприкінці п'ятої хвилини пульс (f2) повинен скласти 135...150 уд./хв.
Таблиця 1
Потужність першого навантаження, що рекомендується для визначення PWC170 у спортсменів різної ваги (по Білоцерківському)
Вага тіла в кг | 59 й менш | 60-64 | 65-69 | 70-74 | 75-79 | 80 й більш |
Потужність першого навантаження, кгм/ хв (N1) |
Таблиця 2
Орієнтовні значення потужності другого навантаження
(у кгм/хв), що рекомендуються при визначенні PWC170
Потужність роботи при першому навантаженні, кгм/хв | Потужність N2, кгм/хв | ||||
ЧСС N1, уд /хв | |||||
80-89 | 90-99 | 100-109 | 110-119 | 120-129 | |
Для точності визначення N2 можна скористатися формулою:
|
|
N2 = N1 х [1 + (170 - f1) / (f1 - 60], де N1 - потужність першого навантаження, N2 - потужність другого навантаження, f 1- ЧСС наприкінці першого навантаження, f 2- ЧСС, наприкінці другого навантаження.
Потім по формулі обчислюють PWC170
PWC170 = N1 + (N2 - N1) х [(170 - fl) / (f2 - f1)].
Таблиця 3
Середні величини PWC170 у спортсменів
(по Карпману)
PWC170 | |||
Спортивна спеціалізація | кгм/мин±m | Межі коливань | На 1 кг-ваги тіла ± m |
Лижники | 1760 ±305 | 1140...2328 | 25,7 ±4,6 |
Ковзанярі | 1160...2328 | 24,0 ± 3,5 | |
Легкоатлети (біг на сред. дасть.; | 1694 ±35 | 1200...2400 | 24,2 ±1,9 |
Велосипедисти | 1670 ±287 | 1220...21 30 | 22,6 ± 3,9 |
Баскетболісти | 1625 ±306 | 950... 2241 | 18,7 ±2,8 |
Ватерполісти | 1637±219 | 1328...2190 | 19,1 ±2,5 |
Веслярі | 1919 ±249 | П25...2100 | 21,6±2,2 |
П'ятиборці | 1594 ±265 | 1145...2236 | 21,7 ±2,6 |
Спортивна ходьба | 1548 ±216 | 1250... 1867 | 22,5 ±2,1 |
Футболісти | 1529 ±195 | 1200..19Ю | 21,7±2,5 |
Хокеїсти | 1428 ±475 | 489...1810 | 20,1 ±2,72 |
Борці | 1370 ±310 | 976...2 150 | 18,6 ±2,5 |
Тенісисти | 1280 ± 284 | 990...1800 | 18,4±З,5 |
Важкоатлети | 1148 ±224 | 750... 1332 | 15,16 ±1,6 |
Гімнасти | 1044 ±150 | 793...1400 | 16,5 ±2,0 |
Боксери | 1360 ±335 | 948...24S6 | 20,2 ±2,35 |
Стрибуни у воду | 1195 ±190 | 868...1518 | 17, 7-2,1 |
Варіант № 2. Визначення величини PWC170 за допомогою степу-тесту.
Хід роботи. Принцип роботи такий же як у роботі № 1. Швидкість сходження на сходинку при виконанні першого навантаження становить 3...12 підйомів у хвилину, при другому - 20…25 підйомів у хвилину, Кожне сходження виробляється на 4 рахунки на сходинку висотою - 45 см: на 2 рахунки підйом і на наступні 2 рахунки - спуск. 1-е навантаження - 40 кроків у хвилину, 2-е навантаження - 90 (на ці цифри встановлюють метроном). Пульс підраховується за 10 секунд, наприкінці кожного 5-хвилинного навантаження.
Потужність виконуваних навантажень визначається по формулі:
N =1,3hxnxР,
де h - висота сходи у м,
n - кількість підйомів у хвилину, Р - вага тіла обстежуваного у кг, 1,3 - коефіцієнт. Потім по формулі обчислюють величину PWC170 (див. варіант № 1).
Для визначення фізичної працездатності по тесту PWC170 (V) зі специфічними навантаженнями необхідна реєстрація двох показників: швидкості руху (V) і частоти серцевих скорочень (f). Для визначення швидкості руху за допомогою секундоміру точно зафіксувати довжину дистанції (S у м) і тривалість кожного фізичного навантаження (f у сек.)
V=S/f, де V - швидкість руху в м/с.
Частота серцевих скорочень визначається протягом перших 5 секунд відбудовного періоду після бігу пальпаторним або аускультативним методом.
Перший забіг виконується в темпі «перегони підтюпцем» зі швидкістю, рівної 1/4 від максимально можливої для даного спортсмена (приблизно кожні 100 м за 30-40 секунд).
Після 5-хвилинного відпочинку виконується друге навантаження зі швидкістю рівної 3/4 від максимальної, тобто за 20-30 секунд кожні 100 м.
Довжина дистанції 800-1500 м.
Розрахунок PWC170 розраховують по формулі:
PWC170(V) = V1 +(V 2-Vl)x[(170-fl)/(f 2-fl)].
де VI і V2 - швидкість руху в м/с,
fl і f2 - частота. пульсу після якого забігу.
Завдання: зробити висновок, дати рекомендації.
Після виконання завдання по одному з варіантів варто зрівняти отриманий результат з таким у відповідності зі спортивною спеціалізацією (табл. 3), зробити висновок про рівень фізичної працездатності й дати рекомендації з її збільшення.
ТЕМА “ДОСЛІДЖЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ
СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ ” (2 години)
Тип заняття: практичне заняття (формування та застосування знань, умінь і навичок).
Практичне заняття є структурним елементом модуля В.
Навчально-методичне забезпечення заняття:
Наочність: структурно-логічна схема вивчення теми, схема розташування кровоносної системи людини.
Роздатковий матеріал: інструкційні карти практичного заняття
Опорні поняття: міокард, артеріальний тиск, ексрасістолія, ударний обсяг крові, сістола, аритмія.
ПЛАН
1. Введення.
2. Методи дослідження функціонального стану серцево-судинної системи.
|
|
3. Особливості серцево-судинної системи.
Цілі заняття:
- активізувати навчально-пізнавальну діяльність студентів, сприяти розвитку та застосуванню їхніх дослідницьких умінь і навичок набутих під час вивчення інших дисциплін;
- володіння методами дослідження функціонального стану серцево-судинної системи.
Теоретичне обґрунтування:
Студенти повинні володіти методичними навичками проведення окремих проб, що характеризують стан серцево-судинної системи, оцінювати отримані результати, використовуючи їх у практиці фізичного виховання й реабілітації. Система кровообігу у значній мірі визначає адаптацію організму до фізичних навантажень, тому контроль за її функціональним станом дуже важливий у практиці фізичного виховання й фізичної реабілітації. Із цією метою використовуються прості й складні методи дослідження, у тому числі й інструментальні. Спочатку дослідження проводять збір анамнезу, у якому уточнюється наявність серцево-судинної патології (ревматизм, пороки серця, гіпертонічна або гіпотонічна хвороба). Найбільш доступними для фахівця з фізичної реабілітації та фізичного виховання є наступні показники: частота серцевих скорочень (ЧСС), артеріальний тиск (АТ), величина ударного і хвилинного обсягу кровообігу.
Варто підкреслити, що для більш повної характеристики діяльності якої-небудь системи організму, варто зіставити досліджувані показники у стані спокою, а також до й після виконання фізичного навантаження (стандартної, додаткової або спеціальної). Необхідно також визначати тривалість відновлення цих показників до значень, що передували дослідженню.
Для роботи необхідно: секундомір, фонендоскоп, сфігмоманометр.
Алгоритм виконання завдань. Протягом заняття студенти розподілившись попарно, виконують завдання дослідження серцево-судинної системи. Отримані результати зіставляють із нормативними.
У результаті засвоєння матеріалу заняття студент повинен:
Знати: